Вы здесь

Агроекологічне обґрунтування системи захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб в умовах Полісся

Автор: 
Чайка Олександр Вікторович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004599
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
Польові досліди проводили протягом 2004–2006 років на дослідному полі
Державного агроекологічного університету в НДГ "Україна" Черняхівського району
та у СФГ "Зоря" Овруцького району Житомирської області. Лабораторні дослідження
– в лабораторіях Державного агроекологічного університету та науково-дослідного
інституту регіональних екологічних проблем ДАУ.
Поширення основних хвороб ячменю ярого вивчали шляхом маршрутних обстежень
посівів на сортовипробувальних станціях та виробничих посівах господарств
Полісся (Луцький, Рівненський, Черняхівський та Овруцький райони).
Дослідне поле Державного агроекологічного університету за грунтово-географічною
зоною знаходиться у Центральному (Житомирсько-Коростенському) районі Полісся
України на території навчально-дослідного господарства “Україна” Черняхівського
району Житомирської області на відстані 5 км від районного центру та 20 км від
обласного. Рельєф дослідного поля слабохвилястий із незначним нахилом до 10–15
м на північ та південний захід.
Досліди проводились на сірих опідзолених глеювато-легкосуглинкових ґрунтах,
сформованих на водно-льодовикових відкладах, із середнім ступенем окультурення.
Ґрунти дослідного поля мають легкий механічний склад, добре аеровані і
водопроникні: характеризуються низьким вмістом гумусу – 1,4–2,07%, сполук
азоту, що легко гідролізуються, – 68–117 мг/кг, підвищеним вмістом рухомого
фосфору – 145–180 мг/кг, середнім вмістом обмінного калію – 87–110 мг/кг,
гідролітичною кислотністю – 2,28–2,90 мr-екв/100 г ґрунту та pH сольової
витяжки – 5,5–6,2.
В агроекологічних умовах СФГ "Зоря" Овруцького району ґрунти характеризуються
наступними показниками: вміст гумусу – 1,2–1,6 %, сполук азоту, що легко
гідролізуються – 53–78 мг/кг, рухомого фосфору – 126–149 мг/кг, обмінного калію
– 63–92 мг/кг, гідролітичною кислотністю – 1,13–2,24 мr-екв./100 г ґрунту та pH
сольової витяжки – 5,0–6,0.
Негативною властивістю даних типів ґрунту є здатність утворювати ґрунтову кірку
і ущільнюватися при обробітках.
За багаторічними даними, клімат у зоні проведення досліджень помірно
континентальний з м’якою хмарною зимою і вологим теплим літом. Середня
багаторічна температура становить 6,5–6,8 °С. Весна в середньому триває 50–61,
а літо – 100–115 днів. Сума температур за вегетаційний період вище 10 °С – в
межах 2500 °С, а тривалість безморозного періоду в середньому 160 днів.
Найвища середньомісячна температура припадає на липень – 17–19 °С, а найнижча –
на січень – мінус 16 °С. Річна сума позитивних температур дорівнює 2854 °С. За
багаторічними даними, тривалість періоду з середньо-добовою температурою 5 °С і
вище становить близько 200 днів (із середини першої декади квітня до середини
третьої декади жовтня), а з температурою вище 0 °С – 250 днів. Гідротермічний
коефіцієнт становить 1,2–1,4.
За рік у середньому випадає 557 мм опадів, з яких на теплий період (+10 °С)
припадає 300–360 мм. Кількість днів з опадами більше 5 мм за добу становить
8–15 днів. Найбільша добова сума опадів варіює від 60 до 120 мм. Посушливі
періоди тривають 10–14 днів. За період квітень–жовтень вони бувають 2–3 рази.
Сердньодобова відносна вологість повітря в денний час доби становить 70–85 %.
Найнижчою вона буває у травні, а найвищою – взимку і становить 80–90 %. У
період росту і розвитку ячменю ярого вона коливається в межах середньорічного
показника, а у посушливі періоди року – 40–50 %. Проте у різних районах Полісся
метеорологічні умови дещо відрізняються, що призводить до різного поширення та
розвитку хвороб.
2.2. Погодні умови вегетаційних періодів ячменю в роки досліджень
На формування врожаю та його якість без сумніву впливають погодні умови, що
складаються протягом вегетаційного періоду. Більш сприятливі умови зазвичай
впливають на ці показники краще аніж критичні.
Метеорологічні умови у роки досліджень дещо відрізнялись між собою та
середньобагаторічними (рис. 2.1 і 2.2 та додатки А і Б).
Погодні умови 2004 року характеризувалися низьким зволоженням, що дало змогу
посіяти ячмінь 5 квітня. Упродовж місяця утримувалась помірно тепла погода.
Середньодобова температура повітря майже відповідала нормі. Кількість опадів
15,3 мм, що на 2,6 мм нижче середньобагаторічної.
Агрометеорологічні умови травня були дещо несприятливими для росту і розвитку
ячменю ярого за низькою температурою у другій декаді. В окремі дні відмічались
заморозки на грунті до -2 °С. Кількість опадів не перевищувала 10 % від норми у
другій декаді та 16 % – у першій і третій декадах місяця, що негативно вплинуло
на ріст і розвиток ячменю.
У першій декаді червня переважала погодапомірна без опадів. Середня температура
повітря була на 0,6є нижча норми і становила 15,1° тепла. Опади не випадали.
Сума ефективних темперетур (вище +5°) залишалася близькою до норми, однак
ефективного тепла (вище +10°) накопичилось на 73° менше норми. Посушлива погода
сприяла значній вологовіддачі з грунту, внаслідок чого вологозабезпеченість
посівів зменшилася. У другій і третій декадах переважала більш тепліша погода.
Середня температура повітря становила 16,5° і 17,3° відповідно, що дещо нижче
норми. Сума опадів становила 32,7 мм, що відповідає 60 % норми. Сума ефективних
температур понад +5° досягла 592°, а понад +10° – 694° при нормі 602° та 720°
відповідно.
В першій декаді липня спостерігалася суха погода з різкими перепадами
температур. Середня температура повітря становила 17,8°, що на 1,5° нижче
норми, а максимальна температура повітря досягала 28°, а мінімальна–8°. Опадів
випало надзвичайно мало – 5,1мм,
що відповідає 12 % декадної норми. Друга декада характеризувалася періоди