Вы здесь

Особливості перебігу патології щитоподібної залози аутоімунного та неаутоімунного генезу у жінок в різні терміни вагітності

Автор: 
Романова Ірина Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U005422
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріали ТА методи дослідження
З метою виявлення у вагітних жінок патології ЩЗ було обстежено 275 вагітних.
Динамічне спостереження проведено за 41 жінкою на протязі всієї вагітності у
кожному триместрі з визначенням рівня зТ4, зТ3, вільних фракцій Т4, Т3, рівня
ТТГ та рівнів АТ-ТПО і АТ-ТГ.
123 жінки обстежені в різних триместрах вагітності з визначенням вищезазначених
показників, на гіпотиреоз обстежено 38 жінок, ДТЗ – 25 жінок, ГТ - 23 жінки та
25 з ДНЗ. Терміни вагітності складали від 4,5 до 40 тижнів. Вік обстежених
жінок був від 18 до 39 років (середній вік (28,5 ± 6,5) років) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених вагітних за віком
Кількість обстежених вагітних
Відсоток обстежених вагітних, %
Середній вік обстежених вагітних
Усього обстежених – 275
100
26,3±2,4
41 вагітна жінка обстежена в динаміці в кожному триместрі вагітності
14,9
25,2±2,3
123 вагітних обстежених в різних триместрах вагітності
85,1
24,5±2,6
При первинному обстеженні всім вагітним проведено клінічне обстеження, вивчено
анамнестичні дані щодо можливих проявів патології ЩЗ, або наявності інших
ендокринопатій. Вагітні опитувались на наявність спадкової обтяженості щодо
ендокринної патології.
Всім жінкам проведено пальпаторне, імунологічне обстеження: визначався рівень
АТ-ТПО, АТ-ТГ у сироватці крові, гормональне: досліджувався рівень зТ3; вТ3;
вТ4; зТ4, та ТТГ, а також проводилось УЗД ЩЗ.
Контрольні групи склали 21 здорова вагітна жінка без патології ЩЗ, 18
невагітних жінок з гіпотиреозом, 16 невагітних жінок з ДТЗ та 21 здорова
невагітна жінка без патології ЩЗ, віком від 19 до 39 (в середньому
(28,5 ± 6,5) років).
Також нами було досліджено функціональний стан ЩЗ після пологів у 25 жінок, у
котрих в період вагітності спостерігалось підвищення рівня
АТ-ТПО та АТ-ТГ.
Серед обстежених у 23 жінок діагностовано АІТ. У 30 жінок з ПДЩЗ в анамнезі
досліджено функціональний стан ЩЗ в віддалені строки через
36-46 місяці.
Комплексне клінічне обстеження вагітних жінок проводили з урахуванням
деталізованих скарг, даних анамнеза хвороби, анамнеза життя, обўєктивного
дослідження, даних лабораторних та клініко-інструментальних показників.
Одночасно вагітним проведено визначення екскреції йоду з сечею та його вміст у
волоссі.
При пальпаторному обстеженні розміри ЩЗ оцінювались за класифікацією Всесвітня
організація охорони здоров'я, ( 2001 р). ( табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Класифікація розмірів зобу
Ступінь
Розміри зобу
Зобу не має
Частки більше дистальної фаланги I пальця пацієнта,
зоб пальпується, але його не видно
Пальпується і його видно
Ультразвукове обстеження ЩЗ проводили за допомогою ультразвукового апарату
„ALOKA” з датчиком частотою 7,5 МГц. Розміри часток ЩЗ визначали при
продольному та поперечному скануванні. Об’єм ЩЗ розраховували за методом J.
Brunn (1981). Об’єм часток обчислювався за алгоритмом: 0,479хLxDxW.
Рівень АТ-ТПО, та АТ-ТГ у сироватці крові визначали імуноферментним методом за
допомогою наборів виробництва фірми „Алкор-Био” (Росія).
Діапазон нормальних значень для АТ-ТПО становив менш 30 МО/мл, для АТ-ТГ менш
65 МО/мл.
Для оцінки функціонального стану ЩЗ у вагітних досліджували вміст гормонів у
сироватці венозної крові: зТ3, вТ3, вТ4, зТ4 та ТТГ імуноферментним методом за
допомогою наборів фірми ХЕМА (Росія), „Алкор-Био” (Росія) та OeGenTecDmBH
(Німеччина).
Діапазон нормальних значень становив: для зТ3–1,0-3,0 нмоль/л;
зТ4 – 50-160 нмоль/л; вТ3 – 2,3-6,3 пмоль/л; вТ4 – 10-23 пмоль/л;
ТТГ – 0,4-4,3 мМО/л.
При визначенні йоду в сечі застосовували напівкількісний експрес-метод з
використанням діагностичного набору „Уройод-тест” фірми „МЕRCK” (Німеччина).
При використанні данного тесту із сечі відокремлювались сполуки, котрі
зауважують прямому визначенню вмісту йоду. Вище зазначені сполуки елімінуються
через спеціальну екстракційну трубку, оснащену фільтром із деревинного
активованого вугілля. Процес виявлення чиниться шляхом окислення
тетрапілбензидина пероцетової кислоти. Здійснюється реакція каталізації, котра
веде до зміни кольору пробного розчину (на зелений, зелено-блакитний або
блакитний), якщо вміст йоду в сечі складає хоча б 10 мкг/дл. Перед проведенням
тесту розчиняють
1 мг сечі в 4 мл реагенту, потім проводиться елімінація сполук, котрі заважають
визначенню йоду в сечі. Після цього до профільтрованої проби сечі додається
шість крапель тетраметилбензидину і одна крапля перцової кислоти. Потім вміст
пробірки обережно збовтується, а через 30-60 сек. оцінюється колір розчину по
кольоровій шкалі.
Про позитивну реакцію (тобто про наявність йоду в сечі) свідчила поява навіть
слабкого жовто-зеленого відтінку, через 30-60 сек. При високих концентраціях
йоду (30 мкг/дл) через декілька секунд з’являлося темно-синє забарвлення, в
деяких випадках воно становилося темно-зеленим. Після проведення кожного
аналізу швидко ополіскували пробірку еталоном, потім промивали заіонізованою
водою.
При виявленні низького вмісту йоду в сечі за допомогою „Уройод-тесту” для
визначення медіани йодурії використовували стандартний спектрометричний
церій-арсенітний метод [98].
Вміст йоду у волоссі досліджувався методом емісійного спектрального аналізу в
дузі постійного току. Відібране для аналізу волосся озолялося при температурі
400-500 0С в муфельній печі. Навіска золи після цього розташовувалась в каналі
вугільного електроду та піддавалася емульсії в дузі постійного току (сила току
складала 20А).
В якості региструючого прибору застосовувався спектрометр СТЕ-1. Спектр
фотографували на чутливі пластинки. За допомогою мікрофотометру МФ-2
проводилась розшифровка спектру. В якості еталонів порівняння використовувалися
ста