Вы здесь

Особливості сомато-статевого розвитку і функції системи гіпофіз – гонади та щитоподібної залози при порушеннях чоловічого пубертату за умов йодної недостатності

Автор: 
Гурська Валентина Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003689
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В основу даного дослідження лягли результати обстеження 7596 хлопців
(12 - 17) - річного віку, які постійно проживають в умовах йодного дефіциту: 4948 мешканців сільської і 2648 - міської місцевості. Із 545 виявлених пацієнтів, які мали порушення пубертату, відібрано для подальшого дослідження 181 хворий.
З метою зручності обробки отриманого матеріалу дослідження, всі обстежені були розділені на дві вікові групи:
а) перша - від 12 до 14 років;
б) друга - від 15 до 17 років.
Під постійним спостереженням знаходилося 154 хворих (12 - 17) - річного віку із патологічними порушеннями пубертату, 27 пацієнтів із функціональною недостатністю пубертату. Досліджувана група хворих віком 12 - 14 років ? 78 хлопців, 15 - 17 років ? 103 хлопці. Контрольну групу склали 20 хлопців 12 - 17 років - мешканців цієї ж місцевості, які постійно отримували препарати йоду і мали нормальні параметри фізичного розвитку і статевого дозрівання.
Підбір хворих здійснювався із числа обстежених нами хлопців. Диференційну діагностику різних гіпогонадних станів серед обстежених проводили згідно методичних рекомендацій, затверджених МОЗ України [85, 105]. Оскільки найважчим наслідком недостачі йоду є зоб і йододефіцитний гіпотиреоз, нами проведено визначення розмірів щитоподібної залози, ступінь її збільшення, а також визначення тиреоїдних гормонів і ТТГ.
Всім пацієнтам проводилося вивчення анамнезу та клінічне обстеження, яке включало вимірювання зросту, ваги тіла, ширини плечей і таза, довжини ніг, пальпацію щитоподібної залози, огляд статевих органів, пальпацію яєчок, вимірювання окружності яєчок (ОЯ) та довжини статевого члена (ДС), оцінку статевого оволосіння. Стан фізичного розвитку обстежених оцінювався згідно протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча ендокринологія", затверджених МОЗ України (2006). Оцінка ступеня дефіциту зросту проводилася із застосуванням перцентильних діаграм та за допомогою розрахунку коефіцієнта стандартного відхилення. За допомогою цього коефіцієнта оцінювали нормативну вагу для кожної вікової групи досліджуваних. Обчислення інтегрального показника статевого розвитку - індекса маскулінізації (ІМ), встановлення варіанту порушення пубертатогенезу та визначення морфотипу проводилось за методикою запропонованою професором О.М. Демченком (2000).
Спостереження за хлопцями продовжувалося в динаміці: через півроку, рік і 2 - 2,5 роки.
Оцінка ступеня дефіциту зросту проводилась із застосуванням перцентильних діаграм та за допомогою розрахунку коефіцієнта стандартного відхилення SDS (standart deviation score) згідно формули:

SDS зросту = (х - Х) /SD
де х - зріст хворого;
Х - середній зріст для даної статі та відповідного віку;
SD - стандартне відхилення зросту для даної статі та хронологічного віку.

При цьому, зріст рахувався нормальним, якщо SDS зросту було в межах від мінус двох до плюс двох, патологічним при SDS зросту менше мінус двох або більше плюс двох.
Величину нормованого відхилення для маси тіла вираховували за формулою:

SDS маси тіла = (х - Х) / SD
де х - маса тіла даного хворого;
Х - маса тіла, яка відповідає статі і віку;
SD - стандартне відхилення для маси тіла.

На думку ряду авторів, маса тіла розподілена відносно зросту не симетрично [135], а тому за допустимі межі коливань маси тіла в нормі варто приймати величину SDS маси тіла від ( - 1,6) до (+ 2,4).
Морфотип хлопців оцінювали за такими параметрами, як інфантильність, євнухоїдність і гіноїдність будови тіла, ступінь яких визначався за допомогою формул, розроблених Демченком О.М. [85].

Інфантильність = (Р + 21) - 2 х ШТ
3
де Р - зріст;
ШТ - ширина таза.

Євнухоїдність = 2 ДН - (Р + 7)
3
де ДН - довжина ноги;
Р - зріст.

Гіноїдність = 2 х ШТ - Р + 21
3
де ШТ - ширина таза;
Р - зріст.

Показники інфантильності і євнухоїдності, що перевищували чотири та два бали, значення гіноїдності більш 0,5 балів відносили до найбільш імовірних ознак патологічного варіанта недостатності статевого розвитку [85, 199].
Для оцінки біологічної зрілості організму істотне значення має визначення кісткового віку за допомогою спеціальних таблиць появи ядер окостеніння і наставання синостозування. З цією метою нами була використана методика оцінки появ ядер окостеніння і синостозування кістяка. Найбільш зручним об'єктом для рентгенологічного дослідження темпу окостеніння є кисті з дистальними відділами передпліччя, оскільки поява окремих точок окостеніння і синостозування розподілена рівномірно і послідовно в проміжку від моменту народження до (19 - 20) - річного віку [88, 146]. Кістковий вік хворих із порушеннями пубертату визначали шляхом порівняння результатів визначення процесу диференціації кістяка (поява точок окостеніння і синостозування) [86, 153], з використанням рентгенологічного дослідження кістяка за загально прийнятою методикою.
Про ступінь осифікації скелета судили по рентгенологічних показниках темпу окостеніння: дефіцит осифікації (ДО), коефіцієнт осифікації (КО) - це співвідношення рентгенологічного віку до паспортного (в нормі КО дорівнює одиниці; допускається коливання (±0,2)) [88, 153]. ДО - різниця між паспортним і кістковим віком (в нормі ДО дорівнює нулю; допускається коливання (±1)).
Рівень статевого дозрівання хлопців оцінювали шляхом комплексу ознак, що характеризують стан зовнішніх статевих органів (форма, наявність чи відсутність пігментації, складчастості калитки, вимірювання окружності яєчок і довжини статевого члена), характер оволосіння лобка, пахвових западин, обличчя з підсумковим підрахунком індексу маскулінізації [85]. Як нормативи стате