Вы здесь

Фізіолого-біохімічні процеси в організмі і продуктивність кролів залежно від умов годівлі та утримання

Автор: 
Лесик Ярослав Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U003649
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір напрямку досліджень і схеми проведення дослідів
Враховуючи актуальність вивчення динаміки показників фізіологічного стану, імунобіологічної реактивності організму, росту і розвитку молодняку кролів залежно від дії аліментарних чинників, вибір напрямку досліджень пов'язували з періодами відлучення кроленят від кролематки, з введенням до раціону молодняку лізин-протеїнової добавки і сульфату кадмію та способами годівлі кролів. У проведених трьох науково-господарських дослідах на поголів'ї 66 тварин з'ясовували фізіолого-біохімічні механізми дії вказаних чинників на організм молодняку кролів, їх ріст, розвиток та м'ясну продуктивність
Дослідження проведені впродовж 2005 - 2007 рр. на кролях породи сірий велетень у сільськогосподарському підприємстві "Березина" Миколаївського району Львівської області. За основу утримання кролів було взято спосіб Михайлова І.М. [115, 116]. Групи дослідних тварин формували за принципом аналогів з врахуванням віку, лактації, статі, фізіологічного стану, маси тіла.
Перший дослід, в якому вивчали вплив тривалості підсисного утримання кроленят на імунобіологічну реактивність організму, його ріст і розвиток та м'ясну продуктивність, виконаний на чотирьох групах (контрольній і трьох дослідних) молодняку кролів, по 6 голів у кожній з кролематками.
Схема 1.
Схема проведення досліду 1
Група кролівПеріоди дослідупідготовчий (25 діб)дослідний (95 діб)Контрольнаосновний раціон (ОР)молодняк відлучений у віці 45 дібІ - досліднаОРмолодняк відлучений у віці 30 дібІІ - досліднаОРмолодняк відлучений у віці 60 дібІІІ - досліднаОРмолодняк відлучений у віці 90 діб
Годівля молодняку кролів здійснювалась без обмеження стандартним комбікормом К-92-1, в 100 г якого містилося 1,1 МДж обмінної енергії, 14,3 г перетравного протеїну. Напування з поїлок необмежено. Тривалість досліду - 120 діб (квітень - липень 2005р.), у т. ч. підготовчий період тривав 25 діб і дослідний - 95 діб. За періодами досліду визначали молочність кролематок. Розрахунок молочності проводили загальноприйнятим способом: для цього визначали загальну масу тіла приплоду в день народження і на 20 - ту добу життя, різницю множили на 2,2 - отримували розрахунково кількість спожитого кроленятами молока. Встановлено, що на 1 г приросту маси тіла припадає 2,2 г молока [12, 21]. За перші 20 діб лактації дослідні кролематки-сестри першого окролу продукували 6400 - 6700 г молока. Маса тіла кролематок становила 5,7 - 6,0 кг.
На 20, 45 і 75 - ту доби лактаційного періоду від кожної з трьох кролематок-аналогів відбирали молоко, в кількості 10 мл, за принципом відсмоктувача грудного молока у жінок. Для стимуляції молоковіддачі попередньо вводили внутрішньом?язово 10 МО окситоцину на голову у внутрішню поверхню стегна кожної тварини і через 10 хв. одержували молоко для фізико-хімічних і біохімічних досліджень.
Ріст і розвиток молодняку контролювали щомісячним зважуванням кожної тварини дослідних і контрольної груп вранці з визначенням показників маси тіла, середньодобових приростів. У дослідному періоді на 30, 45, 60, 90 (напередодні відлучення від кролематки) і 120 доби у кроленят відбирали проби крові з крайової вушної вени для біохімічних досліджень. У дні взяття проб крові контролювали клінічний стан тварин дослідних та контрольної груп за показниками температури тіла, частоти пульсу, дихання, стану видимих слизових оболонок та якісної оцінки шерстного покриву.
Перед забоєм кролів витримували протягом 12 годин без корму для очищення травного каналу. Після цього зважували кожного кроля на терезах для визначення передзабійної маси тіла.
Для визначення забійного виходу масу тушки без шкури, голови, кінцівок і внутрішніх органів зважували на терезах. Визначали масу легень, серця, нирок, печінки, а також відбирали проби тканин з найдовшого м'яза спини і шкіри кролів для біохімічних досліджень.
У крові визначали: кількість еритроцитів [36], вміст гемоглобіну [76], загального білка [36], циркулюючих імунних комплексів [39], молекул середньої маси [119], лізоцимну активність [45] і фагоцитарну активність, фагоцитарне число та фагоцитарний індекс [79], активність АлАТ і АсАТ [76]. У тканинах м'язів, печінки, шкіри і шерсті кролів досліджували відносний вміст жирних кислот [138].
У молоці визначали вміст сухої речовини, жиру, білка і СЗМЗ за допомогою аналізатора молока Мilkana KAM 98 - 2A - "ЕКОМІLК" [82, 84].
Другий дослід проводили на трьох групах (контрольній і двох дослідних) молодняку кролів, по 6 голів у кожній з кролематками. Метою досліджень було з'ясувати біологічний і продуктивний вплив введення до раціону кролів лізин-протеїнової добавки та сульфату кадмію.
Схема 2.
Схема проведення досліду 2
Група кролівПеріоди дослідженняпідготовчий (10 діб)дослідний (90 діб)КонтрольнаОРОР (ст. комбікорм К-92-1)І - досліднаОРОР + ліпрот СГ-9 (2 г/тв/добу)ІІ - досліднаОРОР + ліпрот СГ-9 + CdSO4
(6 мг кадмію на 1 кг комбікорму)
Кролям контрольної групи згодовували стандартний комбікорм К-92- 1, першої дослідної (Д-І) групи - цей же комбікорм з введенням до раціону з 40 - до 130-добового віку лізин-протеїнової добавки (Ліпрот СГ-9), в кількості 2 г на тварину/добу. Молодняк кролів другої дослідної (Д-ІІ) групи отримував раціон з ліпротом аналогічно першій дослідній групі та добавку CdSO4, з розрахунку 6 мг кадмію на 1 кг комбікорму. Годівля і напування кролів у всіх групах були необмежені. Тривалість досліду 100 діб, у т. ч. підготовчий період тривав 10 діб і дослідний - 90 діб. Відбір тварин для досліду проводили у віці 30 діб.
Ріст і розвиток молодняку кролів дослідних і контрольної груп контролювали шляхом індивідуального зважування вранці після кожних 30 діб дослідного періоду з визначенням показників маси тіла.
У підготовчий період (на 40 добу) і перед забоєм (на 90 добу згодовування добавок) у кроленят брали проби крові з крайової вушної вени