Вы здесь

Вплив спадкових, паратипових факторів і статевого диморфізму на підвищення відтворювальних якостей свиней

Автор: 
Пентилюк Роман Сергійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004331
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальну та аналітичну частину досліджень проведено впродовж 2004-2005
років в умовах дочірнього підприємства «Фрідом Фарм» (1, 2, 4 дослід)
Каховського району та товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійський
бекон» (3, 5 дослід) Чаплинського району Херсонської області, а також у
лабораторіях інституту тваринництва УААН «Асканія-Нова». Загальну схему
досліджень наведено на рисунку 2.1.
Для досліджень були взяті свиноматки і поросята-сисуни великої білої породи та
їх помісі з червоною білопоясою м’ясною породою.
Відповідно до державної програми застосування кормових форм біологічно активних
речовин у свинарстві, які могли б сприяти поліпшенню продуктивності тварин та
якості свинини, було заплановано дослідження по доцільності їх використання в
раціонах свиней різного генотипу і статі, що дало б змогу розробити умови до їх
застосування.
Використання цієї групи біологічно активних речовин у свинарстві є новою,
невивченою проблемою. За літературними джерелами, окремі дані застосування цих
препаратів на інших видах сільськогосподарських тварин зумовили необхідність
перевірки і на свинях, що дало б змогу виявити особливості впливу кормового,
статевого та генотипового факторів на продуктивність тварин і з'ясувати умови
їх використання на фоні кормової бази півдня України.
Відповідно до загальноприйнятих методик проведення експериментів у запланованих
дослідженнях передбачалося формування контрольної та дослідних груп тварин, у
яких вивчались або окреме згодовування препаратів, або їх поєднання.
Рис. 2.1 Схема досліджень
Методичний підхід до розробок схем запланованого дослідження базувався на
формуванні контрольної групи, що одержувала основний раціон. У період
експерименту тварини отримували повнораціонні комбікорми. Тваринам дослідних
груп додатково до основного раціону згодовували досліджувані препарати, як
окремо, так і в доцільній комбінації. Причому кормові добавки змішували з
преміксами, а потім із високопротеїновими компонентами раціонів.
У першому експерименті згідно з методикою проведення досліджень відібрано
підсисні свиноматки по 16 голів у кожній групі (табл. 2.1). З них сформовано
дві групи тварин-аналогів. За методикою проведення дослідження свиноматки
дослідної групи отримували комбікорм, до якого додавали ферментно-пробіотичний
препарат Целлобактерин у кількості 0,1% за масою з дня переведення на опорос до
відлучення поросят у 35-денному віці, а поросята-сисуни - у кількості 0,2% від
народження до 2-місячного віку.
Таблиця 2.1
Схема проведення першого досліду
Група
Вид тварин
Кількість тварин
Умови годівлі
Контрольна
Свиноматки
16
Основний раціон (ОР)
Поросята
157
Дослідна
Свиноматки
16
ОР + 0,1% препарату Целлобактерин (за масою)
Поросята
161
ОР + 0,2% препарату Целлобактерин (за масою)
За схемою другого досліду тварини контрольної групи отримували раціон,
прийнятий у господарстві. Свині дослідної групи додатково до основного раціону
отримували антимікробний препарат Біомос: свиноматки – за 20 днів до опоросу та
до відлучення поросят у 35-денному віці в кількості 0,2%, а поросята – з
початку споживання корму до 2-місячного віку в кількості 0,25% за масою
комбікорму (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Схема проведення другого досліду
Група
Вид тварин
Кількість тварин
Умови годівлі
Контрольна
Свиноматки
28
Основний раціон (ОР)
Поросята
254
Дослідна
Свиноматки
31
ОР + 0,2% препарату Біомос
(за масою)
Поросята
288
ОР + 0,25% препарату Біомос
(за масою)
Згідно зі схемою третього досліду тварини контрольної групи отримували раціон,
прийнятий у господарстві. Свині дослідної групи додатково до основного раціону
отримували антимікробний препарат Біомос: свиноматки 1 групи в кількості 0,1%
та 2 групи – 0,2% за масою комбікорму від опоросу до відлучення поросят у
45-денному віці, а поросята 1 дослідної групи – у кількості 0,1% та 2 групи –
0,2% за масою комбікорму з початку споживання корму до відлучення (табл.2.3).
Схемою досліджень четвертого експерименту передбачалося оцінка продуктивної дії
антимікробного препарату Біомос у поєднанні з ферментно-пробіотичним препаратом
Целлобактерин або мультиензимним комплексом Оллзайм Вегпро (табл.2.4).
Свиноматки всіх груп (по 16 голів у кожній) поросята контрольної групи за
підсосний період отримували комбікорми за рецептурою фірми „Райт Френк” із
використанням преміксів цієї фірми. У комбікорми поросят дослідних груп вводили
білково-мінерально-вітамінну добавку (БМВД), до складу якої включали
вітчизняний премікс «Сімекстрейд» з додаванням досліджуваних препаратів. До
складу БМВД 1 дослідної групи включали препарати Біомос та Целлобактерин, а 2
дослідної – Біомос та Оллзайм Вегпро в кількості по 0,1% за масою.
Таблиця 2.3
Схема проведення третього досліду
Група
Вид тварин
Кількість тварин
Умови годівлі
Контрольна
Свиноматки
Основний раціон (ОР)
Поросята
69
1 дослідна
Свиноматки
ОР + 0,1% препарату Біомос
(за масою)
Поросята
71
2 дослідна
Свиноматки
ОР + 0,2% препарату Біомос
(за масою)
Поросята
83
Таблиця 2.4
Схема проведення четвертого досліду
Група
Кількість поросят
Умови годівлі
Контрольна
145
Основній раціон (ОР) з преміксом «Райт Френк»
1 дослідна
141
Включення до ОР БМВД з препаратами Біомос та Целлобактерин
2 дослідна
145
Включення до ОР БМВД з препаратами Біомос та Оллзайм Вегпро
Схемою п’ятого досліду передбачалася оцінка продуктивної дії препарату
Целлобактерин у поєднанні з антимікробним препаратом Біомос або
антимікотоксиновим препаратом Мікосорб (табл.2.5). З цією метою було сформовано
три групи свиноматок за 30 днів до опоросу. Свин