Вы здесь

Клініко-патогенетична і епідеміологічна характеристика тяжких форм лептоспірозу та удосконалення лікування

Автор: 
Васильєва Наталя Аврумівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2002
Артикул:
0502U000135
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄМ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для епідеміологічної характеристики лептоспірозу в Тернопільській області в 1981-2000 рр. проводили аналіз захворюваності населення за місяцями, з'ясовували етіологічну структуру захворювань; вивчали чисельність мишоподібних гризунів у природних умовах і населених пунктах та їх інфікованість різними видами лептоспір; з'ясовували наявність взаємозв'язків між рівнем захворюваності на лептоспіроз гризунів і людей.
Показники захворюваності на 100 тис. населення розраховували за формулою:
(2.1)

Показник летальності розраховували у відсотках за формулою:
(2.2)

Сезонність оцінювали за кількістю захворювань за місяцями року, а також за середньоденним середньомісячним показником [425], для чого вираховували середньоденну кількість випадків за рік і за кожний місяць окремо; отримані індекси кожного місяця виражали у відсотках до річного індексу.
У межах планового епізоотологічного обстеження території у 1982-2000 рр. силами співробітників відділу особливо небезпечних інфекцій обласної санітарно-епідеміологічної станції при експедиційних виїздах у природних умовах і населених пунктах відловлено 18 886 гризунів, з них обстежено на лептоспіроносійство 3 392.
Для лабораторної діагностики лептоспірозу використовували метод мікроскопії (при дослідженні крові і сечі від хворих, гістологічних препаратів від померлих, дослідженні відловлених гризунів). Цитратну кров, сечу перед дослідженням центрифугували, осад піддавали мікроскопії в темному полі зору. Для дослідження використовували сухі системи: об'єктив ?20 і ?40, окуляр ?7 і ?10.
Серогрупу збудника з'ясовували за результатами визначення титру протилептоспірозних антитіл у хворих і тварин за допомогою реакції мікроаглютинації (РМА) з живими культурами лептоспір (набір з 13 найбільш розповсюджених на даній території серогруп) [73].
Спостерігали 390 хворих на лептоспіроз віком від 16 до 75 років, які лікувались у клініці інфекційних хвороб Тернопільської медичної академії (1-а міська лікарня, з 1998 р. - міська комунальна лікарня швидкої допомоги). Чоловіків було 270, жінок ? 120. Тяжкий перебіг лептоспірозу діагностовано у 278 хворих, середньотяжкий ? у 91, легкий ? у 21 хворого. Померло 62 (15,8 %) хворих.
Досліджено 822 сироватки від хворих на лептоспіроз людей (деяких обстежували декілька разів), з них 505 були позитивними. Захворювання були спричинені лептоспірами серогрупи Icterohaemorrhagiae у 318 пацієнтів, Grippotyphosa - у 33, комбінацією Icterohaemorrhagiae і Grippotyphosa - 6. У 3 хворих етіологічним чинником були лептоспіри серогрупи Hebdomadis; в 1 - Pomona, в 1 - Icterohaemorrhagiae разом з Canicola. У 28 пацієнтів (з яких 17 померли) діагноз лептоспірозу встановлено лише на підставі характерних клініко-епідеміологічних даних, так як навіть при повторних серологічних дослідженнях визначити збудника не вдалось.
Як специфічний засіб для лікування частини хворих використовували імуноглобулін протилептоспірозний з сироватки крові гіперімунізованих лептоспірозними антигенами волів (гетерогенний), виробництва НВО "Віріон" Мінмедбіопрому (Росія, м. Томськ), дія якого спрямована проти збудників 6 серологічних груп лептоспір - Grippotyphosa, Pomona, Icterohaemorrhagiae, Canicola, Tarassovi, Hebdomadis.
У комплексному лікуванні інших хворих на лептоспіроз вперше використаний нормальний людський імуноглобулін з підвищеним вмістом протилептоспірозних антитіл (у подальшому - специфічний протилептоспірозний алогенний (донорський) імуноглобулін). Препарат вперше, з нашої ініціативи, виготовлений Тернопільською обласною станцією переливання крові.
Донорів для цього відбирали так само, як і для одержання антилептоспірозної плазми (Патент № 13292, Україна. - Спосіб відбору сировини для одержання антилептоспірозної плазми / Назарчук Л.В., Мельницька О.В., Кондратенко В.М., Федоровська О.О., Бернасовська Є.П. - 1997. - Бюл. № 1 [426]).
Для отримання людського протилептоспірозного імуноглобуліну перевіряли всіх донорів, які здавали плазму методом плазмаферезу. Донорську плазму досліджували на наявність протилептоспірозних антитіл у реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) з використанням полівалентного антигенного еритроцитарного діагностикуму, який містить антигени лептоспір серогруп Icterohaemorrhagiae, Grippotyphosa, Pomona і Canicola - відповідно до "Настанови до вживання діагностикуму лептоспірозного еритроцитарного полівалентного антигенного рідкого" від 7.07.93 р. Діагностикум отримано із Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України [212].
Сироватку крові донора (консервовану або без консерванту) розводили забуференим фізіологічним розчином рН 7,1-7,2. Основне розведення 1:20, далі 1:40, 1:80, 1:160, 1:320 і т. ін. Розведену сироватку і діагностикум змішували в рівних об'ємах (по 0,05 мл) в лунках планшету. У 2 контрольні лунки наливали по 0,05 мл сироватки у розведеннях 1:20 і 1:40 і стільки ж ? еритроцитів барана у розведенні 1:50. Планшети струшували і залишали на 1 год в термостаті за температури 37 оС, після чого проводили заключний облік реакції.
Результати реакції оцінювали в максимальному розведенні сироватки, в якому у хрестах за методом "парасольки": ++++ ? випадання осаду на дно лунки рівномірним шаром, який займає не менше 2/3 сферичної поверхні, +++ ? випадання осаду на дно лунки рівномірним шаром, який займає не менше 1/2 сферичної поверхні, + ? випадання осаду на дно лунки рівномірним шаром, який займає не менше 1/3 сферичної поверхні, від'ємний ? відсутність "парасольки".
Контроль вважали позитивним, якщо була позитивна реакція сироватки з еритроцитами барана в розведенні 1:40 (реакція аглютинації вважається неспецифічною).
Досліджено 3062 сироватки донорів крові, з яких відібрано 300 (9,8 %) сироваток з титром протилептос