Вы здесь

Сакральна творчість львівських композиторів кінця ХХ - поч ХХІ ст. у контексті провідних тенденцій сучасної релігійної музики

Автор: 
Мануляк Остап Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2009
Артикул:
0409U004717
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Розвиток сакральної музики західної та східної християнських традицій
та шляхи її трансформації у ХХ ст.
1.1. Історія сакральної музики від початків християнства до формування
церковних відправ та їх жанрового наповнення у середньовіччі.
1.1.1. Ранній етап розвитку християнського культу (I – IV ст.). Спів – одна з
головних та невід’ємних його складових
1.1.2. Розвиток християнського культу та його музичної складової після
Міланського едикту. Формування двох основних центрів християнського світу
1.1.3. Формування григоріанського співу як визначального для західної традиції
1.1.4. Адаптація та трансформація візантійської літургійної традиції в
українській церкві X – XVI ст.
.
1.2. Перехід до мистецтва Нової доби в Україні як синтез візантійської спадщини
та західноєвропейських новацій
1.3. Літургійна традиція та її музична складова від XVI до початку XXст.
1.3.1. Основні етапи розвитку культурно-історичних процесів в Україні
(поширення братського руху та впливи реформації)
1.3.2. Перехід до барокової доби. Розвиток партесного концерту і поява кантів
1.3.3. Подальший розвиток української релігійної музики (від творчості
композиторів-класицистів до початку XX ст.) .
1.4. Українська сакральна музика в першій половині XX cт.
.
1.5. Проблема термінологічної дефініції Історичний огляд та сучасний стан
1.5.1. Історичний аспект розвитку термінології у сфері релігійної музики
1.5.2. Проблематика визначення термінологічних категорій на сучасному етапі
Розділ 2. Українська сакральна музика в умовах радянського режиму на
Батьківщині та в середовищі еміґрантів. Розвиток після здобуття незалежності
2.1. Українська музика на тлі суспільно-культурних процесів в Україні від
до кінця -х рр. Українська еміґрація як фактор збереження національної
традиції у сфері релігійного мистецтва
2.1.1. Стан української музики в умовах радянського режиму .
2.1.2. Релігійна музика у творчості українських композиторів
на еміґрації
2.2. Українська релігійна музика у контексті загальноєвропейських процесів
розвитку другої пол. XX ст.
2.3. Відродження сакрального мистецтва в Україні після здобуття незалежності.
Етап становлення нової української релігійної музики
2.3.1. Етап становлення нової української релігійної музики у контексті
динаміки розвитку образотворчих мистецтв та сакральної архітектури
2.4. Провідні тенденції сучасної релігійної музики в Україні
2.4.1. Творчість деяких українських композиторів кінця XX – поч. XXI ст. у
сфері релігійної музики. Загальний огляд
Розділ 3. Сакральна творчість львівських композиторів сучасності. Провідні
тенденції та основні типи
3.1. Творчість сучасних львівських композиторів у контексті основних тенденцій
української релігійної музики
3.2. „Літургія Йоана Золотоустого” Мирослава Скорика, „Пасхальна Утреня”
Віктора Камінського. Зіставлення традиції та новації
.
3.3. „Духовний концерт (Реквієм)” Мирослава Скорика: барокові моделі та
пізньоромантичний
зміст.
3.4. „Українська Кафолічна Літургія” Олександра Козаренка та „Акафіст до
Пресвятої Богородиці” Віктора Камінського в світлі синтезу традицій
3.5. „Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди -ліття Різдва Христового”:
рамки канону й свобода авторської мови
3.6. Михайло Швед. „Pater noster” для мішаного хору, труби, органу та струнних.
Традиція Західної Церкви у поєднанні з неофольклорними елементами
3.7. Богдана Фроляк. „Kyrie eleison” – частина латинської меси в українському
ареалі
3.8. Богдан Сегін. „Stabat Mater” для мішаного хору та симфонічного оркестру в
світлі переосмислення традицій латинського обряду
3.9. „Agnus Dei” для мішаного хору та струнного оркестру Богдани Фроляк
3 Взаємопроникнення традицій давньоукраїнської церковної монодії та
григоріанського хоралу в „Alleluja” Богдана Сегіна та „Aleluia” Михайла Шведа
Висновки
Список