Вы здесь

Удосконалення способів утримання бджолиних сімей в зимовий період

Автор: 
Шамро Микола Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003923
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна методика дослідження
Дослідження проводили в природно-кліматичних умовах лісостепової зони України –
у Полтавській та Сумській областях – на базі пасік дослідного господарства
Національного наукового центру „Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича
УААН”, КП „Гадяцьке пасічницьке підприємство” у 1991-1995 та 2000-2005 рр.
Дослідні і контрольні групи формували методом підбору сімей-аналогів, однакових
за походженням і віком бджолиних маток, за силою, кількістю різновікового
розплоду та кормових запасів. Для підгодівлі бджолиних сімей використовували
цукровий сироп 50%-ї концентрації. Цукор додавали в окріп і вимішували до
повного його розчинення.
Профілактику від вароатозу проводили в другій половині жовтня, використовуючи
для обробок препарат «Тактик» (діюча речовина – амітраз). При цьому у бджолиних
сім’ях не було розплоду.
Утримували піддослідні бджолині сім’ї у вуликах-лежаках з рамками розміром
435х300 мм. Під час зимового спокою піддослідні бджолині сім’ї утримували в
типовому напівпідземному зимівнику, що є характерним для більшості пасік
лісостепової зони. За ходом зимівлі проводили спостереження і контроль способом
прослуховування та з допомогою розробленої нами системи. Температуру і
вологість у зимівнику вимірювали термографом і гігрографом.
Якість зимівлі піддослідних сімей індивідуально та групами у цілому оцінювали
за кількістю спожитого меду за зимовий період, силою бджолиних сімей і відходом
бджіл за час зимівлі, наявністю опроношень, вологості та плісняви.
Кількість спожитого сім’ями меду за період зимівлі визначали шляхом зважування
всіх стільників восени, перед останнім обльотом бджіл (жовтень), та навесні,
після першого їх очисного обльоту (березень). Запаси корму в гніздах
піддослідних бджолиних сімей впродовж сезону обліковували за допомогою
рамки-сітки, враховуючи, що в квадраті 5х5 см з одного боку стільника
вміщується в середньому 40 г меду [126]. Стан здоров’я зимувалих бджіл
(наявність слідів опроношень) оцінювали візуально за п’ятибальною системою: 1
бал – калові плями відсутні, 2 бали – слабка опроношеність, не більше 7-10 плям
на одному-двох стільниках, 3 бали – середня опроношеність, 10-30 плям проносу
на більшості стільників, 4 бали – сильна опроношеність, кількість плям до 100
на окремих стільниках, 5 балів – дуже сильна опроношеність, суцільні потоки,
утворені з’єднанням окремих плям [126, 132].
Силу бджолиних сімей і відхід бджіл за зимовий період обліковували за кількістю
вуличок і різницею їх сили восени та навесні. Згідно з загальноприйнятою
методикою вуличка між рамками розміром 435 x 300 см вміщує в середньому 250 г
бджіл [126, 66].
Кількість розплоду в піддослідних сім’ях вимірювали за допомогою рамки-сітки з
квадратами 5х5 см. В одному квадраті на площі 25 см2 вміщується 100 бджолиних
комірок. Діленням всієї суми на 12 встановлювали середню кількість печатного
розплоду, яку бджолині сім’ї вигодовували за один день [126]. Кількість
одержуваного товарного меду визначали зважуванням відібраних з гнізда медових
стільників до і після відкачування з них меду, валову кількість меду – за сумою
відібраного товарного і залишеного в сім’ї як кормовий запас,
воскопродуктивність піддослідних сімей – за кількістю відбудованих протягом
сезону стільників на вощині.
Температуру в гніздах піддослідних сімей контролювали за допомогою дистанційної
системи, що складалася з пристосування для вимірювання температури в гнізді
бджіл (рамка з датчиками), перемикача, функціональної плати приладу та
рідинно-кристалічного індикатора. Використовуючи чотириступінчастий перемикач
приладу, на світловому табло почергово отримували значення температури, яку
вимірювали в місцях розміщення датчиків.
В ході зимівлі здійснювали спостереження та контроль стану бджолиної сім’ї у
вулику способом прослуховування та з допомогою розробленої дистанційної системи
[154]. При виконанні дослідів з контролю стану бджолиної сім’ї у вулику під час
зимівлі використовували параметри її гнізда в зимовий період, визначені А.Д.
Трифоновым [167], М.В. Жеребкиным [50], В.И Лебедевым, В.И Билашем [94].
2.2. Методи дослідження
Залежно від умов виконання експериментальних досліджень в кожному конкретному
досліді формували контрольну й одну або декілька дослідних груп. Групи
складались із п’яти чи десяти бджолиних сімей. Бджолині сім’ї у групи підбирали
за принципом аналогів (сила, порода, вік маток, кількість розплоду та корму).
Експериментальні дослідження, що проводили за темою дисертації, схематично
відображені на рис. 2.1.
На початку досліджень визначали вплив способу створення запасів корму на
виховання бджіл у період осінньої ротації генерацій і зимівлю сімей. При цьому
на дослідній пасіці за результатами головної весняної ревізії, яку проводили в
середині березня, відбирали 20 бджолиних сімей-аналогів які були. Відібрані
бджолині сім?ї розподіляли на дві групи по 10 в кожній. Перша група –
контрольна, сім?ї якої готували зимувати на квітковому меді, що був
заготовлений ними в першій половині літа. Друга група бджолиних сімей була
дослідною, їх підгодовували цукровим сиропом з 1 до 15 вересня. Загалом на зиму
сім’ї цієї групи заготовляли корм, що містив 50% квіткового меду та 50% меду,
виготовленого із цукрового сиропу.
Щоб з’ясувати оптимальні строки осіннього поповнення запасів корму
згодовуванням цукрового сиропу, після закінчення головного медозбору (20
серпня) формували п’ять груп із бджолиних сімей-аналогів (n=10) за породною
належністю, віком маток, силою, кількістю розплоду і кормовими запасами.
Першій дослідній групі бджолиних