Вы здесь

Особливості патогенезу хвороб капусти білоголової ранньостиглої (Brassica oleracea var. capitata f. alba) та вихідний матеріал за стійкістю

Автор: 
Марченко Алла Борисівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004056
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови регіону
Дослідження проводили протягом 2003 – 2006 рр. на Сквирській дослідній станції
ІОБ (тепер ІА) УААН, яка знаходиться в Сквирському районі південно-західної
частини Київської області Правобережного Лісостепу України.
Територія Сквирської дослідної станції відноситься до рівнинного чорноземного
агрогрунтового мікрорайону Київської області. Ґрунт – чорнозем малогумусний,
крупнопилувато – середньосуглинковий за механічним складом на карбонатному
лесі, відзначається слабовираженою неміцною структурою. Кількість цінних
водостійких агрегатів (3 – 1 мм) в агрономічному відношенні досить невелика:
2,25% в орному шарі і 6,82% в підорному. Такий тип структурності пояснюється
високим вмістом крупного пилу і відносно малою кількістю гумусу та мулистих
часток. Цим зумовлюється запливання ґрунту і наявність кірки після дощу.
Реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН = 6,0 - 6,2).
Територія Сквирського району характеризується помірно теплим і помірно вологим
кліматом, сприятливим для росту і розвитку сільськогосподарських рослин. За
багаторічними даними метеопосту Сквирської дослідної станції, кліматичні умови
району відзначається такими даними: сума активних температур становить 26160С.
Тривалість періодів із середньодобовою температурою вище +150С – 115 діб, без
морозів – 128 - 187 діб (в середньому 156 діб). Крайніми датами (ранній і
пізній) закінчення весняних заморозків є 12 квітня і 11 травня, а початок
осінніх – відповідно 16 вересня і 16 жовтня. Кількість опадів за рік становить
341 – 669 мм (середня багаторічна 510 мм). Ґрунтові води залягають на глибині
20 м. Притоки річки Рось Роставиця і Сквирка не впливають на гідрологічний
режим місцевості. Середня багаторічна температура повітря за рік становить 70С.
Абсолютний максимум температури повітря – 380С, а мінімум – 32,4 0С.
Середньорічна ВВП – 74% [116].
Агрокліматичні умови вирощування капусти ранньостиглої в роки досліджень
наведені в таблиці 2.1. На відміну від інших представників родини Капустяних
капуста ранньостигла вирощується в два строки: весняно-літній строк – на
товарні цілі (друга декада квітня – липень) та літньо-осінній строк на
маточники (перша декада серпня – жовтень).
Таблиця 2.1 - Агрокліматичні умови вирощування капусти ранньостиглої
Роки/ строки
Температура 0С, дні
САТ >100С
Температура повітря, 0С
Опади мм
К-сть дощових днів
ВВП,%
>10
>15
max
min
середньо-добова
Весняно-літній строк

2003
75
75
1309,1
25,5
13,7
19,2
60
21
69,3
2004
81
41
1370,7
20,7
9,16
15,4
92,4
18
76,8
2005
51
40
1466,4
20,7
10,5
15,1
174,9
16
77,5
2006
70
60
1233,6
23,0
10,9
19,8
167,3
20
69,3
Багато-
річна
70
54
1345,0
22,4
11,06
17,3
123,6
18,7
73,2
Літньо-осінній строк

2003
72
32
1776,8
21,5
15,9
15,4
192,6
34
80,2
2004
80
40
1891,1
22,8
10,6
16,0
283,2
24
81
2005
71
61
1124,8
20,1
8,5
14,5
116,8
10
77,3
2006
71
71
1406,2
22,2
10,1
15,8
179,8
22
75,3
Багато-
річна
73
51
1549,8
21,7
11,3
15,4
175,7
22,5
78,5
Метеорологічні умови за період проведення дослідів відзначались підвищеним
температурним режимом та недостатнім забезпеченням водою по окремих декадах і
місяцях. До негативних лімітуючих абіотичних факторів, які періодично мали
місце при проведенні досліджень, відносили: нерівномірний розподіл опадів та
температури протягом весняного і літнього вегетаційних періодів. Кількісний і
якісний перебіг абіотичних чинників навколишнього середовища зумовлював різний
стресовий тиск на систему «патоген – капуста ранньостигла».
При порівнянні кількості опадів обох строків вирощування виявляється, що за
літньо-осіннього вирощування маточників опади випадали частіше і більш-менш
рівномірно стосовно багаторічних (рис.2.1 а). У весняно-літній строк
вирощування спостерігали нерівномірність розподілу опадів, коли їх випадало в
1,5 раза більше норми (2005 - 2006 рр.). За весняно-літнього вирощування (третя
декада квітня – друга декада липня) мінливість температури повітря відносно
багаторічної мала різкі перепади. Точки відхилення від багаторічних
данихколивалися (2003 – 2005 рр.) в межах – 3,5 – +6,40С та 2006р. вони були
розташовані на рівні 0 – 1,90С (рис. 2.1 б).
а)
б)
Рис.2.1. Відхилення показників опадів (а) і температури повітря (б) від
багаторічних даних під час вегетацій капусти ранньостиглої.
При вирощуванні маточників в літньо-осінній строк з третьої декади липня по
третю декаду жовтня мінливість температури відносно багаторічних даних була
рівномірною. Більшість точок відхилення від багаторічних (показник нуль
градусів) розташовано на рівні 0,8 - 20С, лише в окремих випадках відхилення
збільшувалися до 4 0С (див. рис. 2.1 ). Показник кількості дощових днів у
літньо-осінній період був більшим, ніж за весняно-літнього вирощування товарної
капусти (див. табл. 2.1). Відповідно і відносна вологість повітря при
вирощуванні маточників була вища (додаток А). Аналізуючи комбінації опадів і
температури, як головних елементів погоди вегетаційних періодів обох строків,
виявляли, що зволоження (ГТК) було вкрай нестабільним (рис.2.2, додаток А).
Рис.2.2. Зволоження (ГТК) вегетаційних періодів капусти ранньостиглої.
Таким чином, умови весняно-літнього строку вирощування товарної капусти за роки
досліджень відзначалися нерівномірним розподілом опадів та температури повітря,
яка поступово наростала. Цей строк вирощування характеризувався посушливими
періодами на всіх етапах розвитку рослин капусти ранньостиглої. Умови
літньо-осіннього строку