Вы здесь

Міжнародно-правові аспекти державної морської політики України та юридичні проблеми її реалізації в сучасних умовах

Автор: 
Бєлова Олена Іларіонівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003795
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОРСЬКОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В ВОДАХ СВІТОВОГО
ОКЕАНУ
2.1. Вплив геополітичної ситуації на формування міжнародно-правової позиції
України в сфері реалізації її морської політики
Геополітика як самостійна галузь знань в процесі свого становлення пройшла
тривалу і складну еволюцію. В науковій літературі склався погляд на геополітику
як область знань, що вивчає комплекс географічних, філософських, історичних,
політичних та інших чинників, що взаємодіють між собою і роблять вплив на
стратегічний потенціал держави, його політику, міжнародно-правові відносини.
Проблемами панування на морі займалися багато зарубіжних і вітчизняних
дослідників минулого, які намагалися узагальнити досвід ведення війни на морі і
дати конкретні рекомендації флотоводцям з використання законів війни на морі.
[2 Див. докладніше: Ratzel F. Politische Geographic. - Munchen, 1923; Mahan
A.T., From Sail to Steam. - New York-London, - 1907; Маккиндер Х. Дж.
Географическая ось истории // Классика геополитики. ХХ век. – М., 2003; Spykman
N.J. The Geography of the Peace. - N.Y. - 1944. - P.7; Vidal de la Blanshe P.
La France de l`Est. Paris, 1917; Haushofer K. Kontinentalblok.
Mitteleuropa-Eurasien-Japan. - Munchen, 1941.]
Але родоначальниками океанського напряму геополітики, які виходили з
особливостей географічного положення провідних морських держав США і
Великобританії, прийнято рахувати американського адмірала Альфреда Мехена і
британського географа і політика Хелфорда Маккіндера. В зв’язку з цим,
зупинимось більш детально на їх роботах, оскільки вони мали безпосередній вплив
на формування морської політики провідних держав світу.
В наукових працях, які стали загальновідомими, «Вплив морської сили на історію
(1660–1783)», «Зацікавленість Америки в морській силі в теперішньому часі і
майбутньому», «Вплив морської сили на французьку революцію і Імперію
(1793-1812)», «Проблема Азії і її дія на міжнародну політику» Мехен висунув
концепцію «морської сили» як чинника, що забезпечує безумовну геополітичну
перевагу. Саме забезпеченість країни морськими базами і торговим флотом, а
також потужність військового флоту роблять її великою державою, а морська
цивілізація забезпечує більш сприятливі умови для розвитку. Виявивши в
історичних подіях постійне протистояння морських і сухопутних держав, Мехен
запропонував використання як глобальної геополітичної стратегії – «принципу
Анаконди» — задушення супротивника шляхом морської блокади його стратегічних
об'єктів.
Ключ до розуміння політики приморських націй, на думку Мехена, слід шукати в
трьох чинниках: у виробництві продуктів, з необхідністю їх обміну; в
судноплавстві для здійснення цього обміну; в колоніях, які розширюють і
полегшують операції судноплавства зі створенням безпечних для суден станцій.
Для аналізу умов, що впливають на морську силу націй і геополітичний статус
держави, він запропонував 6 критеріїв:
1. Географічне положення держави - її відкритість до морей, можливість морських
комунікацій з іншими країнами, протяжність сухопутних кордонів, здатність
контролювати стратегічно важливі райони і загрожувати своїм флотом території
супротивника;
2. "Фізична конфігурація" держави - конфігурація морського побережжя, кількість
портів, гаваней, бухт, від наявності яких залежить процвітання торгівлі і
стратегічна захищеність;
3. Протяжність території дорівнює протяжності берегової лінії;
4. Стратегічна кількість населення і здатність держави будувати і обслуговувати
кораблі;
5. Національний характер - здібність до заняття торгівлею, до установи колоній,
до мореплавання.
6. Політичний характер правління, від якого залежить переорієнтація кращих
природних і людських ресурсів на творіння могутньої морської сили. "Політика, -
писав Мехен, - змінювалася як з духом століття, так і з характером і
проникливістю правителів; але історія прибережних націй визначалася не стільки
спритністю і передбачливістю урядів, скільки з умовами положення, тобто взагалі
тим, що називається природними умовами" [200, С.178].
У сукупності всі зазначені критерії сприяють створенню потужного
військово-морського флоту, призначення якого забезпечити якнайповніше
функціонування торгівлі, яку Мехен вважав головним інструментом політики:
"Належне використання морів і контроль над ними складає лише одну ланку в
ланцюзі обміну, за допомогою якого країни акумулюють багатства, але це -
центральна ланка" [252, С.276].
При сприятливому збігу всіх вище перерахованих чинників в дію вступає формула:
N + MM + NB = SP,
тобто військовий флот + торговий флот + військово-морські бази = морська сила,
яку Мехен пояснює таким чином: "перевага на морі дозволяє встановити контроль
над океаном і закрити шляхи, по яких торгові судна рухаються від ворожих
берегів" [200, С.192].
Поняття "Морська сила" обґрунтовується по Мехену на свободі "Морської
торгівлі", а військово-морські сили служать гарантом забезпечення цієї
торгівлі. Приймаючи за зразок "Морської сили" стародавній Карфаген і історично
більш близьку Британію XVII - XIX століть Мехен називає "морську силу"
особливим типом цивілізації - якнайкращим і найефективнішим, а, отже,
призначеним до світового панування. [3 Див. докладніше: Mahan A.T. The
Influence Of Sea Power Upon The French Revolution And Empire 1793-1812. In Two
Volumes. – Boston: Kessinger Publishing, LLC, 2006. – 460 p.; Mahan A.T. Sea
Power in its Relations to the War Of 1812. In Two Volumes. – New York, 2006. –
480 p.; Mahan A.T. The influence of sea power upon history, 1660-1805. – New
York: Pren