Вы здесь

Інформаційні технології інтелектуальної підтримки прийняття рішень для оперативно-чергових служб

Автор: 
Тітова Віра Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004727
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ, ЯКІ БАЗУЮТЬСЯ НА НЕЙРОМЕРЕЖАХ, ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ ОПЕРАТИВНО-ЧЕРГОВИХ СЛУЖБ
2.1. Характеристика задач, вирішуваних оперативним черговим
ОЧ ОЧС ОВС за своїми функційними обов'язками є ОПР по охороні суспільного
порядку і боротьбі зі злочинністю.
Після надходження інформації про ситуацію та її первинної обробки на предмет
вірогідності, значущості та корисності, ОЧ визначає необхідні для подальшої
роботи дані. Після цього, він виконує задачу розпізнавання ситуації, визначає
її статус та приймає на основі цього певний набір первинних рішень для її
вирішення. Слідуючими задачами, що постають перед ОЧ, є прогнозування розвитку
ситуації та визначення наслідків виконання кожного з первинних рішень, для
визначення серед них остаточного.
З точки зору ОЧ, ситуація – це обставини, спричинені соціальним, природним,
іншими факторами та/або які порушують чинне кримінальне, адміністративне, інші
законодавства, та вирішення яких потребує від ОЧ прийняття певних рішень в
контексті своїх посадових обов’язків [34,36].
Основними параметрами, з якими працює ОЧ є [20,23]:
ситуація, яка характеризується місцем ситуації, подіями та статусом;
місце ситуації, яке характеризується адресою, показниками людності та
небезпечності;
статус ситуації, який може бути штатним або надзвичайним;
особа – яка характеризується соціальним (адреса, місця проживання, місце
роботи) і кримінальним портретами, власністю (автомобілі, квартири, гаражі);
предмет (автомобіль, антикваріат та ін.) – який характеризується реєстраційним
і кримінальним (якщо є) параметрами;
стаціонарні і пересувні міліцейські загони та їх розміщення.
Після надходження повідомлення про ситуацію було виділено чотири основні
задачі, що мають бути виконані ОЧ [23,26]:
обробка первинної інформації;
розпізнавання ситуації;
прогнозування розвитку ситуації;
прийняття певного рішення.
Ці задачі взаємозв’язані між собою (рис.2.1).
Рис.2.1. Взаємозв’язок задач, що вирішуються ОЧ після надходження повідомлення
про ситуацію
Обробка первинної інформації полягає у попередній перевірці інформації на
предмет її вірогідності, значущості та корисності, доповненні її відомостями,
пов'язаними зі згаданими в інформації особами, об'єктами, предметами і подіями,
та визначенні [23,26]:
за номером абонента, що дзвонить – його адреси;
за особами, які згадуються в повідомленні – їх соціального (адреса місця
проживання, місце роботи) і кримінального портретів, власності, що їм належить
(автомобілі, квартири, гаражі);
за предметами, згадуваними в повідомленні, (автомобілі, антикваріат та ін.) –
їх реєстраційних і кримінальних (якщо є) параметрів;
найближчих до місця виникнення ситуації стаціонарних і пересувних міліцейських
загонів.
До задачі розпізнавання ситуації входить віднесення поточної ситуації до одного
з відомих типів ситуацій та визначення можливих альтернатив для вирішення
ситуації ОЧ і критеріїв для пошуку серед цих альтернатив кращої.
Прогнозування розвитку ситуації полягає у визначенні розвитку ситуації та
наслідків впровадження тієї чи іншої альтернативи.
Прийняття остаточного рішення полягає у оцінюванні ефективності кожної з
альтернатив за визначеними критеріями і визначеними наслідками та виборі на
основі цього кращої альтернативи – остаточного рішення.
На основі аналізу діяльності ОЧ було проведено деталізацію задач, які
виконуються ним після надходження інформації про ситуацію (рис. 2.2) [26].
Рис. 2.2. Деталізація процесу прийняття рішень ОЧ
На основі деталізованих задач, було побудовано концептуальну модель процесу
прийняття рішення ОЧ (рис. 2.3). У овалах зазначені задачі, які необхідно
автоматизувати. Стрілки вказують напрямки руху інформаційних потоків та їх
зміст [23,26].
Рис. 2.3. Концептуальна модель процесу прийняття рішення ОЧ

2.2. Інформаційне наповнення моделей ситуацій, вирішуваних оперативним черговим
Інформація про ситуацію може надходити до ОЧ з двох основних джерел:
у вигляді спрацьовування датчиків сигналізацій у приміщеннях, які знаходяться
під охороною ОВС;
у вигляді повідомлень від осіб, які є свідками ситуації чи потребують допомоги
працівників міліції, або від працівників ОВС, які перебувають на місці
виникнення ситуації. Дана інформація надходить за допомогою телефонного або
радіозв’язку.
Інформація з джерел першого типу є найбільш неповною, оскільки надає точні
відомості лише про місце та час виникнення ситуації, але зовсім не інформує ОЧ
про події ситуації. Тому, для вирішення подібних ситуацій ОЧ може лише
відправити черговий загін для перевірки правильності спрацьовування
сигналізації. Прийняття рішення в даному випадку буде полягати у визначенні
того, який сам загін треба відправити в залежності від географічного місця
ситуації. Тобто, ОЧ має проаналізувати певний набір альтернатив за одним
критеріїв. В більшості випадків, це не потребує додаткової підтримки прийняття
рішень.
Інформація з джерел другого типу поділяється на: ту, яка надійшла від
працівників міліції, і ту, яка надійшла від громадян.
Інформація першого виду, як правило, є найбільш повною. Вона містить в собі
точні дані про місце виникнення ситуації, час ситуації, події ситуації і
рекомендації щодо її вирішення. Наприклад, працівник міліції, який став свідком
стрілянини і того, що особи, які спричинили ситуацію, втекли на автомобілі,
одразу ж повідомить ОЧ про необхідність надіслати на місце ситуації СОГ та
залучити для затримання осіб загони ДПС. Отже, при надходженні інформації
даного типу ОЧ може скористатися рекомендаціями особи, яка повідомляє про
ситуацію, та на основі них