Вы здесь

Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу

Автор: 
Сімонок Валентина Петрівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2002
Артикул:
0502U000341
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КЛАСИФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ

У завдання цього розділу входить здійснення якомога повнішої класифікації запозиченої з романських і германських мов лексики, виявлення її функцій у тій чи тій ЛСГ або цілій підсистемі, визначення її лексико-семантичного структурування, зокрема характеристика її місця в системі лексико-семантичних груп в українській мові. Частково ці питання потрапляли в поле зору дослідників при характеристиці лексичного складу взагалі або окремих його підсистем.

2.1. Суспільно-політична лексика

Кожна епоха має свою суспільно-політичну термінологію, вживану на позначення існуючого ладу, класового поділу, суспільно-правових взаємин і т. ін. Ці слова, лишаючись у вжитку протягом багатьох поколінь, поступово змінюють своє значення у зв'язку з тим, що кожна нова суспільна формація змінює характер своїх установ, ставить інші завдання перед їх працівниками, виробляє нові закони. Суспільно-політична, у тому числі і юридична термінологія, перебудовується разом із зміною певної суспільно-історичної формації, тобто великою мірою піддається регулювальному впливу суспільства.
Одну з найбільш продуктивних груп запозичених слів становить політологічна й адміністративна лексика. Під різними кутами зору і в різному обсязі вона розглядалася неодноразово. Так, А.А.Бурячок у монографії "Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов'янських мов" [79] та О.Г.Муромцева у монографії "Розвиток лексики української літературної мови у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст." [313] характеризують цей шар лексики за різними лексико-семантичними групами в історичному аспекті. Суспільно-політичну термінологію з погляду її формування, лексико-семантичних особливостей, словотворення розглядали Л.С.Паламарчук [335], В.В.Жайворонок [152], Л.О.Симоненко [409]. У їхніх працях розглядаються і запозичені слова, однак вони не виділяються окремо, а характеризуються в тій терміносистемі, до якої належать, поряд із питомо українськими словами.
Динамічність лексичного складу, пов'язаного з життям суспільства, виявляється і в запозиченій лексиці української мови. Ця група слів широка за кількістю лексем і складна за структурою.
За семантикою іншомовні слова, що належать до суспільно-політичної лексики, можна поділити на такі групи:
І. Політологічна.
1) Назви суспільних явищ, релігійно-філософських течій та напрямків: англ.: агностицизм, байронізм, беркляїзм, гринпіс, дарвінізм, деїзм, декадентство, джингоїзм, друїзм, емансипація, імажизм, імперіалізм, інструменталізм, католицизм, кворум, конверсія, менеджеризм, оуенізм, паритет, плебісцит, привілей, проспериті, протестантизм; фр.: бланкізм, вольтер'янство, експлуатація, кальвінізм, масонство, режим, тероризм, фетишизм і т. ін.; нім.: базис, гегельянство, диктат, емпіріокритицизм (махізм), кантіанство, колектив, крах, ніцшеанство, спіритуалізм тощо; у контексті: Керувати Англією Єлизаветі допомагали її Таємна рада і парламент (З книги "Королева Єлизавета"); В роки правління Єлизавети І владі Англіканської церкви протистояли як католики, так і пуритани, які вважали себе істиними протестантами і намагалися очистити англійську церкву від "папських надлишків" (З книги "Королева Єлизавета").
2) Назви політичних явищ, рухів, напрямків, партій, організацій: англ.: бойкот, брайкери, віги, гоа-трансери, доскери, ейр-майзери, ескалація, імпічмент, інвайроменталізм, індепенденти, квакери, лейбористи, лобі, протест; ролери, саміт, скаути, скінхеди, торі, якобити тощо; фр.: версальці (контрреволюціонери), дебати, дебош, демарш, дискредитація, експансіоналізм, революція, рояліст, санкюлот, фемінізм і т. ін.; нім.: націонал - соціалізм (нацизм), нордизм, штурм; наприклад: Фемінізм - це Рух за жіночі права, який отримав ще й назву суфражизм (З книги "Жіночий рух").
ІІ. Адміністративна.
1) Назви органів управління: англ.: конгрес, парламент; фр.: жандармерія, комісаріат, мерія; нім.: крайстаг, ландрат, президія.
2) Назви чинів, титулів : англ. : барон, баронет, есквайр, констебль, леді, лорд, міледі, мілорд, скватер тощо ; фр. : васал, віконт, дофін, дюк, маркіз, паж, принцеса, сюзерен, шевальє; нім. : бюргер, герцог, гофмаршал, граф, ерцгерцог, кайзер, канцлер, курфюрст, принц, статс-дама, фрейліна і т. ін.; наприклад: Кайзер Вільгельм ІІ мав рідню у більшості королівських дворів Європи, у тому числі й у Британії (З книги "Перша світова війна").
3) Назви посадових осіб: англ.: баристер, барон, бейліф, бодігарді, бос, губернатор, дисижнмейкер, лорд-канцлер, лорд-мер, комонер, конгресмен, констебль, олдермен, пер, рекордер, сенатор, сквайр, солісітер, спікер, спічрайтер; фр.: бригадир, директор, комендант, комісар, мажордом, мер, метрдотель, патрон; нім.: бургомістр, гетьман, канцлер, поліцмейстер, статс-секретар; у контексті: Джон Шекспір, батько великого письменника, успішний першодрукар, був обраний бейліфом ( мером) міста незабаром після народження Вільяма (З книги "Мистецтво").
4) Назви територіальних одиниць: англ.: департамент, домініон, колонія, провінція; фр.: кантон, комісаріат, комуна; нім.: марка, форштадт, штат; у контексті: Перемоги над Францією у боротьбі за колонії в Індії, Канаді і в Карибському морі довели, що Британія стала провідною торгівельною, імперською й морською державою (З книги "Георгіанці й якобіти").
ІІІ. Правова термінологія.
1) Міжнародні відносини: англ.: апартеїд, блокада, джентльменська угода, еквілібризм, ембарго, еміграція, ескалація, іміграція, інтеграція, колоніалізм, расизм, сегрегація; фр.: агресор, анклав, анексія, вето, віза, дипломат, етикет, інцидент, комплот, нота, пакт, резидент, репарація, сатисфакція, тероризм; нім.: аншлюс, бліцкриг, нейтралітет, паритет, пріоритет, тотальний тощо; наприклад: У вигляді репарації (компенсаційних платежів) Німеччина була вимушена віддати союзникам деякі території, золото, худобу й сировину, зокрема залізо й вугілля, і по