Вы здесь

Хіміко-токсикологічне дослідження мелоксикаму та піроксикаму

Автор: 
Крамаренко Сергій Юрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004386
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МЕЛОКСИКАМУ ТА ПІРОКСИКАМУ
В практиці хіміко-токсикологічного аналізу важливе місце займають методи
ідентифікації отруйних сполук, виділених із об’єктів біологічного походження.
Про ідентичність досліджуваних речовин можна робити висновок лише при
порівнянні результатів декількох методів аналізу. Тому актуальною задачею наших
досліджень було вивчення реакційної здатності мелоксикаму та піроксикаму з
рядом реактивів, що використовуються для осадження речовин основного та
кислотного характеру, вивчення спектрів поглинання препаратів в УФ- та
ІЧ-ділянках спектру, проведення ідентифікації препаратів за ПМР спектрами,
розробка умов ідентифікації цих препаратів методами хроматографії в тонких
шарах сорбенту, ВЕРХ та капілярного зонного електрофорезу з метою впровадження
цих методик в практику судово-хімічного аналізу.
2.1 Ідентифікація мелоксикаму та піроксикаму за допомогою якісних реакцій
Для ідентифікації мелоксикаму та піроксикаму нами апробовувався ряд реактивів,
що використовуються в практиці судово-хімічних лабораторій для виявлення
ксенобіотиків за допогою кольорових та осадових реакцій. З ряду апробованих
реактивів позитивні ефекти реакцій спостерігались при взаємодії препаратів з
розчином хлорцинкйоду, з розчином паладію(ІІ) хлориду в 0.1 М хлоридній
кислоті, з розчином кобальту ацетату і гідроксидом калію в метанолі, розчином
феруму (ІІІ) хлориду в метанолі. Також для ідентифікації мелоксикаму та
піроксикаму одержували їх кислотні форми. Всі реакції, запропоновані для
ідентифікації досліджуваних препаратів, є мікрокристалоскопічними.
Для виконання реакцій використовували хлороформові розчини мелоксикаму та
піроксикаму з концентрацією кожного із препаратів 200 мкг/мл. Розчини реактивів
готували за методиками, описаними в літературі [109].
Результати реакцій осадження (утворення осадів кристалічної чи аморфної
структури) вивчали за допомогою мікроскопа «Мікмед-5» (виробництво ВАТ «ЛОМО»,
Росія).
Методики виконання реакцій наведені нижче.
Реакція з хлорцинкйодом. На предметні скельця наносили по декілька крапель
розчину мелоксикаму чи піроксикаму в хлороформі (до 0,1 мл) і випаровували
досуха. До сухих залишків додавали по 2 краплі розчину хлорцинкйоду. Через
15-20 хв випадали білі кристалічні осади.
Межа виявлення становила 5 мкг мелоксикаму і 15 мкг піроксикаму в пробі.
Реакція з розчином паладію(ІІ) хлориду в 0.1 н хлоридній кислоті. На предметні
скельця наносили по декілька крапель розчину мелоксикаму чи піроксикаму в
хлороформі (до 0,1 мл) і випаровували досуха. До сухих залишків додавали по
краплі 5% розчину паладію хлориду (ІІ) в 0.1 М хлоридній кислоті. Через
25-30 хв (а при низьких концентраціях через 2-3 год.) випадали світло-жовті
кристалічні осади.
Межа виявлення становила 4 мкг для мелоксикаму і 18 мкг для піроксикаму в
пробі.
Реакція з розчином кобальту ацетату і калію гідроксидом в метанолі. На
предметні скельця наносили по декілька крапель розчину мелоксикаму або
піроксикаму в хлороформі (до 0,1 мл) та випаровували досуха. До сухого залишку
додавали по краплі 5% розчину кобальту ацетату в метанолі і по краплі 10%
розчину калію гідроксиду в метанолі. Через 5-10 хв випадав білий аморфний
осад.
Межа виявлення становила 1 мкг для мелоксикаму і 20 мкг для піроксикаму в
пробі.
Реакція одержання кислотних форм препаратів. На предметні скельця наносили по
декілька крапель розчину мелоксикаму або піроксикаму в хлороформі (до 0,1 мл),
випаровували розчинник при кімнатній температурі досуха. Сухі залишки розчиняли
у краплі концентрованої сульфатної кислоти. Через 3-5 хв після охолодження
розчину біля нього наносили краплю води. Ці краплі з'єднували. Через 25-30 хв
(а при низьких концентраціях 2-4 год.) випадав жовтий кристалічний осад, при
наявності мелоксикаму, і білий кристалічний осад, при наявності піроксикаму.
Межа виявлення становила 15 мкг для мелоксикаму і 20 мкг для піроксикаму пробі.
Реакція з розчином феруму (ІІІ) хлориду в метанолі. На предметні скельця
наносили по декілька крапель розчину мелоксикаму чи піроксикаму в хлороформі
(до 0,1 мл) і випаровували досуха. До сухих залишків додавали по краплі 5%
розчину феруму(ІІІ) хлориду в метанолі. Через 5-10 хв випадали жовті
кристалічні осади. Межа виявлення становила 5 мкг для мелоксикаму і 12 мкг для
піроксикаму в пробі.
2.2. Ідентифікація мелоксикаму та піроксикаму методом хроматографії в тонкому
шарі сорбенту
Метод хроматографії в тонкому шарі сорбенту (ХТШС) застосовується в практиці
судово-хімічного аналізу, як один із експресних методів, що дозволяє
ідентифікувати і розділити ксенобіотики, виділені із біологічних об’єктів.
Застосування даного методу в лабораторній діагностиці гострих отруєнь дозволяє
одержати більше інформації за короткий термін, використовуючи мінімальні об’єми
аналізованої проби. Крім цього метод хромаграфії в тонкому шарі сорбенту
характеризується високою чутливістю та швидкістю розділення [109-116].
Хоча за методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту завдяки низькій вартості
одного аналізу, а також селективності реактивів-проявників, закріпилась
репутація методу ідеального для скринінгу лікарських засобів в токсикологічному
аналізі, для цього методу часто відсутні об’єктивні критерії оцінки роздільної
здатності. В зв'язку з чим нами проводилось вивчення умов виявлення мелоксикаму
та піроксикаму методом ХТШ в залежності від природи розчинників та сорбенту.
При цьому порівнювали швидкість, репродуктивність та чутливість методик,
визначали кореляцію між системами розчиників.
Вибір оптимальної системи розчинників залежить від умов хромат