Вы здесь

Суб'єктивні чинники тілесного розвитку осіб із різним соціальним статусом.

Автор: 
Найдьонова Ганна Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003857
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНИХ ЧИННИКІВ
ТІЛЕСНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ РІЗНОГО СТАТУСУ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Постановка завдань дослідження та розробка його емпіричної моделі
Проведений у попередньому розділі роботи аналіз закономірностей впливу
життєвого шляху на онтогенетичний розвиток показав, що залишаються
недослідженими питання впливу феноменів суб'єктивної регуляції окремих моментів
і подій життєвого шляху на перебіг загальносоматичних властивостей людини
зрілого віку. Серед таких феноменів провідне місце займає позиція щодо
соціально-професійного статусу осіб без тілесних ушкоджень та позиція щодо
соціального статусу інваліда людей, які мають такі ушкодження, як структурна
організація мотивів їх діяльності.
Розглянуті уявлення про діяльнісну детермінацію самосвідомості особистості
дозволяють припустити, що зміст позиції зрілої людини відносно професійного
статусу чи набуття соціального статусу інваліда внаслідок ампутації кінцівки,
впливає на процеси самоусвідомлення та саморегуляції людиною тих своїх
соматичних властивостей, які сприяють чи перешкоджають реалізації позиції.
Завдяки цьому такі властивості можуть певною мірою зумовлювати смисл „Я”,
ставлення особистості до себе в залежності від їх значення для реалізації
позиції.
Було встановлено, що важливою складовою загальносоматичного розвитку в період
зрілості виступає тілесний розвиток, який у цей період значною мірою залежить
від власної активності людини щодо свого тіла. Однак вплив позиції, яку займає
людина щодо свого професійного статусу та набуття нового соціального статусу
інваліда внаслідок тілесних ушкоджень на образ тіла як чинник тілесного
розвитку (на усвідомлення свого тіла, установки та дії з його розвитку),
залишається невивченим.
Зважаючи на це, завданнями емпіричного дослідження стали:
1. Встановити значення образу тіла для регуляції тілесного розвитку в умовах
детермінації цього образу такими внутрішніми чинниками, як
ушкодженість-неушкодженість тіла та позиція щодо соціального статусу.
2. Визначити зміст складових образу тіла, які зумовлюють тілесний розвиток
залежно від змісту позиції щодо професійного статусу та соціального статусу
інваліда внаслідок втрати кінцівки.
3. Розробити рекомендації щодо психологічної допомоги людям зрілого віку у
формуванні відповідального ставлення до свого тіла та тілесного здоров'я.
У процесі розробки емпіричної моделі дослідження постало два питання: 1)
визначення можливого впливу активно-перетворювальної позиції особистості щодо
свого статусу як мотиваційно-діяльнісного чинника образу тіла на його
когнітивну, оцінно-емоційну, регулятивну складові; 2) визначення можливих
чинників складових образу тіла в умовах пасивно-пристосувальної позиції
особистості щодо свого статусу.
Проведений в параграфі 1.3 аналіз детермінант образу тіла дозволяє припустити,
що:
а) Активно-перетворювальна позиція як стала система мотивів діяльності, в якій
центральними є мотиви самореалізації, особистісного зростання, визначає зміст
когнітивного компоненту образу тіла, спрямовуючи суб'єкта діяльності на
пізнання тих своїх тілесних властивостей, які допомагають чи перешкоджають
реалізації відповідних мотивів.
При пасивно-пристосувальній позиції зміст і структура уявлень та знань людини
про свої тілесні властивості спричиняється сукупністю зовнішніх, внутрішніх,
поведінкових чинників, розглянутих у підрозділі 1.3. Тіло пізнається в
аспектах, що забезпечують пристосування до зовнішніх вимог соціуму, внутрішніх
(індивідних, особистісних) характеристик задля збереження фізичної та
психологічної рівноваги, забезпечення відповідності тіла соціальним вимогам і
стандартам.
б) При наявності перетворювальної позиції до змісту емоційно-ціннісного
компоненту образу тіла входять самооцінки якостей, які сприяють реалізації
позиції, досягненню мотивів самоактуалізації, творчості, особистісного
зростання. Такі самооцінки впливають на загальне ставлення до себе, пов'язані з
ним. Якщо це підтвердиться, то ставлення особистості до себе значною мірою
визначається оцінкою розвитку тілесних якостей, що сприяють особистісному
зростанню.
При наявності адаптивної позиції ставлення до себе пов'язане із самооцінкою
якостей, які відбивають широку систему детермінант, в тому числі і зовнішніх,
до впливу, тиску яких людина прагне пристосуватися. Таким чином, її ставлення
до себе значною мірою визначається оцінкою розвитку тілесних якостей, що
забезпечують відповідність зовнішнім вимогам, певним внутрішнім характеристикам
і стандартам.
в) При наявності активно-перетворювальної позиції до змісту регулятивного
компоненту образу тіла входять установки на розвиток тих тілесних якостей, що
сприяють її реалізації та позитивному ставленню до себе. Якщо людина прагне
досягти мотивів самореалізації, особистісного зростання, якщо від такого
досягнення залежить її позитивне ставлення до себе, то вона буде спрямована на
розвиток якостей, які цьому сприяють, чи компенсацію неможливості їх розвинути
формуванням інших якостей.
При наявності пасивно-пристосувальної позиції формуються установки на розвиток
тих тілесних якостей, що сприяють позитивному ставленню до себе (підтриманню
ставлення до себе на певному рівні) в умовах дії, іноді тиску сукупності
виділених зовнішніх і внутрішніх детермінант. Якщо людина прагне здобути та
зберегти психічну та фізичну рівновагу, від якої залежить її позитивне
ставлення до себе, то вона буде спрямованою на розвиток тілесних якостей,
необхідних для пристосування до зовнішніх і внутрішніх вимог.
У ціло