Вы здесь

Адаптивні зміни активності гідролаз органів травлення курей за дії аліментарних чинників

Автор: 
Пасічна Юліана Ярославівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U003650
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Обгрунтування вибору напрямку й об'єкта досліджень
Всестороннє вивчення процесів травлення у птахів є важливим, оскільки від здійснення нормальних фізіологічних функцій у цій системі залежать обмінні процеси, ріст, розвиток, а також продуктивність птиці. Результати численних досліджень розкривають прямий зв'язок між функціонуванням органів системи травлення та загальним станом організму птиці. Відомо, що перетравлювання поживних речовин корму відбуваються в порожнині 12-палої кишки за участю протеолітичних, амілолітичних, ліполітичних ферментів екзокринної діяльності підшлункової залози, гідролаз слизової оболонки тонких кишок, а також печінки. У той же час, залишаються недостатньо з'ясованими питання характеру годівлі, впливу різних кормових чинників на організм птиці, зокрема використання нетрадиційної рослинної сировини для курей-несучок.
Саме тому, наші дослідження були спрямовані на вивчення особливостей гідролітичних процесів в органах системи травлення курей при використанні в раціонах нетрадиційних кормових інгредієнтів, біологічно-активних речовин, а також за впливу токсичних чинників.
Враховуюче вищесказане, функціональний стан травної системи курей за впливу комбікормів стандартного, стандартного з включенням біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma, ячмінно-бобового без і з ферментними препаратами ("Ровабіо", "Натуфос"), ячмінно-бобово-ріпакового з добавками DL-метіоніна, сульфату натрію та йодистого калію, а також за впливу Т-2 токсину ми оцінювали за наступними критеріями:
- гідролітичні процеси у тканинах органів травлення - за активністю ферментів - протеїназ, дипептидаз, амілаз, ліпаз, лужної та кислої фосфатаз у гомогенатах тканин.
- перетравність основних поживних речовин корму птицею та баланс азоту у організмі курей.
Крім цього в ході кожного досліду (від початку постановки і до закінчення експерименту) ми проводили огляд та спостереження клініко-фізіологічного стану птиці.

2.2. Методика та схеми проведення дослідів
Дисертаційна робота виконувалась у лабораторії живлення птиці Інституту біології тварин УААН протягом 2004-2006 років. Для досягнення поставленої мети нами було проведено три серії досліджень.
В першій серії проведено один дослід, метою якого було вивчити вплив зміни структури раціону на активність гідролітичних ферментів (протеїназну, амілолітичну, ліполітичну) та концентрацію білка у вмісті і слизовій оболонці 12-палої кишки та тканині підшлункової залози.
Дослід проводився на двох групах курей-несучок кросу Ломанн-браун, 290-добового віку у віварії Інституту біології тварин УААН. Утримання птиці відповідало загально-прийнятій технології кліткового утримання.
Після 30-денного згодовування курям основного раціону (рецепт №1 табл. 2.1) птиця дослідної групи була переведена на ячмінно-бобовий комбікорм (рецепт №2 табл. 2.1). На 3, 10 і 20 день після зміни раціону нами був проведений забій по п'ять курей з кожної групи і взято для біохімічних досліджень вміст і тканину слизової оболонки 12-палої кишки та підшлункової залози. У досліджуваному матеріалі визначали протеїназну активність за методом Кунітца [226], амілолітичну - за методом Сміта-Роя [227], ліполітичну - за методом Тітца [228], а також концентрацію білка за Лоурі [229].
Друга серія досліджень проводилась на курях-несучках кросу Ломанн-браун 310 денного віку у віварії Інституту біології тварин УААН і включала чотири досліди. Утримання птиці було клітковим, з вільним доступом до води та корму.
Метою першого досліду другої серії було вивчення впливу згодовування курям-несучкам стандартного (контрольна група) (рецепт №1 табл.2.1) ячмінно-бобово-ріпакового з добавкою DL-метіоніну (перша дослідна група) (рецепт №3 табл.2.1) і ячмінно-бобово-ріпакового з добавкою DL-метіоніну сульфату натрію і йодистого калію (друга дослідна група) (рецепт №4 табл 2.1) комбікормів на розщеплення поживних речовин корму та активність гідролітичних ферментів в шлунково-кишковому тракті курей.

Таблиця 2.1
Склад та поживна цінність комбікормів для курей-несучок
ІнгредієнтиРецепти комбікормів№1№2№3№412345Кукурудза16,517,016,016,0Ячмінь25,030,030,030,0Пшениця30,015,017,017,0Кормові боби (тостовані)-14,010,010,0Макуха соняшникова7,05,05,05,0Ріпакова макуха--4,04,0Дріжджі кормові6,05,05,05,0М'ясо-кісткове борошно-6,04,04,0Рибне борошно7,0---Крейда, ракушка5,95,76,76,7Дикальційфосфат1,31,01,01,0Сіль кухонна0,30,30,30,3Премікс1,01,01,01,0 Продовження табл. 2.1
12345Всього100,0100,0100,0100,0У 100 г комбікорму міститься:Обмінної енергії, ккал273,3267,1268,2268,2Сирого протеїну, %17,0217,017,6617,66Сирої клітковини, %2,743,363,433,43Сирого жиру, %3,313,223,113,11Кальцію,%2,962,792,962,96Фосфору,%0,650,80,790,79Натрію,%0,400,230,400,40Лізину,%0,790,770,740,74Метіоніну + цистину,%0,5510,460,440,44Добавка, у 100 г комбікорму:Метіоніну, г0,0500,1400,1600,080Сульфат натрію, г---0,5Калій йодистий, мг---0,1
У раціоні курей контрольної і першої дослідної груп нестачу сірковмісних амінокислот поповнювали додаванням синтетичного препарату DL-метіоніну, а для курей другої дослідної - DL-метіоніном поповнювали лише 50 % дефіциту. Курям другої дослідної групи до раціону додавали 0,5% сульфату натрію, а також на 33 % збільшували в ньому кількість йоду (табл. 2.2).
Після двохмісячного згодовування птиці вказаних комбікормів проведено балансовий дослід (по 5 голів з групи) з метою визначення рівня засвоєння з них основних поживних речовин. Для балансового досліду за час підготовчого періоду були підібрані кури-аналоги за живою масою і яєчною продуктивністю. Протягом досліду кожного дня індивідуально розважувався і задавався корм, а у кінці доби залишки корму старанно вибирались і зважувались. Поряд з цим індивідуально збирався і зважувався послід. Прот