Вы здесь

Стан лісонасінного комплексу сосни звичайної на Малому Поліссі та шляхи збереження його генофонду.

Автор: 
Данькевич Степан Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2009
Артикул:
0409U005844
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ОБ’ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природно-історичні умови району проведення досліджень
Мале Полісся – велика географічна область з площею понад 7 тис. км2 [29]. В ній
переважає акумулятивний і денудаційний рівнинний рельєф, в основі якого лежить
верхньокрейдові відклади (мергелі), вкриті зандровоалювіальними осадами [188].
Серед плейстоценових відкладів найбільшу площу займають водно-льодовикові від
окського зледеніння; місцями, як великі острови серед них, майже по всій
області залягають лесовидні суглинки елювіально-делювіального типу, а на
південному заході – леси; долини річок вкриті алювіальними відкладами; а в
північній частині області на невеликих площах трапляються еолові піски [10].
У межах Малого Полісся розрізняють декілька геоморфологічних районів:
зандрово-алювіальну рівнину ріки Рати (з широкими річковими долинами,
виповненими піщаними товщами); Буго-Стирську межирічну хвилясту рівнину (з дещо
підвищеною північною частиною, яка належить до безлесових скульптурних рівнин,
і зниженою південною, що належить до водно-льодовиково-алювіальних рівнин);
Бродівську зандрову рівнину (з переважанням пласкої піщаної місцевості і
розповсюдженням ділянок, складених глинистими і глинисто-вапняковими породами);
Грядове Побужжя (сформоване грядами плосковерхих пасм, які вивищуються над
оточуючою місцевістю в середньому на 40–50м і складені з верхньокрейдових
порід, вкритих піщано-мулистими відкладами і суглинками) [188];
Кременецько-Дубнівську зандрову рівнину (з переважанням плоского одноманітного
рельєфу і поширенням піщаних відкладів) і Острозьку прохідну долину (з
рівнинними місцевостями, вкритими піщаними алювіальними і флювіогляціальними
відкладами, і своєрідними ерозійними останцевими горбами) [71, 162].
Згідно ландшафтного районування [28, 30, 31], на Малому Поліссі виділено шість
природних районів: Ратинський (охоплює рівнину ріки Рати), Радехівський
(північні частини Буго-Стирської і Бродівської рівнин), Бусько-Бродівський
(середні частини Буго-Стирської і Бродівської рівнин), Підподільський (південні
частини Буго-Стирської і Бродівської рівнин), Грядове Побужжя і район, що
охоплює Кременецько-Дубнівську рівнину і Острозьку прохідну долину.
Ландшафт Ратинського природного району є типово поліським, у ньому панують
рівнинні слабо дреновані місцевості з дерново-підзолистими і лучно-болотними
ґрунтами, невеликі площі займають місцевості з сірими опідзоленими та
перегнійно-карбонатними ґрунтами.
Радехівський природний район лише умовно відносять до поліського типу, оскільки
у ньому переважають мало хвилясті місцевості, утворені крейдовими мергелями з
покривом перегнійно-карбонатних ґрунтів; місцевості ж, притаманні типово
поліським ландшафтам, - рівнинні слабо дреновані на пісках і супісках та
заболочені понижені займають близько 39% загальної площі.
Бусько-Бродівський природний район має типово поліський ландшафт. У ґрунтовому
покриві переважають дерново-підзолисті ґрунти, значні площі займають лучні і
лучно-болотні, досить велика частка належить дерново-карбонатним, опідзоленим
чорноземам та сірим лісовим ґрунтам.
Підподільський природний район лише з огляду на орографію належить до Малого
Полісся, а за своєю структурою відрізняється від поліських ландшафтів. Як і в
Радехівському ландшафті, у Підподіллі велику роль відіграють денудаційні
тераси, вироблені у крейдових мергелях і вкриті перегнійно-карбонатними
ґрунтами (12 % загальної площі), Поширені також лесові тераси, вкриті
різноманітними чорноземними ґрунтами (близько 40% загальної площі). Значні
площі займають заплавні місцевості з лучними і болотними ґрунтами (34 %). Дуже
характерними для підподільського ландшафту є острівні горби.
У грядовому Побужжі домінують грядові місцевості лісостепового типу зі
сформованими на лесах темно-сірими та сірими лісовими опідзоленими ґрунтами і
чорноземами. Водночас велика частка (понад 30% від загальної площі району)
належить місцевостям поліського типу – слабо дренованим долинам з лучними і
болотними ґрунтами.
У природному районі, який охоплює Кременецько-Дубнівську рівнину і Острозьку
прохідну долину, рівнинні місцевості, які домінують, вкриті
дерново-слабопідзолистими ґрунтами на флювіогляціальних пісках, а хвилясті
денудаційні підняття з близьким заляганням крейди і мергелів –
перегнійно-карбонатними ґрунтами, місцями – опідзоленими чорноземами, заплави
річок вкриті лучними і лучно-чорноземними ґрунтами.
За геоботанічним районуванням Мале Полісся належить до Малополіського
геоботанічного округу соснових та дубово-соснових лісів [11]. В округ входять
чотири геоботанічні райони.
Рава-Русько-Радехівсько-Бродівський геоботанічний район соснових,
дубово-соснових, грабово-дубово-соснових лісів є основним у Малому Поліссі; він
охоплює два фізико-географічні райони – Ратинський і Буго-Стирський. Лісів
багато по усій території району, вони займають близько 40% загальної площі.
Домінують соснові та широколистяно-соснові ліси, площі їх приблизно однакові.
Смизько-Острозько-Плужнянський геоботанічний район з комплексом грабово-дубових
і грабових лісів на останцевих горбах та соснових і дубово-соснових лісів між
ними займає Кременецько-Дубнівську рівнину і Острозьку прохідну долину. Ліси
вкривають понад 40 % загальної площі району.
Камянсько-Бузько-Вінниківський геоботанічний район дубово-соснових, дубових і
грабово-дубових лісів займає в основному Грядове Побужжя й істотно
відрізняється від основної частини Малого Полісся. Лісів небагато (20–22 % від
загальної площі).
Олеськівський (Передподільський) геоботанічний округ