Вы здесь

Теоретичні засади та технологія управління системою фізичного виховання дітей дошкільних навчальних закладів.

Автор: 
Денисенко Нінель Федорівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2002
Артикул:
0502U000299
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ III
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
СИСТЕМОЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
3.1.Побудова структури управління системою фізичного виховання
дітей в експериментальних дошкільних навчальних закладах

Сучасні кардинальні зміни в житті суспільства вимагають нового підходу до структури і змісту освіти, їх реформування [130].
У Національній Доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті підкреслюється "головна мета Української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства" [260, С.15].
Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; створення рівних можливостей для дітей і молоді в здобутті якісної освіти; розвиток системи неперервної освіти, підготовка нових поколінь до життя і праці [260, С.15].
У контексті державної політики в галузі освіти значну роль відіграє дошкільна освіта. Наша держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Дошкільна освіта є обов`язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні [175, С.5]. Дошкільний навчальний заклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. Сприяє збереженню та зміцненню здоров`я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей; здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім`єю; поширює серед батьків психолого-педагогічні та фізіологічні знання про дітей дошкільного віку [175, С.8].
Дошкільний заклад є осередком, який, з одного боку, забезпечує засади "формування особистості людини і професіонала - патріота і громадянина України, чітко зорієнтованої в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовленої до життя і праці у ХХІ столітті" [260, С.15]. З іншого боку, дошкільний заклад зорієнтований на запити, потреби й вимоги сім`ї, тому що "сім`я зобов`язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах, забезпечувати дошкільну освіту в сім`ї, виховувати та розвивати дітей" [175, С.7].
Добре відомо, що більшість сучасних родин прагнуть влаштувати свою дитину в такий дошкільний навчальний заклад, в якому вона зможе розвинути свої природні здібності, загартує та зміцнить своє фізичне і психічне здоров'я, соціально адаптується.
У контексті цього необхідно підкреслити, що всі дошкільні навчальні заклади, не зважаючи на їх тип, повинні модифікуватися, оновлюватися та відповідати сучасному соціально-економічному стану нашої держави.
Оновлений дошкільний навчальний заклад, на нашу думку, - це установа нового покоління, нової генерації, яка має свої особливості, а саме:
- сучасні умови для повного самоствердження, творчості, розкріпачення думки і руху тіла дитини; підвищення її особистісного статусу в атмосфері загальної та педагогічної культури;
- навчально-виховний процес взагалі та з фізичного виховання зокрема побудовані так, що не призводять до втоми і перевтоми дітей; кількість занять, їх тривалість визначається не лише програмою, а й віком дітей, їхнім фізичним та психічним станом, рівнем працездатності;
- діяльність педагогів органічно поєднується з діяльністю дітей в єдиний активний виховний і пізнавальний процес;
- педагоги організовують свою діяльність не за програмою, а за дитиною, її емоційним і фізичним станом, не відволікаючись від поставленої мети на занятті або у грі;
- вихователі самостійно можуть визначати темп навчання дітей, обсяг і рівень їх творчої діяльності, розширювати межі дитячої ініціативи та власної творчості.
Під час організації педагогічного процесу в оновленому дошкільному навчальному закладі у дітей формують: культ інтелектуальної та фізичної праці; нетерпимість до антиморальних дій товаришів; готовність до подальшої творчої діяльності в житті; виховують: почуття власної гідності та навички етичної поведінки; емпатичні почуття (вміння боротися зі злом у всіх його проявах, протистояти антиморальним руйнівним силам, виявляти чуйність до людей та однолітків); повагу до людей праці.
Розвиток дитини дошкільного віку залежить не тільки від того, в якому оточенні вона росте в родині, але й від того, хто її виховує і як організовано навчання. Тому важливим показником сучасного дошкільного навчального закладу є особистість педагога, його професійна підготовленість - уміння: духовного спілкування з дітьми; враховувати інтереси, нахили, здібності та характер дитини, її природні характеристики; заохочувати дітей до самоствердження, самореалізації; проявляти високу культуру взаємовідносин з дітьми; відбирати загальні та спеціальні знання; вести з дітьми діалог на заняттях та взаємодіяти на правах "партнерства", у якому вихователь сприймає дитину як цінність таку ж, як і він сам; нетрадиційно підходити до навчання та розвитку в них внутрішньої волі; самооцінки поведінки, самоповаги.
Відомо, що від результатів педагогічної діяльності вихователя залежить здоров'я дітей, їхні моральні якості, зародки духовності. Отже, з дітьми повинні працювати тільки ті педагоги, котрі можуть втілювати у своїх вихованців добро, чутливість до людських турбот, пристрасть до улюблених, цікавих справ, прекрасно розуміють дітей, їх потреби, турботи, оптимістично настроєні, вірять у перетворювальну силу виховання.
Тільки вихователь-творець, вихователь-новатор, який уважно слідкує за розвитком педагогічної науки, легко перебудовується та позбавляється від малопродуктивної педагогічної праці, може сприяти розвитку дошкільного закладу, вирішувати його проблеми та накреслювати перспективи у його роботі [136, 350].
Сучасні дошкільні заклади відрізняються один від одного рівнями навчання та виховання дітей, змістом та результатами роботи, що впливає на відмінність у ск