Вы здесь

Ставлення до праці промислових робітників за нових соціально-економічних умов

Автор: 
Дрожанова Оксана Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003561
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2. Постійне й змінне у ставленні до праці
2.1. Новий контекст: нерівність в оплаті, ґарантії зайнятості,
страх втрати роботи............................................................77
2.2. Структура мотивів праці: суспільна значущість та індивідуальна прагматика.......................................................................89
2.3. Домінування змішаних зразків трудових відносин......................118
2.4. Інституціоналізація чинників реґуляції трудової поведінки.........135
Висновки до розділу 2...................................................................146
Висновки...................................................................................148
Додаток А. Анкета робітника..........................................................154
Додаток Б. План інтерв'ю...............................................................159
Додаток В. Перелік змінних, що використовувалися в аналізі....................160
Список використаних джерел..........................................................164
ВСТУП
Актуальність теми. За ринкових умов господарювання конкурентоспроможність і соціально-економічний розвиток промислових підприємств залежать від багатьох чинників, серед яких важливу роль грають забезпеченість їх кваліфікованою робочою силою, ступінь самомотивації робітників та організація їхнього стимулювання. Утім, теоретичні та практичні питання впливу ринкових реформ на стан трудової мотивації працівників, можливостей впливу на рівень їхньої зацікавленості у ефективному використанні своєї робочої сили й підвищенню на цій основі власного матеріального добробуту фактично залишаються поза увагою. Процеси реструктуризації вітчизняного промислового комплексу пов'язують, головним чином, із фінансовою стабілізацією та реорганізацією правових форм виробництва. Проте освоєння ринкових методів господарювання пов'язане також із виявленням та ефективним використанням внутрішнього потенціалу кожного окремого підприємства, зокрема його людського ресурсу, раціональне використання якого дає змогу досягти суттєвих соціально-економічних результатів без інвестування значних додаткових коштів.
Ґрунтовне вивчення динаміки та наявного стану трудових настанов робітників необхідне для створення раціональної системи мотиваційного менеджменту, який забезпечив би максимізацію інтенсивності та якості праці найманих працівників. Тому розроблення механізму формування сумлінного ставлення до праці за сучасних умов набуває особливої актуальності з огляду на нагальну потребу в підвищенні ефективності промислового виробництва.
Сучасний період трансформації українського суспільства є процесом пошуку і утворювання нового балансу "старих" і "нових" інституційних норм, релевантних зміненим умовам існування української економіки. В сучасній економіці України співіснують попередні й нові правила та практики взаємовідносин стосовно управління. Перші склалися в централізованій економіці й частково відтворюються зараз, нові диктуються ринковою економікою та вимогами демократичної організації суспільства. Відповідно, моделі ставлення до праці за умов соціально-економічних змін формуються під впливом досвіду трудових відносин, що набувався у загалом неефективній, проте із стабільними гарантіями зайнятості економіці, носієм і транслятором якого залишаються численні категорії працівників, й пострадянського, в якому вже є досвід звільнень у зв'язку із скороченням виробництва, затримок заробітної плати тощо. Звідси випливає необхідність дослідження реального стану ставлення до праці робітників у промисловому виробництві за умов ринку, визначення спрямованості зрушень у трудовій етиці робітників, оскільки нові практики трудової поведінки та трудових відносин лише тоді виявляються ефективними й продуктивними, коли вони неконфліктно співіснують із традиційними формами виробничої діяльності чи, радше, якісно модифікують їх.
У перші роки становлення радянської держави в працях О.К. Гастєва, М.А. Вітке, О.О. Богданова, Ф.Р. Дунаєвського переважно в рамках запропонованих Ф. Тейлором (F. Taylor) підходів розроблялися засади наукової організації праці, соціальної інженерії, пов'язані з формуванням нового ставлення до праці. О.К. Гастєв висунув ідею раціональної організації робочого місця, що у поєднанні з усвідомленістю працівником суспільних інтересів країни мало суттєво підвищувати ефективність його праці. Проте у тридцяті роки подібні дослідження в сфері праці були припинені, оскільки науково обґрунтовані принципи й методи впливу на продуктивність праці не вписувалися в домінуючі тоді уявлення про стратегію і тактику управління соціальними процесами на рівні конкретного підприємства.
Повернення до вивчення ставлення до праці відбувається вже у 60-х роках минулого століття й розвивається в межах таких наук, як філософія, соціологія, психологія, економіка. При цьому система "людина - праця" розглядається переважно у трьох аспектах: у загальнотеоретичному плані як соціальний феномен (Т.І. Заславська, В.А. Мальцев, Р.В. Ривкіна, Ж.Т. Тощенко, І.І. Чанглі та ін.), як прикладна проблема на рівні окремих галузей та підприємств, де найважливішим виступає соціологічний аспект (А.Г. Здравомислов, І.М. Попова, В.Г. Подмарков, А.О. Ручка, М.О. Сакада, Є.І. Суїменко, О.І. Шкаратан, В.О. Ядов та ін.), як елемент світоглядної структури особистості, де у першу чергу розглядається категорія "ставлення до праці" (А.О. Кіссель, Т.А. Кітвель, Н.Ф. Наумова та ін.).
У західній соціології концептуальні основи вивчення трудового етосу, цінностей трудової діяльності представлені класичними працями А. Сміта (A. Smith), М. Вебера (M. Weber), Е. Дюркгейма (E. Durkheim), Т. Парсонса (T. Parsons). У межах індустріальної соціології питання, пов'язані зі ставленням до праці, дістали своє відображення у розробці теорій мотивації (G. Allport, Ch. Barnard, J. McGregor, H. Hеckhausen, А. Мaslow та ін) і теорій задоволеності працею (G. Friedmann, F. Herzberg, E. Мayо, D. McClelland, T. Watson та ін.), зокрема у в