Вы здесь

Заміщення дефектів довгих кісток штучними імплантатами на основі вуглецю (експериментальне дослідження з клінічною апробацією)

Автор: 
Комаров Михайло Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003904
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТВАРИНАХ [1Дослідження виконані в
лабораторії експериментального моделювання ДУ ІПХС ім. М.І.Ситенка АМН України
за допомогою наук. співроб. Іванова Г.В. (зав. лаб. к.б.н. Малишкіна С.В.)]
Експериментальні дослідження виконані на білих лабораторних щурах популяції
Вістар віком від 3 до 12 місяців та живою вагою 380-400 г на початок
експерименту. Загальна кількість експериментальних тварин – 63.
2.1.1. Морфологічні зміни у кістковій тканині при імплантації вуглецевого
матеріалу у губчасту кістку (9 тварин віком 3міс)
Операції на тваринах виконували під загальним тіопенталовим наркозом. Після
обробки операційної зони спиртовим розчином йоду робили розтин шкіри й
здійснювали доступ до дистального метафіза стегнової кістки (латерально). За
допомогою стоматологічного бора (діаметр 2 мм) моделювали кістковий дефект, у
якому розташовували вуглецевий стержень. Рану обробляли антибіотиками й
пошарово ушивали.
Щурів виводили з експерименту через 40, 70 та 115 діб після хірургічного
втручання шляхом передозування тіопенталу натрію.
Експерименти на тваринах проводили відповідно до правил Європейської конвенції
захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних й інших
наукових цілях [109].
Для гістологічних досліджень [2 Дослідження виконані в лабораторії морфології
сполучної тканини ДУ ІПХС ім.  М.І.Ситенка АМН України за допомогою ст. наук.
співроб. Ашукіної Н.А. (зав. лаб. д.б.н., проф. Дєдух Н.В.)] видаляли фрагменти
стегнових кісток з ділянками імплантації та фіксували у розчині з масовою
часткою нейтрального формаліну 10%. Після декальцинації у розчині з масовою
часткою азотної кислоти 4% при температурі 18-22°С по можливості видаляли
вуглецеві імплантати. Матеріал зневоднювали у спиртах зростаючої міцності та
заливали у целоїдин [110]. Виготовлені гістологічні зрізи забарвлювали
гематоксиліном та еозином та вивчали у світловому мікроскопі БИОЛАМ (ЛОМО).
2.1.2. Морфологічна оцінка біосумісності вуглець-вуглецевого матеріалу при
підшкірній імплантації лабораторним щурам та накопичення вуглецевого матеріалу
у віддалених органах та тканинах
Для оцінки біосумісності матеріалу в умовах асептики під загальним
тіопенталовим наркозом 10 щурам під шкіру вводили вуглець-вуглецеві імплантати
в вигляді циліндрів (діаметр 8 мм, висота 4 мм). Контролем служили інтактні
тварини.
Для оцінки токсичності (це біологічний ефект, що виникає в результаті
надходження в організм хімічної речовини різними шляхами) досліджували реакцію
тканин, що безпосередньо контактують з імплантатом, і можливі метаболічні
реакції організму щурів.
Метод визначення гепатотоксичного ефекту від вуглецевих імплантатів полягав у
такому: двом групам білих щурів лінії Вістар (5 тварин – трьохмісячного віку; 5
тварин – шестимісячного віку) паравертебрально підшкірно вживлювали таблетки
вуглецю, що містять у 100 разів більше речовини, ніж в імплантатах, які
використовують в клініці при операціях на людині середньою масою 70 кг.
Експозиція вуглецевого матеріалу для трьохмісячних щурів – 6 місяців, а для
шестимісячних щурів – 3 місяці.
Евтаназію щурів здійснювали шляхом передозування ефіру або передозуванням
тіопенталу натрію. Тварин препарували та у зразках печінки, легенів, селезінки
та мозку після спеціальної обробки для гістологічного дослідження візуально
визначали наявність або відсутність фрагментів вуглецевого імплантату.
Протокол експериментів на тваринах було затверджено Комісією з біоетики
Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора
М.І.Ситенка Академії медичних наук України" відповідно до правил Європейської
конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних й
інших наукових цілях.
Для гістологічного дослідження вилучали легені, тимус, нирки та печінку,
фрагменти шкіри з зоною імплантації, вуглець обережно видаляли, а матеріал
фіксували у розчині з масовою часткою 10 % нейтрального формаліну, зневоднювали
у спиртах зростаючої міцності (70° спирт та двічі – 96°) та у спирті з ефіром
(розчин 1:1), заключали у целоїдин. Гістологічні зрізи виготовляли на санному
мікротомі Reichert та забарвлювали гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за
Ван Гізон [110] .
Дослідження отриманих гістологічних препаратів проводили під світловими
мікроскопами “Karl Zeiss Jena” та Биолам (ЛОМО). Для фотографування
використовували цифрову камеру Canon EOS-300D.
Вимірювання ширини капсули проводили за допомогою окулярного гвинтового
мікрометра МОВ-1-16Ч ГОСТ 7865-77, мікроскопа Биолам (ЛОМО), об’єктив 8.
Отриманий цифровий матеріал було опрацьовано методами варіаційної статистики за
допомогою ліцензованого прикладного пакету STATISTICA 5.11 for Windows.
Значення вважали статистично значимими при Р2.1.3. Відпрацювання методики з’єднання кісткових відламків в експерименті на
тваринах та дослідження накопичення вуглецевого матеріалу у віддалених органах
та тканинах при комбінованому внутрішньокістково- накістковому розташуванні
імплантатів
Модель інтрамедулярного остеосинтезу вуглецевим імплантатом з одночасною
фіксацією накістковою вуглецевою муфтою (корсетом) була виконана на 44 білих
щурах лінії Вістар 12-місячного віку. Усіх тварин утримували у стандартних
умовах віварію експериментально-біологічної клініки. Операції виконували в
асептичних умовах операційної ЕБК, під загальним знеболюванням. Анестезія
забезпечувалась внутрішньом’язовим введенням розчину тіопенталу натрію,
відбувалась через 15-20 хв. і тривала до 1,5 години. Оперативне втручання на
стегнов