Вы здесь

Зміни нейрогуморальної регуляції за даними варіабельності серцевого ритму у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із середньотяжким і тяжким перебігом

Автор: 
Бондаренко Ірина Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004121
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Клінічна характеристика обстежених пацієнтів
Амбулаторно спостерігали 105 пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням
легень (ХОЗЛ), які звернулися в поліклініку № 6 Московського району м. Харкова
за період з 2004 по 2006 рр.
Групу спостереження становили 36 жінок і 69 чоловіків віком (60,4 ± 9,6) років;
чоловіки – (63,6 ± 9,9) років, жінки – (55,0 ± 10,6) років із ХОЗЛ II - III
стадії у фазі ремісії (стабільного перебігу ХОЗЛ). Стадії ХОЗЛ оцінювалися
відповідно до наказу № 499 МОЗ України [5]. Середня тривалість захворювання на
момент обстеження склала 10,1 ± 5,3 років.
В обстежуваній групі переважали пацієнти, які палять (87 %), серед них 93% були
чоловіки. Стаж паління у пацієнтів, що палять складав 26 ± 3 пачко/літ, ступінь
нікотинової залежності за результатами тесту Фагерстрема – висока.
Критеріями включення в дослідження були пацієнти з ізольованим ХОЗЛ (II – III
стадіями) у фазі ремісії.
Критерієм виключення були ХОЗЛ у період загострення, артеріальна гіпертензія
III стадії, тяжкого перебігу, ІХС: стабільна стенокардія напруги III-IV ФК,
постінфарктний кардіосклероз, порушення ритму й провідності, серцева
недостатність II Б – III стадії, III – IV ФК, ендокринні порушення (цукровий
діабет, захворювання щитоподібної залози), бронхіальна астма, виразкова хвороба
шлунка і 12-палої кишки в стадії загострення, ниркова й печінкова
недостатність, гостре порушення мозкового кровообігу чи його наслідки.
Критерії загострення ХОЗЛ уключали погіршення клінічного стану (посилення
задишки, збільшення кількості мокротиння й зміна його характеру у випадку
інфекційної природи загострення, зниження толерантності до фізичного
навантаження, свист, хрипи при дихання, підвищення температури тіла,
поява/посилення виразності неспецифічних скарг: слабкість, стомлюваність,
порушення сну, депресії) на фоні зниження показників спірометрії.
Контрольна група складалася із 20 практично здорових пацієнтів зіставлених за
статтю та віком, серед яких 15 чоловік палили; стаж їх паління становив (23 ±
5) пачко/літ.
Діагноз ХОЗЛ веріфікувався з використанням клінічних, анамнестичних,
спірографічних методів обстеження [5]. Стадії захворювання класифікувалися
згідно [5].
2.2 Методи дослідження
Для розв’язання поставлених задач використовували комплекс
клініко-анамнестичних і лабораторно-інструментальних методів дослідження.
Серед клінічних показників враховувалися скарги пацієнтів, анамнез
захворювання, переносимість фізичного навантаження (за результатами тесту з
6-хвилинною ходьбою), тяжкість задишки по шкалі диспноє Medical Research
Council, російськомовна версія [103], ступінь легеневої недостатності (ЛН) і
стаж паління.
Всім обстежуваним проводили дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД),
варіабельності серцевого ритму (ВСР) і М–індексів.
Функціональні й клініко-лабораторні дослідження проводилися ранком натще всім
пацієнтам за одним протоколом.
До початку дослідження всім пацієнтам скасовувалося раніше призначене
лікування: бета 2-агоністи короткої дії – за 6 годин, бета 2-агоністи
пролонгованої дії – за 2 тижні, інгаляційні кортикостероїди – за 4 тижні,
комбінація бета-2-агоністів пролонгованої дії/інгаляційних кортикостероїдів –
за 4 тижні, теофіліни – за 2 тижні, М-холінолітики – за 2 тижні, комбінація
М-холінолітиків/бета 2-агоністів короткої дії – за 2 тижні, нестероїдні
протизапальні препарати – за 2 тижні. За 24 години пацієнти не приймали кави,
чаю та інших продукти, що істотно впливають на стан регуляторних систем.
Рис. 2.1 Пацієнт К., 62 р. Діагноз: ХОЗЛ II стадії, фаза ремісії, ЛН 0ст., ФЗД
у базальних умовах (кліностаз).
Рис. 2.2 Пацієнт К., 62 р. Діагноз: ХОЗЛ II стадії, фаза ремісії, ЛН 0ст., ФЗД
у базальних умовах (кліностаз) після ГФП.
Рис. 2.3 Пацієнт К., 62 р. Діагноз: ХОЗЛ II стадії, фаза ремісії, ЛН 0ст., ФЗД
у базальних умовах (кліностаз) через 6 місяців лікування.
ФЗД оцінювалася на сертифікованому комп’ютерному спірографі Spirocom,
розробленому в Харківському авіаційному інституті (рис. 2.1 – 2.3).
Враховувалися частота дихання (ЧД), об’єм форсованого видиху за 1 секунду
(ОФВ1), відношення ОФВ1 до форсованої життєвої ємкості легень (ОФВ1/ФЖЄЛ) і
миттєві об’ємні швидкості форсованого видиху в момент видиху 25 %, 50 %, 75 %
ФЖЄЛ (МОШ25,50,75).
Дослідження проводилося в пробах спокійного дихання й форсованого видиху. Усім
пацієнтам проводився тест із бронхолітиками короткої дії для оцінки оборотності
бронхообструкції. Бронхообструкція вважалася необоротною, якщо приріст ОФВ1
після гострої фармакологічної проби з бронхолітиками короткої дії складав менш
15% (чи 200 мол).
ВСР визначалася з використанням сертифікованої комп'ютерної діагностичної
системи «Cardiolab+», розробленої в Харківському авіаційному інституті за
участі лабораторії біомеханіки й факультету фундаментальної медицини
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна [175, 176]. Система
являє собою апаратно-програмний комплекс на базі комп'ютера IBM PC/AT класу
“Pentium”, до якого через плату сполучення підключений 12-канальний
електрокардіографічний підсилювач із високим ступенем придушення мережної
перешкоди й частотою дискретизації сигналу 500 мгц. Сполучення підсилювача з ПК
через плату інтерфейсу з повною гальванічною ізоляцією пацієнта від мережі
забезпечує безпеку обстеження. Для аналізу ВСР реєстрували ЕКГ у другому
стандартному відведенні в базальних умовах – положення лежачи при вільному
диханні. Оцінювали середні п'ятихвилинні інтервали семихвилинного запису ЕКГ.