Вы здесь

Стан строми і мікроциркуляторного русла серця при хронічній алкогольній інтоксикації

Автор: 
Головата Тетяна Кирилівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004833
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріал і методи досліджень
2.1. Характеристика матеріалу досліджень
Робота виконана на секційному матеріалі Тернопільського обласного бюро
судово-медичної експертизи та Тернопільського обласного патологоанатомічного
бюро.
Нами досліджено серця 120 померлих людей, які в анамнезі тривалий час
зловживали алкогольними напоями, 78 з них померли від хронічної серцевої
недостатності, в тому числі 22 лікувалися в наркологічній клініці з діагнозом
“алкоголізм”. У 42 випадках смерть наступила в період елімінації алкоголю. В 37
випадках причиою смерті була алкогольна кардіоміопатія.
Комісією з біоетики Тернопільського державного медичного університету імені
І.Я. Горбачевського (протокол № 13 від 18. 04. 2007 р.) порушень
морально-етичних основ при проведенні досліджень не виявлено, робота виконана з
дотриманням вимог щодо норм білетики згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.
11. 2000 р.
Серця померлих від алкоголізму у поєднанні з гіпертонічною хворобою, вузликовим
периартеріїтом, гломерулонефритом, хронічним легеневим серцем, атеросклерозом,
цукровим діабетом нами не досліджувалися.
Тривалість вживання алкогольних напоїв складала 10-25 років і більше.
Достовірно встановити період зловживання алкоголем у кожному випадку важко в
зв’язку з неповним збором анамнезу у хворого в стаціонарі або у його рідних у
випадках судово-медичного дослідження тіл померлих, а, також, необ’єктивністю
самих зацікавлених осіб. В усіх випадках завжди спостерігалася така ознака
алкоголізму, як дифузне ожиріння печінки, яке виявлялось при автопсії та
мікроскопічному дослідженні.
Розподіл досліджуваних випадків за віком і статтю представлені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Розподіл досліджуваного матеріалу за віком і статтю
Вік, роки
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
Разом
Стать

ж
Кількість досліджува них випадків
77
33
44
55
333

1107
13
Разом
10
49
38
8
120
Найбільша частина уражень серця у алкоголіків спостерігається у віковій групі
від 30 до 60 років з піком у 40-50 років, тобто у людей найбільш працездатного
віку.
Для контролю взято серця 30 практично здорових людей молодого віку, які
загинули внаслідок нещасних випадків і в анамнезі відсутні дані про зловживання
алкоголем, його сурогатами та іншими наркотичними речовинами. Для достовірності
в таких випадках враховували гістологічну характеристику інших внутрішніх
органів (головний мозок з оболонками, печінка, нирки, підшлункова залоза) для
виключення морфологічних ознак алкогольного ураження.
Моделювання експериментального алкоголізму проводилося на 100
безпородних статевозрілих білих щурах-самцях віком 5 – 6 місяців та масою
180-260 г, 10 з яких були контролем.
Усі втручання на тваринах та забій проводилися із дотриманням принципів
“Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для
експериментальних та інших наукових цілей” (Страсбург, 1986), ухвалених Першим
національним конгресом з біоетики (Київ, 2001) [68].
Розподіл тварин за групами дослідження представлено в таблиці 2.2
Таблиця 2.2
Розподіл тварин за групами дослідження
Група тварин
Кіль-кість тварин
Характер
експерименту
Тривалість алкоголізації,
доби
Методи дослідження
Гістоло-
гічний
Електронно-
мікроскопіч-ний
морфо-метричний
конт-
роль
10

30
Алкоголізація 40% об. горілкою
5,9,12
II
30
Алкоголізація
40% об.
самогоном
5,9,12
III
30
Алкоголізація
17% об. міцним вином
5,9,12
Всьо-го
100
2.2. Моделювання експериментального алкоголізму відповідно до стадійності
клінічного перебігу алкогольної хвороби у людини
На тваринах проводили моделювання експериментального алкоголізму 40% об.
горілкою, 40% об. самогоном та 17% об. міцним вином відповідно до стадійності
перебігу алкогольної хвороби у людини. При виборі піддослідних тварин виходили
з того, що білі щурі є найкращою моделлю для проведення експерименту – серця
їхні за будовою схожі до людини, а функціонування етанолокислюючих систем у
щурів подібні до таких систем у людини [1, 27, 30, 40, 79, 94, 117]. В
експерименті використано самогон, виготовлений з цукру. Модель
експериментального алкоголізму створена на основі вже існуючих моделей [1, 10,
27, 29, 30, 38, 94, 154, 170, 188, 206]. Нами використана модель Іваночко В.М.
[77].
Піддослідні тварини в кожній групі були поділені на підгрупи відповідно до
першого, другого та третього етапів експериментального алкоголізму.
I етап – період формування алкогольної мотивації, що відповідає першій-п’ятій
добам алкоголізації;
II етап – період вираженого потягу до алкоголю, формування толерантності,
відповідає шостій-дев’ятій добам алкоголізації;
-III етап – період розвитку фізичної залежності, відповідає десятій-дванадцятій
добам алкоголізації.
Алкоголь вводили внутрішньошлунково через металевий зонд 4 рази на добу.
Тваринам першої групи вводили 40% горілку:
з першої по п’яту добу – 2,4 мл на одне введення;
з шостої по дев’яту добу – 2,6 мл на одне введення;
десятої по дванадцяту добу – 3,0 мл на одне введення.
Тваринам другої експериментальної групи вводили 40% самогон:
з першої по п’яту добу – 1,9 мл на одне введення;
з шостої по дев’яту добу – 2,1 мл на одне введення;
десятої по дванадцяту добу – 2,4 мл на одне введення.
Тваринам третьої експериментальної групи вводили 17% міцне вино:
з першої по п’яту добу – 3,9 мл на одне введення;
з шостої по дев’яту добу – 4,2 мл на одне введення;
десятої по дванадцяту добу – 4,9 мл на одне введення.
Тваринам контрольної