Вы здесь

Наукове обгрунтування засновків санаторного відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда

Автор: 
Торохтін Олександр Михайлович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2002
Артикул:
0502U000259
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Клінічна, лабораторна і функціональна діагностика динаміки змін стану пацієнтів
на санаторному етапі відновлювального лікування
(Матеріал та методи дослідження)
2.1. Методи дослідження
Для вивчення результатiв реабiлiтацiї використовували загальноклiнiчнi та
iнструментальнi методи дослiдження. Всiм хворим, якi прибули на реабiлiтацiю,
поряд iз загальноклiнiчними обстеженнями на початку та в кiнцi курсу лiкування
робили електрокардiографiчнi дослiдження, тетраполярну реографiю,
досліджувалась толерантність до фізичного навантаження, функція зовнішнього
дихання вивчалась скринінговим методом, дослiдження коагуляцiйної функцiї
кровi, визначення рiвня лiпiдiв, скринiнгове дослiдження функцiї зовнiшнього
дихання.
Електрокардіографічне дослідження (ЕКГ) – дослiдження бiоелектричної активності
мiокарда – здійснювали на багатоканальному апараті "ЭЛКАР" та 6-НЕК-3
(Нiмеччина), а також на комп'ютерному аналiзаторi "Cardiax" (Угорщина) шляхом
реєстрацiї потенцiалiв серцевого м'яза у 12-ти загальноприйнятих вiдведеннях та
вiдведеннях за Небом (при наявності вогнищ ураження в задній стінці лівого
шлуночка та при необхiдностi диференціації розповсюдження ішемії міокарда).
Тривалість інтервалів, ширину та амплітуду зубців визначали по ІІ стандартному
відведенню, у випадках використання комп'ютерного аналiзатора "Cardiax" –
визначення всіх інтервалів здійснювалось приладом автономно. Оцінку ЕКГ-даних
здійснювали у відповідності до рекомендацій В.Л. Дощицина (1987) [50].
Дослiдження ергометричної проби проводили на велоергометрі по методиці
рекомендованій експертами ВООЗ. Ергометрію та толерантнiсть до фiзичного
навантаження пацієнтів здійснювали на велоергометрі “Medicor KE-11” (Угорщина),
та біговій доріжці (тредмілі) “California TM 1500 LE PRO” (Китай) з
реєстарацією електрокардіограми та під контролем артеріального тиску. Величини
толерантності до фiзичного навантаження визначали за наслiдками ергометрiї
(ЕМ), виконуваної хворими в положеннi сидячи за схiдчастою, зростаючою,
уривчастою методикою пiд контролем ЕКГ, за частотою пульсу (ЧП) та артерiальним
тиском (АТ). Показники фізичної працездатності та оцінку ВЕМ-проби здійснювали
по спеціальниій програмі, розробленій у відповідності до критеріїв ВООЗ і
введеній в комп’ютер. ВЕМ здійснювалась в стандартних умовах через 2 години
після сніданка, з попередньої відміною (за 24 години до проби) всіх
медикаментозних бальнео- та фізіотерапевтичних впливів. Пробу проводили в
положенні сидячи по ступінчастій методиці (тривалість однієї ступені 4 хвилини,
перерва між ступенями 1 хвилина). У чоловіків пробу починали з навантаження 50
Вт, збільшуючи потужність кожної наступної ступені на 25 Вт. У жінок, та осіб,
що перенесли трансмуральний інфаркт міокарда – пробу починали з потужності
першої ступені 25 Вт, підвищуючи потужність навантаження кожної ступені на 25
Вт. Функціональний стан серцево-судинної системи у осіб ІХС при фізичному
навантаженні здійснювали у відповідності до класифікації Д.М.Аронова з співавт.
(1980) [9] з урахуванням вікових критеріїв запропонованих О.В. Коркушко з
співавт. (1986) [81].
Критерiями для припинення навантажувальної проби були прийнятi клiнiчнi та
ЕКГ-ознаки (Аронов Д.М.,1983) [8; 9].
Добове моніторування здійснювали на апаратурі “Customed” (Нiмеччина).
Центральну гемодинамiку визначали шляхом реєстрацiї тетраполярної грудної
реографiї (ТГР) за методикою W.Kubicek (1970) у модифікації Ю.Т.Пушкаря та
спiвавт. (1977, 1982) з розрахунком основних показникiв – ударного об'єму кровi
(УОК), хвилинного об'єму кровi (ХОК), ударного індексу (УІ), серцевого iндексу
(СI), загального периферичного опору судин (ЗПОС) та питомого периферичного
опору судин (ППОС). Дослiдження проводили на реоплятизмографi РПГ-2-02. Всі
показники розраховувались спеціально розробленою комп’ютерною програмою після
визначення і введення параметрів, одержаних на апараті РПГ-2-02 та на
електрокардіографі.
Ударний об'єм крові (УОК) – кількість крові, яка викидається у аорту в процесі
одного серцевого скорочення (одиниця виміру – мл), розраховується за формулою:
УОК = 150,0ґґ(L2/Z2)ґґhґґtґґ((Пер.гр. – Пер.ш.)/(2ґґL))
де, Z – імпеданс по показнику реографа (ом);
h – висота кривої на графіку (см);
t – час викиду крові з лівого шлуночка (с);
Пер.гр. – периметр грудей пацієнта (см);
Пер.ш. – периметр шиї пацієнта (см);
L – відстань між шийним і грудним електродами (см).
Хвилинний об'єм (ХОК) – кількість крові у літрах, яка викидається у аорту
протягом хвилини (одиниця виміру – л/хв):
ХОК = (УОК/1000)ґґчсс
де, чсс – частота серцевих скорочень в одну хвилину.
Ударний iндекс (УI) – відношення ударного об’єму до площі тіла пацієнта
(одиниця виміру – мл/м2):
УІ = УОК/Sтіла
де, Sтіла – площа тіла пацієнта (м2) визначається по талицям, або розрахунково;
Серцевий iндекс (СI) – відношення хвилинного об’єму крові до площі тіла
пацієнта (одиниця виміру – л/хвЧЧм2):
СІ = ХОК/Sтіла
Середнє динамічний тиск крові (СДТ) одиниця виміру – мм рт. ст.:
СДТ = (АТсист – АТдіаст)/3,0.
Загальний периферичний опір судин (ЗПОС) – загальний опір судинного русла
пацієнта (одиниця виміру – динЧЧс–1ЧЧ см –5):
ЗПОС = (СДТ ґґ 80,0)/ХОК
Питомий периферичний опір судин (ППОС) – питомий опір судинного русла пацієнта
(одиниця виміру – дин ЧЧс–1ЧЧ см –5/м2):
ППОС = СДТ/СІ.
Оцiнка функцiї зовнiшнього дихання проводилась скринiнговим iнтегральним тестом
з використанням аппарата "Мini-Wright Peak Flow Meter" фiрми "Airmed Clement
Clarke International Ltd" (Великобританія), CAT No 3103001. Проба проводилась
до прийому їжі, або 2-3 години після прийому їжі і полягала у необхідності
виконання