Вы здесь

Варіанти аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей

Автор: 
Налісний Олег Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004706
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежуваних пацієнтів
Пацієнти надійшли на планове хірургічне лікування у дитяче
оториноларингологічне відділення міської лікарні № 8 м. Дніпропетровська. Для
характеристики аналгетичної адекватності, респіраторного ризику та перебігу
різних варіантів знеболювання адено-, тонзилотомій в положенні сидячи з
самостійним диханням залучалися діти віком від 5 до 7 років обох статей, стан
здоров'я яких за шкалою ASA оцінювався на I-II ступені, що й було критеріями
включення до спостереження. Невідповідність умовам відбору становила критерії
виключення. Напередодні операції батьки дітей або їх законні представники
підписували інформовану згоду на анестезіологічне забезпечення, після чого
хворі були рандомізовані по групам методом конвертів. Лікар та статистик про
результати випадкового розподілу дізнавалися наприкінці, а хворих цього віку
слід вважати необізнаними. Таким чином, дослідження було одноцентровим,
рандомізованим, контрольованим (проспективним) з сліпим дизайном.
Основним анестезіологічним методом, вивчення якого взято за мету, була
аналгоседація, якою знеболено 105 прооперованих, що сформували головну групу.
Залежно від фармакологічних варіацій її розподілено на три групи (перша, друга
й третя) по 35 осіб в кожній. В якості контролю у 35 дітей використовувалася
моноаналгезія кетаміном. Тобто загальна кількість спостережених склала 140
осіб.
В табл. 2.1 надані результати розподілу аденотонзилярної патології по групах за
типом виконаних операцій.
Таблиця 2.1
Аденотонзилярна патологія за типом виконаних операцій
Тип операції
Групи спостереження
Всього
Контрольна група
Головна група
перша
друга
третя
Аденотомія
24
21
23
21
89
Тонзилотомія
21
Аденотонзилотомія
30
З таблиці видно, що аденотомії склали переважну більшість в усіх групах – 89
(63,57%), тоді як тонзилотомії та аденотонзилотомії – 21 (15%) і 30 (21,43%)
відповідно. Слід сказати, що в кожній групі частині дітей операції проводилися
вдруге. При ретельному вивченні з'ясувалося, що повторними були аденотомії ? 14
(15,73%). Це залежало від якості виконання попередньої операції та особливості
перебігу захворювання у конкретної дитини. На нашу думку, такі хворі могли мати
негативний емоційний досвід, що певним чином віддзеркалювалося у функціонуванні
ЦНС та впливало на результати спостереження. В таблиці 2.2 подані результати
рандомізації щодо аденотомій вдруге.
Таблиця 2.2
Кількість повторно прооперованих по групах спостереження
Тип операції
Групи спостереження
Всього
Контрольна група
Головна група
перша
друга
третя
Аденотомія
14
Відсоток від загалу %
16,67
14,29
17,39
14,29
15,73
На перебіг анестезії впливають супутні захворювання та ступінь компенсації
процесу. Ми не мали на меті класифікувати цю патологію та, виходячи з цього,
будувати групи дослідження. Але важливо нагадати, що за критеріями включення до
спостереження всі хворі перебували у стані стабільної компенсації функцій
організму та по ASA оцінювалися на I-II ступені. У таблиці 2.3 наведені
результати випадкового розподілу обстежених по групах з характеристикою по
ASA.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих по групах з характеристикою по ASA
ASA
Групи спостереження
Всього
Контрольна група
Головна група
перша
друга
третя
I-й ступінь
18
16
15
19
68
II-й ступінь
17
19
20
16
72
Загалом
35
35
35
35
140
Розподіл пацієнтів за статтю поданий у таблиці 2.4, з якої видно, що кількість
хлопчиків переважала над кількістю дівчаток як окремо по групах, так й загалом
– 85 (60,71%) проти 55 (39,29%) відповідно.
Таблиця 2.4
Розподіл пацієнтів за статтю по групах спостереження
Стать
Групи спостереження
Всього
Контрольна група
Головна група
перша
друга
третя
Хлопчики
21
19
23
22
85
Дівчатка
14
16
12
13
55
Загалом
35
35
35
35
140
Таким чином, за результатами рандомізації всі групи були пропорційні за типом
втручання, статтю та кількістю прооперованих вдруге, що робило генеральну
вибірку пацієнтів репрезентативною.
Премедикація в кожній групі була стандартною, у складі якої внутрішньом?язово
призначалися: 0,1% р-н атропіну сульфата 0,015-0,02 мг/кг; 0,5% р-н сибазону
0,2-0,3 мг/кг та 1% р-н димедролу 0,3-0,5 мг/кг.
Препарати для медикації вводилися через 30-40 хвилин після попередньої
процедури. Фармакологічних варіацій, що моделюють аналгоседацію, існує достатня
кількість. Сенс методу полягає у використанні комбінації засобів, синергізм
мінімальних доз яких викликає аналгезію з седацією. Основні групи препаратів та
сучасні тенденції в побудові таких схем розглянуті у літературному огляді [92,
93, 94]. Якщо планується проведення адено-, тонзилотомії в положенні дитини
сидячи з самостійним диханням, то до вибору засобів пред'являється низка
обов'язкових вимог: вони не повинні пригнічувати судиноруховий та дихальний
центри, захисні рефлекси з верхніх дихальних шляхів, але мусять мати
задовільний аналгетичний потенціал на інтра- та післяопераційному періоді. В
нашому дослідженні з метою аналгезії призначалися комбінації препаратів з
різних фармакологічних груп: кетамін, трамадол, фентаніл, парацетамол та
лідокаїн.
Використання аналгетичних доз кетаміну зумовлено: 1) препарат має гіпногенний
та амнестичний ефекти, які пов'язані, головним чином, з ГАМК-міметичною дією;
2) аналгетичний потенціал визначається агоністичним впливом на µ-, к-опіатні та
серотонінові, а також антагонізмом щодо NMDA-рецепторів на різних рівнях ЦНС;
3) він добре поєднується з анестетиками та анальгетиками з інших груп із
с