Вы здесь

Розв'язування психологічних задач як засіб становлення творчої активності майбутнього вчителя

Автор: 
Корнієнко Святослав Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2009
Артикул:
0409U000135
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

змісті експертного оцінювання, ні в результатах узагальнення одержаних оцінок.
В той же час експертні оцінки рівнів вираженості всіх психологічних задач спирались на наслідки комунікативної реалізації різних підходів до вияву творчої активності майбутніх учителів. Це дає нам можливість визначити міру важливості базового підходу до розв'язання студентами комунікативних задач, міру впливу на витребування нереалізованого творчого потенціалу майбутніх учителів.
Результати зіставлення подані у табл. 2
Як видно з наведеної табл. 2., порівняльний аналіз різних підходів до використання психологічних задач для становлення творчої активності майбутнього вчителя дозволив виявити співвідношення навичок розв'язання комунікативних задач і навичок розв'язання професійно-психологічних задач інших типів. Встановлена залежність ефективності розв'язання професійно-психологічних задач від комунікативних, які виступають їх інтегративною базою.
Табл. 2.
Співвідношення ефективності розв'язання психологічних задач досліджуваними контрольної і експериментальної групи
№ п/пСуб'єкти
оцінюванняВид
оцінюванняОб'єкт
оцінюванняЗростання рівнів виявів творчої активності у розв'язанні професійно-психологічних задач на основі комунікативнихКонтрольні групи (в %)Експериментальні групи (в %)1.Учні - класівЗовнішньо-рольовийРозв'язання психологічних задач комунікативними засобами вчителя,,2.Учителі,
викладачі педагогічних університетівВнутрішньо-професійнийНавички (засоби) розв'язання професійно-психологічних задач на основі комунікативних задач,,
Умовно міру цієї залежності можна представити в такому вигляді: зростання рівнів вияву творчої активності студентів контрольних груп на ,% включає в себе ,% зростання рівня навичок розв'язувати комунікативні задачі, а зростання рівнів вияву творчої активності студентів експериментальних груп у розв'язанні різних типів професійно-психологічних задач на ,% включає в себе ,% зростання рівня навичок розв'язувати комунікативні задачі. Як бачимо, виявлена залежність становить собою співвідношення частин: : ,; : ,2. Середнє значення даного числового співвідношення виражається пропорцією: : , або ,% : %.
Виходячи із встановленої пропорції, вироблення навичок розв'язання студентами комунікативних задач складає близько ,% необхідного зростання їх творчої активності у самостійному розв'язанні власних професійно-психологічних задач (%).
Таким чином, комунікативні задачі є інтегративною базою становлення професійно-творчої активності майбутніх учителів.
Аналіз досвіду роботи викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, зокрема навчальних матеріалів, планування і обліку виконання студентами індивідуальних завдань дав можливість порівняти активність майбутніх учителів в оволодінні різними підходами до розв'язання задач творчого педагогічного процесу.
Одержані внаслідок проведеного аналізу результати були зіставлені з даними, виявленими на формуючому етапі експериментальної роботи, що відображені у табл. 2.4. Наведені в цій таблиці дані були одержані за підсумками першого року двохрічного формуючого етапу. Тому в них було зафіксовано процес первинного вибору студентами форм оволодіння різними технологіями аналізу і розв'язання творчих психологічних задач.
Подальша діяльність викладачів і студентів щодо здійснення програми формуючого етапу зафіксована у результатах, одержаних на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи. Ці дані представлені у табл. 2
Як видно з наведеної порівняльної табл. 2., кількість студентів експериментальних груп, що брали участь у різних формах творчої роботи на контрольному етапі зросла порівняно з формувальними етапом на осіб або ,%. В той же час кількість студентів контрольних груп, які виявляли активний інтерес і брали участь у творчій роботі, залишилась константною. Невелике зменшення на осіб або ,% зумовлене незначними коливаннями кількості учасників творчих семінарів, науково-практичних конференцій, інших заходів, що пов'язане з ситуативними тенденціями вияву інтересів і прагнень цієї категорії учасників.
Табл. 2.
Динаміка активності студентів в процесі розв'язання творчих задач
Групи студентівЗагальна кількість студентівСумарна кількість студентів, що брали участь у різних формах творчої роботи на формуючому етапіСумарна кількість студентів, що брали участь у різних формах творчої роботи на контрольному етапіВсього% від заг. кількостіВсього% від заг. кількостіКонтрольні,,Експериментальні,,
Ситуативність інтересів, прагнень, орієнтації студентів контрольних груп детермінується домінуванням зовнішніх впливів над внутрішніми, зокрема сформованою установкою очікування задач від викладачів, оточуючих, суб'єктів навчально-виховного процесу, виявленими в процесі дослідження непоодинокими спробами спростити зовнішні задачі, уникнути їх розв'язання. На цій основі розвивається професійне споживацтво, педагогічний формалізм, що полягає у підміні сутності і змісту навчання та виховання учнів дотриманням зовнішніх атрибутів освітнього процесу, його форм, тобто - в заміні сутності її формою.
Тому при узагальненні даних табл. 2. ми не враховували формальні показники присутності, явки, інших форм зовнішньої, формальної участі студентів як контрольних, так і експериментальних груп у різних видах творчої діяльності.
Висновки до
розділу
Отже, в ході контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи здійснено порівняльний аналіз ефективності різних підходів до використання психологічних задач для становлення творчої активності майбутнього вчителя. Цим самим завершено психологічний експеримент, що включав у себе констатувальний, формувальний і контрольний етапи.
У підсумку експериментальної роботи зіставлені дані про рівні вияву здібностей і вмінь студентів розв'язувати комунікативні задачі, різні підходи до розв'язання майбутніми вчителями психологічних задач, встановлено співвідношення навичок розв'язання комунікативних задач і навичок розв'язання професійно-психологічних задач інших типів.
Розглянуті кількісні і якісні порівняльні характеристики активності студентів контрольних і експериментальних академічних груп. Дані, одержані в результаті проведення контрольного етапу, зіставлені з відповідними показниками, одержаними на констатуючому і формуючому етапах психологічного експерименту при максимальному збереженні адекватних умов і методів, які використовувались на кожному з етапів.
Таким чином, в результаті експериментального дослідження способів використання різних видів психологічних задач для розвитку професійно-творчої активності майбутнього вчителя були визначені діяльнісні компоненти розв'язання комунікативних задач, розроблено структуру змісту узагальнених здібностей і вмінь педагогічних працівників.
Уточнено метод педагогічних умов використання різних видів психологічних задач, що дало змогу розробити модель цілісно-процесуальної структури підготовки майбутніх учителів до розв'язання задач творчого педагогічного процесу. Визначено навчально-творчі форми забезпечення особистісно орієнтованого підходу до індивідуалізації аналітико-технологічної діяльності студентів.
Створено об'єктно-предметну модель оптимізації аналізу і розв'язання студентами власних професійно-психологічних задач, показники оптимальності рівня вироблених навичок, оптимальні пропорції позитивістської і негативістської сфер, що визначають професійно-психологічні установки педагогічних працівників.

ВИСНОВКИ
Проведений теоретичний аналіз дозволив встановити основні підходи до творчої активності в сучасній психологічній і педагогічній літературі. Доведено, що творчість людини, зокрема такий її параметр, як уявлення власних цілей і задач, розглядається в контексті процесів самозбереження і саморозвитку.
Здійснений аналіз дав можливість виявити стан творчої активності і умов у її розвитку. Показано, що педагогічні умови розв'язання психологічних задач детермінуються потребами.
Дослідження підтвердило положення про продуктивність задачного підходу як принципу й технології актуалізації творчого потенціалу студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Встановлено, що процес творчої активності відбувається за рахунок впливу внутрішніх чинників, зокрема мотивації, здібностей, рівня загального психічного розвитку.
В роботі наводиться аргументація на користь соціальності таких чотирьох принципів задачного підходу: принципу задачної інтеграції, принципу особистісної орієнтації; принципу цільової лімінальності і принципу пошукової латентності.
1. Шляхом емпіричного дослідження було встановлено структуру змісту узагальнених здібностей і вмінь майбутніх учителів розв'язувати психологічні задачі, що включають до себе визначення змісту задач і адекватних останньому змісту педагогічних здібностей та вмінь. Виявлено, інтегратором педагогічних здібностей постають пізнавально-дидактичні, організаторські, оціночно-аналітичні, конструктивно-прогностичні та операційні здібності, а також вміння розв'язувати нестандартні комунікативні задачі.
2. В ході констатувального етапу експерименту констатовано недостатній рівень розвитку операційних, оціночно-аналітичних і організаторських умінь у майбутніх педагогів. На основі особистісно центрованого підходу розроблена програма підготовки студентів до розв'язання психологічних задач творчого педагогічного характеру.
Практичне застосування цієї програми на формуювальному етапі експерименту сприяло істотному зростанню не лише латентних можливостей саморегуляції студентів, але й активізувало їх творчий потенціал.
Встановлено кореляційний зв'язок між характером творчої активності майбутніх учителів, самооцінкою і перебігом професійного самоусвідомлення. Зокрема, підвищення самооцінки зменшує значущість зовнішньої педагогічної і референтної оцінки оточення.
3. Встановлено, що у складі численних задач, що розв'язуються педагогами, релевантними з огляду проблеми, що досліджуються є:
1. Задачі, які висувають перед учителями учні.
2. Задачі, виникнення яких зумовлене специфікою взаємин у конкретному навчальному закладі чи класі.
3. Проективні задачі.
Порівняльний аналіз ефективності розв'язування досліджуваними психологічних задач дозволив виокремити певний їх перелік як такий, що максимально стимулює творчий потенціал особистості.
Обґрунтовано, що професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів особистісно орієнтованого задачного підходу створює умови для повної реалізації ними творчого потенціалу.
4. Результати формувального етапу підтвердили припущення про те, що реалізація задачного підходу забезпечує належну ефективність підготовки майбутнього вчителя.
Виявлено, що передумовами актуалізації творчої активності майбутнього вчителя є:
- активізація професійних потреб, домагань і прагнень;
- реалізація принципів задачного підходу, особистісної орієнтації, цільової лімінальності і пошукової латентності;
- використання засобів цілісно-процесуальної підготовки студентів;
- дотримання узгодженості при виборі особистісного змісту позитивних і негативних впливів у процесі керування педагогічними процесами.
5. Констатовано, що у складі чинників розвитку вагоме місце займає наявність у педагогів прагнення до відчуття нового, а також її власні можливості у реалізації особистісно орієнтованого підходу, схильності їх до пошукової та інноваційної діяльності.
6. Отримані у підсумку результати дають підстави стверджувати, що розроблена нами програма оптимізації творчого потенціалу істотно підвищила як якість організації майбутнім педагогом професійно-педагогічного процесу, так і власної діяльності.
Зазначається, що здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї складної і багатопланової проблеми. На наш погляд, потребують подальшого вивчення такі важливі питання як зміст психологічної підготовки майбутнього вчителя в контексті озброєння засобами розв'язання психологічних задач, а також психологічне обґрунтування засобів активізації творчого потенціалу студента впродовж всього циклу.
СПИСОК