Вы здесь

Побудова тренувального процесу важкоатлеток високої кваліфікації у річному макроциклі.

Автор: 
Пуцов Сергій Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004612
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи досліджень
Для вирішення поставленої мети й завдань дослідження нами використовувалися
такі методи:
1. Вивчення, аналіз і узагальнення даних науково-методичної і спеціальної
літератури вітчизняних і закордонних авторів.
2. Узагальнення передового досвіду роботи кращих тренерів світу і підготовки
спортсменів збірних команд із використанням відеозаписів змагань, методів
аналізу і синтезу в опрацюванні документів планування й обліку.
3. Опитування та інтерв’ювання провідних тренерів і спортсменів.
4. Педагогічний контроль.
5. Електронна каліперметрія.
6. Динамометрія.
7. Стабілографія.
8. Методи математичного аналізу варіабельності серцевого ритму
9. Методи математичної статистики.
2.1.1. Вивчення та аналіз науково-методичної літератури. Під час досліджень
нами вивчалися, аналізувалися й узагальнювалися фундаментальні праці провідних
вчених у галузі спорту вищих досягнень, серед яких роботи А.М. Воробйова [33,
34, 35, 185], Л.П. Матвєєва [92, 93, 94], О.С.Медвєдєва [97, 105, 109], М.Г.
Озоліна [119], В.М. Платонова [138, 139, 140] та інших авторів, які зробили
суттєвий внесок у вивчення проблеми оптимізації побудови тренувального процесу
спортсменів високої кваліфікації.
Також досконально вивчалася література вітчизняних і закордонних авторів, в
якій досліджувалась особливості підготовки та фізіологічного моніторингу
спортсменок.
Нами проаналізовано матеріали періодичних видань різних країн, у тому числі
журнали „World weightlifting” за 1987 — 2005 рр., статті та дані, що розміщені
у мережі Інтернет, в яких містилися матеріали результатів змагальної діяльності
найсильніших спортсменок світу, а також модельні характеристики рівня
підготовленості, тощо.
2.1.2. Вивчення передового досвіду роботи тренерів і підготовки спортсменок.
Нами вивчалися документи планування й обліку тренувальної та змагальної
діяльності спортсменок, відеозаписи і протоколи змагань з важкої атлетики (Ігри
Олімпіад, чемпіонати першості світу, Європи, України) від 1999 до 2005 року для
визначення тенденцій та особливостей побудови тренувального процесу
важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій.
З метою дослідження особливостей тренувального процесу жінок у важкій атлетиці,
нами був розроблений уніфікований щоденник тренувань, в який спортсменками
записувалась виконана під час тренувальних занять робота та обраховувались
обсяг та інтенсивність тренувальної роботи за окреме тренувальне заняття,
мікроцикл, мезоцикл та період підготовки, що дозволило узагальнити досвід
побудови тренувальної роботи 57 важкоатлеток високої кваліфікації (МС, МСМК),
членів збірної команди України (у віці 16—26 років) під час централізованої
підготовки до офіційних міжнародних стартів у період 2004—2006 рр.
Також протягом усього терміну досліджень нами здійснювались педагогічні
спостереження з метою узагальнення досвіду роботи провідних українських
тренерів (усього 18 осіб), особливо тих, які займаються безпосередньою
підготовкою найсильніших спортсменок України до головних змагань року, а саме:
В.Г. Кулака, В.М. Нікуліна, М.Г. Авраменка, О.В. Рикова, М.І. Підодвірного,
Ю.П. Кучінова та ін.
2.1.3. Опитування й інтерв’ювання тренерів і спортсменок. Протягом усього
періоду досліджень проводилося опитування й інтерв’ювання провідних спортсменок
з України, Росії, Білорусі, Греції, Вірменії, Франції, Тунісу. Усього в
опитуванні взяло участь 65 спортсменок віком від 15 до 27 років, серед яких 3
заслужених майстри спорту, 34 майстри спорту міжнародного класу, 19 майстрів
спорту, які є призерами Ігор Олімпіад, чемпіонами світу та Європи серед
дорослих та юніорів)
Під час опитування вивчалися наступні питання:
Найкращі досягнення у змагальних вправах під час тренувальних занять, а також
під час виступу на національних та міжнародних змаганнях.
Найкращі досягнення у спеціально-підготовчих вправах, таких як:
ривок з напівприсідом;
ривок з плінтів;
ривок з вису;
піднімання на груди з напівприсідом;
піднімання на груди;
піднімання на груди з вису;
поштовх зі стійок;
поштовх зі стійок з-за голови;
поштовх з напівприсідом;
присідання зі штангою на грудях;
присідання зі штангою на плечах;
Чи будується тренувальний процес з урахуванням фаз менструального циклу?
Чи виникають порушення фаз ОМЦ у процесі підготовки?
Чи тренуються важкоатлетки під час менструальної фази?
Чи доводилось спортсменкам виступати на змаганнях під час менструальної фази?
Якщо так, то як це вплинуло на змагальний результат?
2.1.4. Педагогічний контроль. З метою визначення та контролю рівня
швидкісно-силової підготовленості, а саме вибухової сили м’язів нижніх кінцівок
спортсменок, нами було використано загальновживану методику В.М. Абалакова, що
широко використовується на практиці [1, 33, 120, 134, 145].
Пристрій В.М. Абалакова дозволяв за планом досліджень перед тренувальними
заняттями реєструвати висоту (см) та час (с) виконання контрольних стрибків
спортсменок, після чого нами розраховувались такі показники: швидкість (мЧс-1),
потужність стрибка (кВт), відношення висоти стрибка до довжини тіла (%),
відношення висоти стрибка до маси тіла (ум. од.).
Вимірювання проводилися три рази на тиждень перед початком тренування без
виконання розминки у стандартних умовах. Спортсменки виконували по три спроби
стрибка з місця вгору, краща спроба записувалася до протоколу.
2.1.5. Електронна каліперметрія. Для визначення компонентного складу маси тіла
спортсменок (жирового шару та активної маси тіла), нами застосовувались
ваги-аналізатор складу тіла ВС-418МА виробництва Tanita (Японія) (рис. 2.1 і
2.2).