Вы здесь

Еколого-географічний аналіз захворюваності населення Волинської області.

Автор: 
Мезенцева Інна Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U005220
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Суть і класифікація еколого-географічних факторів захворюваності населення
регіону
Різні характеристики здоров’я визначаються дією великого комплексу факторів
навколишнього середовища і факторів внутрішніх, які стосуються безпосередньо
самої людини. Одні з них мають випадковий характер, інші – закономірний. Але до
екологічних факторів середовища можуть бути віднесені лише ті фактори, які
спричиняють специфічний вплив на здоров’я людини, і результат цього впливу
можна прослідкувати за відповідними реакціями організму і змінами в стані
здоров’я.
Забруднення навколишнього середовища впливає на здоров’я різними шляхами, через
будь-які сфери контакту людини із природою. З цього випливає, що для людини
несприятливим є забруднення будь-якого з компонентів природного середовища. При
цьому можуть бути уражені різні системи та органи і виникати серцево-судинні
захворювання, цукровий діабет, деякі локалізації пухлин, лейкози та інше [114;
325].
У більшості випадків може спостерігатися так зване “досимптомне” отруєння, коли
шкідливі речовини в малих концентраціях із зовнішнього середовища переносяться
у внутрішнє середовище організму із поступовим їх накопиченням, викликають
симптоми специфічних патологій [8].
На формування рівня здоров’я впливають наступні фактори (за Ю.П.Лісициним):
умови і спосіб життя (50%), спадковість (20%), екологія (20%), медичне
обслуговування (10%) [253].
За оцінками вітчизняних та іноземних спеціалістів, стан здоров’я населення на
20-40% залежить від стану навколишнього середовища, на 10-15% – від спадкових
факторів, на 25-50% – від способу життя і на 10% – від роботи служби охорони
здоров’я [196].
Із багатьох діючих факторів дуже нелегко якісно виділити вплив техногенного
забруднення. За даними експертів ВООЗ, здоров’я населення, або популяційне
здоров’я, в середньому на 50-52% залежить від економічної забезпеченості і
способу життя людей, на 20-22% – від спадкових факторів, на 7-12% – від рівня
медичного обслуговування і на 18-20% – від стану навколишнього середовища.
Існують й інші оцінки, в яких впливу якості середовища відводиться вже 40-50%
причин захворювань [8].
Для розгляду хворобливих станів людини (населення) слід використовувати
відповідну класифікацію хвороб. Найбільш обумовлена у відношенні впливу
оточуючого середовища є класифікація проф. А.Г. Воронова (1981), розроблена з
врахуванням попереднього досвіду медичної географії (О.П. Авцина, 1959; 1972;
Г.П. Облапенка та Б.В. Вершинського, 1975). Згідно неї хвороби поділяють на дві
групи: ендогенні і екзогенні. Перша група – це спадкові хвороби. Серед
екзогенних виділяють наступні хвороби: 1) пов’язані з дією факторів природного
середовища (геофізичних, геохімічних, викликаних особливостями харчових
режимів, контактами з отруйними тваринами і рослинами, живими збудниками –
інфекції та інвазії), а також травматизм у результаті стихійних бід; 2)
пов’язані з дією техногенних факторів (фізичних, хімічних, алергенами
техногенного походження, використанням в їжу синтетичних продуктів), а також
травматизм, пов’язаний з виробничою діяльністю людини, засобами пересування та
злочинами. За перебігом екологічний вплив розділяють на гострий і хронічний; за
дією – на специфічний і неспецифічний [41; 69; 101; 253].
Забруднення навколишнього середовища в санітарно-гігієнічному аспекті можна
розподілити на чотири групи: хімічне, фізичне, біологічне, радіаційне. За
токсичним (небезпечним) ефектом впливу на організм людини хімічні речовини
поділяють на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні,
мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію [27; 190].
2.2. Вплив стану атмосфери на захворюваність населення
2.2.1. Забруднення атмосфери стаціонарними джерелами
Відсутність гігантських промислових підприємств на території міст Волинської
області зумовлює, порівняно з іншими промислово розвинутими містами України,
незначне забруднення атмосфери шкідливими викидами. Так, у 2005 році в
атмосферу міст області від стаціонарних джерел і від автотранспорту потрапило
34,1 тис. тонн забруднюючих речовин (табл. 2.1).
Для отримання стандартних показників викидів шкідливих речовин на 1 га
території міста нами прийнято за еталонний показник площу м. Берестечка і
розраховано кількість викидів шкідливих речовин на 1 га, тобто коефіцієнт
навантаження на площу кожного міста (формула 1.1).
Таблиця 2.1.
Викиди шкідливих речовин в атмосферу міст Волинської області
Назва міста
Площа міст, га
Кількість жителів, тис. осіб
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від:
Кпл
Косіб
Група міст
стаціонар-них джерел і автотран-спорту (т)
стаціонар-них джерел
автотран-спорту

Луцьк
4161,0
202,9
16788
1686
10
15102
90
39971
82,74
Ковель
4731,0
66,6
3898
1053
27
2845
73
9281
19,21
ІІ
Ківерці
848,2
16,5
2832
975
34
1857
66
6743
13,96
ІІ
Нововолинськ
1700,0
58,7
2426
668
28
1758
72
5776
11,96
ІІ
Володимир-Волинський
1924,2
38,1
2315
459
20
1856
80
5512
11,41
ІІ
Любомль
1211,6
10,3
1509
266
18
1243
82
3593
7,44
ІІІ
Рожище
1022,3
13,5
1297
65
1232
95
3088
6,39
ІІІ
Камінь-Каширський
1473,0
11,1
1177
59
1118
95
2802
5,80
ІІІ
Горохів
576,5
9,1
885
44
841
95
2107
4,36
ІІІ
Устилуг
560,0
5,2
491
15
476
97
1169
2,42
ІІІ
Берестечко
420,0
2,0
485
12
473
98
1155
2,39
ІІІ
Примітка: Кпл. – коефіцієнт навантаження на площу міста;
Кчол. – коефіцієнт навантаження на 1 особу.
Коефіцієнт навантаження на пло