Вы здесь

Андрогенез та ембріокультура у кукурудзи in vitro

Автор: 
Сатарова Тетяна Миколаївна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2003
Артикул:
3503U000189
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Грунтово-кліматична характеристика району проведення дослідів
Експериментальна частина роботи проводилася у Дослідному господарстві Інституту
зернового господарства, яке примикає до південної окраїни міста
Дніпропетровська і розташовано на правому березі ріки Дніпро, у
південно-східній частині Придніпровської височини з абсолютною позначкою
130-140 метрів над рівнем моря.
Ґрунт ділянок, на яких вирощувалися донорні рослини та потомство
рослин-регенерантів, представлено чорноземом звичайним, малогумусним,
середньосуглинковим. Основними ґрунтоутворюючими породами є леси
бурувато-палеві, порівняно пухкі, карбонатні. Потужність гумусового горизонту
варіює в межах 74-85 см, вміст гумусу в орному шарі (30 см) складає 3,0-3,5%.
Орний шар ґрунту містить валового азоту 0,18 – 0,20% і достатню кількість
рухливого фосфору (100-150 мг/кг Р2О5). Обмінного калію (К2О) у повнопрофільних
чорноземах — 200-300 мг/кг. Реакція ґрунтового розчину гумусового горизонту
близька до нейтральної (рН водяної суспензії 6,75 – 7,29). Поглинені основи
представлено в основному кальцієм і магнієм. Складення гумусового і верхньої
частини перехідного горизонтів ґрунту до глибини 60 см пухкі. Стійке зав’ядання
рослин настає при ґрунтовій вологості 9,9 – 11,2%. Ґрунтові води залягають на
глибині 8 – 12 м, зволоження ґрунту відбувається тільки за рахунок атмосферних
опадів [65].
Зона розташування експериментальної ділянки відноситься до північного Степу
України і характеризується помірно-континентальним кліматом з недостатнім і
нестійким зволоженням [191]. За багаторічними даними Дніпропетровської
метеостанції середньорічна температура повітря складає 7,9оС. Сума атмосферних
опадів на рік дорівнює 472 мм, але в різні роки може коливатися від 250 до 700
мм. Період інтенсивної вегетації, обумовлений середньодобовою температурою
повітря більше 100С, настає наприкінці другої – початку третьої декади квітня і
продовжується 165 – 170 діб із сумою активних температур 280 – 320С. Останні
весняні заморозки припиняються, у середньому, в третій декаді квітня, а перші
осінні починаються в першій декаді жовтня.
У теплий період року випадає 68% річної суми опадів, однак вони носять
переважно зливовий характер, і тільки частина їх може ефективно
використовуватися рослиною. Протягом вегетаційного періоду розподіл опадів у
даній зоні нерівномірній, що найчастіше приводить до посух.
Пануючі вітри – південно-східні сухі сильні зі швидкістю 10 – 20 м/сек, що
дують у середньому 15 – 20 діб у році.
Навесні відбувається швидке наростання позитивних температур, що приводить до
інтенсивного сніготанення і прогрівання ґрунту.
Літній період характеризується теплою, часто жаркою погодою. Максимальна
температура повітря досягає 38 – 40оС. Високі позитивні температури літніх
місяців найчастіше поєднуються з низькою відносною вологістю повітря.
Характеристику основних елементів погоди за роки проведення експериментів
(1987, 1988, 1991-2001) складено на основі спостережень Дніпропетровської
метеостанції. Роки досліджень суттєво відрізнялися між собою за гідротермічним
режимом. Оскільки вирощування донорних рослин у полі проводилося у
травні-липні, характеристика погодних умов по роках приводиться за цей період
року.
Так, у 1987 році відмічалися сприятливі погодні умови для росту та розвитку
рослин кукурудзи. Опади у травні-липні склали 171 мм. Середньодобова
температура повітря знаходилася у межах 15,30-21,40С.
1988 рік виявився менш сприятливим за погодними умовами вегетаційного періоду.
Опадів випало у другій і третій декадах травня тільки 14,1 мм, в червні – 61, 4
мм і липні – 87, 1 мм. Середньодобова температура повітря відповідно була
15,20, 19,90 і 22,80С.
1991 рік характеризувався посушливістю в критичний період для росту та розвитку
рослин кукурудзи. Середня добова температура повітря червня склала 210, липня –
24,30С. Особливо посушливим виявився липень, коли максимальною була температура
34,50С, а опади склали лише 10,6 мм.
Погодні умови 1992 року за гідротермічним режимом в основному були сприятливими
для росту та розвитку рослин. Наприклад, кількість опадів за травень-липень
склала 229,5мм, а середня добова температура повітря знаходилася у межах
140-20,70С.
В 1993 році у першій половині вегетації кукурудзи спостерігався недобір тепла.
Так, середньодобова температура повітря склала у травні 16,00 (при нормі
17,10), у червні - 17,40 і у липні - 19,70. Значна кількість опадів мала місце
у травні і червні, а в липні їх кількість була незначною (17,3мм).
У травні-червні 1994 року склалися порівняно сприятливі за гідротермічним
режимом умови вегетації рослин кукурудзи. Опади відповідно склали 51,7 та 67,6
мм. Деякий недобір тепла за зазначені місяці (1,40 та 20) практично не впливав
на ріст та розвиток рослин. Різко змінилися погодні умови в липні: сума опадів
склала 5,5 мм (при багаторічній нормі 45 мм), а середньодобова температура
перевищувала багаторічну норму на 20 (при максимальній температурі в окремі дні
30-320). Відносна вологість повітря знижувалася в липні до 30% і нижче.
У 1995 році середньодобова температура повітря у травні , червні і липні була
близькою до середньобагаторічної норми і відповідно склала 15,70, 22,50 і
22,40С, хоча в окремі дні червня температура доходила до 380. Значний недобір
опадів спостерігався у липні (3,4 мм проти багаторічної норми 45 мм).
Погодні умови 1996 року характеризувалися наступними особливостями: у травні –
недобір опадів (24,2 мм при багаторічній нормі 47 мм), в червні їх сума
наближається до багаторічної позначки, в липні – нед