Вы здесь

Використання губчатої аутокістки з кістковим мозком в реконструктивно-пластичній хірургії ЛОР-органів (експериментально-клінічні дослідження)

Автор: 
Діденко Василь Йосипович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2002
Артикул:
0502U000377
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Експериментальні дослідження.
Для вирішення поставлених задач проведені експериментальні дослідження на 42 дорослих собаках різної статі, вагою 13±1,8 кг. Всі тварини були роподілені на 6 серій по 7 у кожній з них.
2.1.1. Пластика ретротимпанальних бул у собак губчатою аутокісткою з кістковим мозком в порівнянні з алопластичними матеріалами.
За 30 хв до досліду собакам вводили під шкіру 10 мг/кг 1% розчину морфіну або 5% розчину пантопону. Після місцевої інфільтраційної анестезії 0,25% розчином новокаїну розкривалось ретротимпанальні були з обох сторін. Мукоперіост бул ретельно видалявся, ендост скарифікувався до появи рівномірної капілярної кровотечі. Ретротимпанальні були наповнювались подрібненим, приблизно до 0,2х0,2 см, аутотрансплантатом губчатої аутокістки з 100% вмістом кісткового мозку /суцільний аутотрансплантат/, з 75% вмістом останнього від такого, що міститься в суцільному аутотрансплантаті, 50%, 25% та губчатим аутотрансплантатом повністю позбавленого кісткового мозку. З другого боку, з метою порівняння біопластичних властивостей трансплантатів, були наповнювались формалінізованим (0,25% розчином формаліну на протязі місяця) гомотканинами губчатої та компактної кістки і хряща. В одній серії дослідів ретротимпанальна була з одного боку наповнювалась губчатою аутокісткою з 50% вмістом кісткового мозку, а з другої - формалінізованою губчатою гомокісткою, в яку добавили аутологічний кістковий мозок з 50% вмістом від такого, що повинен знаходитись у суцільному аутотрансплантаті.
Вміст кісткового мозку в губчатому аутотрансплантаті визначався волюметричним методом: після взяття губчатого аутотрансплантата з гребеня клубової кістки, останній занурювався в фізіологічний розчин з 3000од гепарину для видалення крові та кісткового мозку. Відмита губчата аутокістка висушувалась, а потім занурювалась у вимірювальний циліндр з фізіологічним розчином для визначення її об'єму. Встановлено, що кістковий мозок з кров'ю в губчатому кістково-мозковому аутотрансплантаті складає 47,7% ± 0,89% - у самок і 43,6% ± 0,97% - у самців, при цьому кров склала 25,7% ± 1,7%(р Тварини виводились з досліду через 1, 2, 3, 6, 12, 18, 24 місяці шляхом введення в одну з сонних артерій суміші вазелінового масла, сурика та скипідару в співвідношенні 3:2:1 відповідно. Смерть наступала через декілька секунд, при цьому рентгенограми скроневих кісток були досить контрастними.
2.1.2.Рентгенологічне дослідження облітерованих ретротимпанальних бул.
Після виведення тварин з досліду відокремлювались скроневі кістки із складу черепа, а потім від останніх виділялись ретротипанальні були з метою отримати більш чітке рентгенологічне зображення структур пластичного матеріалу, що використовувався для облітерації були. Рентгенографія ретротимпанальних бул виконувалась переважно на апараті для рентгенографії зубів, за загально прийнятими методиками.
2.1.3. Макроскопічне вивчення стану ретротимпанальних бул та пластичних матеріалів, використаних для їх облітерації.
При макроскопічному вивченні ретротимпанальних бул тварин, виведених з досліду, зверталась увага перш за все на наявність, характер і інтенсивність судинних реакцій в тканинах навколо були, стан трепанаційного дефекту були, а потім самого пластичного матеріалу, його приживлення до стінок були, фрагментарність, колір, наявність порожнин, секвестрів, кровотечі та новоутвореного осередку кровотворення та ін.
2.1.4. Радіоізотопне дослідження пластичних матеріалів, використаних для облітерації ретротимпанальних бул.
За п'ять днів до виведення тварин з досліду їм вводився внутрішньо-м'язево радіоактивний фосфор /Р??/ з розрахунку 10 мкКюрі на кг ваги, оскільки відомо, що тканини організму максимально накопичують цей фармпрепарат саме в цей термін, а потім його концентрація повільно знижується /Т.П.Сіваченко, 1976/. Головною посилкою (версією) було те, що коли пластичний матеріал володіє остегенезом, в процесі якого утворюється нова кісткова тканина, то вона повинна мати інтимний судинний зв'язок з материнською кісткою і накопичувати фарм- препарат (Р32).
Після розкриття ретротимпанальної були в відповідний строк виведення тварини з досліду, бралась частина пластичного матеріала вагою в 1000 мг, промивалась фізіологічним розчином з гепарином для видалення крові, а потім визначалось накопичення Р32 за допомогою при