Вы здесь

Диференційна діагностика гіперпролактинемічних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я та методи їх корекції

Автор: 
Вереснюк Наталія Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U005052
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження на першому етапі роботи
проведено загальне клінічне обстеження та визначення рівня ПРЛ у 600 пацієнток
із різними проявами порушення репродуктивного здоров’я (порушення
менструального циклу – 208 жінок, безплідність – 392 хворих, з них 186
пацієнток із переважаючим трубним фактором внаслідок перенесених запальних
захворювань органів малого тазу), які були скеровані на консультацію та
обстеження у Львівський державний обласний перинатальний центр. На другому
етапі після двократного визначення рівня пролактину проведено комплексне
обстеження, спостереження та лікування 149 пацієнток з гіперпролактинемією
віком від 18 до 44 років.
2.1. Клінічно-інструментальні методи обстеження
Клінічне обстеження хворих проводили у відповідності до розробленої анкети, яка
включала збір та аналіз скарг, детальне вивчення анамнезу, об’єктивне
обстеження. Були проаналізовані особливості захворюваності, професійні
шкідливості, стресові ситуації. Особливу увагу приділяли спадковості, періоду
встановлення менструального циклу та репродуктивної функції, причинам та
характеру змін менструального циклу, їх зв’язку з попереднім лікуванням.
При об’єктивному обстеженні оцінювали особливості будови тіла, вираховували
індекс маси тіла (ІМТ) за формулою Brey (1978): ІМТ = маса тіла (кг)/довжина
тіла (м)І, визначали ступінь вираженості гірсутизму за шкалою Ferriman і Galway
(1961) [80, 101]. Отримані результати порівнювали з нормативними показниками
здорових жінок репродуктивного віку.
Індекс маси тіла оцінювали за класифікацією маси тіла Міжнародної групи з
вивчення ожиріння (Іnternational Obesity Task Force – IOTF) [80] (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Класифікація маси тіла
Категорія маси тіла
ІМТ
(кг/мІ)
Ризик супутніх ожирінню захворювань
Недостатня маса тіла
Менше 18,5
Низький
Нормальний діапазон маси тіла
18,5 – 24,9
Середній по популяції
І ступінь (надмірна маса тіла)
25,0 – 29,9
Незначно підвищений
ІІа ступінь (ожиріння)
30,0 – 34,9
Помірно підвищений
ІІб ступінь (виражене ожиріння)
35,0 – 39,9
Високий
ІІІ ступінь (різко виражене, морбідне ожиріння)
Понад 40,0
Дуже високий
Проводили клінічне обстеження молочних залоз, що включало огляд, пальпацію та
ультразвукове обстеження з використанням лінійного датчика (5-12 МГц) за
допомогою ультразвукової діагностичної системи HDI 5000 Sono CT (Philips
Ultrasound, США, 2004).
При гінекологічному обстеженні проводили огляд зовнішніх статевих органів,
стінок піхви та шийки матки в дзеркалах, одночасно проводили забір матеріалу з
екзо- та ендоцервіксу для ідентифікації мікроорганізмів, асоціантів біотопу
піхви. Просту та розширену кольпоскопію проводили апаратом “Colposcope model
OCS-3” (Olympus Оptical Co., LTD, Японія). Оцінювали наявність ознак кольпіту,
цервіциту, ендоцервіциту, ектопії та дисплазії шийки матки, які є ознакою
хронічних запальних захворювань геніталій, дисгормональних порушень. Всім
пацієнткам виконували бімануальне обстеження.
Проводились загально-клінічні лабораторні обстеження, які включали визначення
групи та резус-приналежності крові, коагулограму, загальний аналіз крові та
сечі, ряд біохімічних показників. Стан біоценозу піхви та інфікування
збудниками, що передаються статевим шляхом, оцінювали за допомогою
бактеріоскопічного, бактеріологічного, імуноферментного, культурального і
молекулярно-біологічного (полімеразна ланцюгова реакція) методів.
Всі пацієнтки з виявленим у двох взірцях крові підвищеним рівнем пролактину
були консультовані нейрохірургом та офтальмологом.
Для диференційної діагностики гіперпролактинемічних станів проводились
функціональна проба з церукалом за стандартною методикою, визначення рівня
макропролактину, комп’ютерна (КТ) або магніто-резонансна томографія (МРТ).
Функціональну пробу виконували шляхом довенного введення метоклопраміду
(церукал) у дозі 10 мг (2 мл) із забором крові для визначення рівня ПРЛ до і
через 60 хвилин після введення препарату. Результати проб оцінювали за зміною
базального рівня ПРЛ – чим нижча реакція на фармакологічну пробу, тим більша
ймовірність наявності пролактиноми гіпофіза [82, 101, 129].
Термін спостереження за хворими клінічних груп склав 3 роки.
2.2. Ультразвукове обстеження жінок
Ультразвукове обстеження органів малого тазу проводилось за допомогою
ультразвукової діагностичної системи HDI 5000 Sono CT (Philips Ultrasound,
США). Ехографію проводили за стандартною методикою в режимі реального часу з
використанням конвексного трансабдомінального (2-5 МГц) та трансвагінального
(5-9 МГц) датчиків. Експозиція ультразвукового обстеження складала 10-15 хв. В
ході обстеження детально оцінювали розміри і структуру матки та яєчників,
величину фолікулів та товщину маткового М-еха.
Для ультразвукового дослідження щитоподібної та молочних залоз використовували
лінійний датчик (5-12 МГц). Методика ультразвукового обстеження молочної залози
полягала в отриманні послідовної серії ехографічних зрізів молочної залози в
чотирьох квадрантах: верхньозовнішньому, верхньовнутрішньому, нижньозовнішньому
та нижньовнутрішньому.
2.3. Оцінка функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи
Гормональний статус пацієнток оцінювали за рівнями в сироватці крові тропних
(ФСГ, ЛГ, ТТГ, СТГ, ПРЛ) гормонів гіпофіза, статевих стероїдних гормонів:
естрадіолу (Е2), тестостерону (Т), прогестерон (П), кортизолу та гормонів
щитоподібної залози (Т3, Т4):
При отриманні першого результату, який вказував на підвищення концентрації ПРЛ,
визначення його повторювали: у пацієнток зі збереже