Вы здесь

Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції

Автор: 
Товт-Коршинська Маріанна Іванівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2003
Артикул:
0503U000244
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

глава 2.3.). Як
видно з представленої таблиці 3.8 на запитання “Чи виникало у Вас почуття, що
стрес вимагав перевищення здатності справлятися з ним?” (відчуття, сприйняття
стресу) жінки значно частіше відповіли “так, у незначній мірі” і “так, у
значній мірі”.
Таблиця 3.8
Частота відповідей (%) на деякі запитання анкети, що характеризують
психологічний стан практично здорових чоловіків та жінок
Питання анкети
Варіант
відповіді
Чоловіки
(%)
Жінки
(%)
Чи виникало у Вас почуття, що стрес вимагав перевищення здатності справлятися з
ним?
Чи виникали у Вас негативні емоції (роздратування, злість, відчай і т.д.) на
стресорний вплив?
55,6
44,4
22,2
77,8
18,5*
63*
18.5*
3,7*
63*
33,3*
Примітки:
1. 0 – ні; 1 – так, у незначній мірі; 2 – так, у значній мірі;
2. * - pНа запитання “Чи виникали у Вас негативні емоції (роздратування, злість, відчай
і т.д.) на стресорний вплив?” чоловіки значно частіше відповіли “ні”, а
відповідь “так, у значній мірі” спостерігалася тільки у жінок. При цьому
кількість стресорних подій, що сприймалися обстежуваними як значні негативні
протягом попереднього року у чоловіків та жінок були приблизно однаковими:
відповідно (4,1±1,6) у чоловіків та (5,6±0,9) у жінок.
Ми провели кореляційний аналіз між показниками клінічних шкал ММРІ окремо у
чоловіків і у жінок (табл. 3.9, 3.10). Взаємозв’язок ми розглядали як виражений
(сильний) при коефіцієнті кореляції більшому 0,60.
Як бачимо з представленої таблиці у чоловіків виявлений виражений позитивний
взаємозв’язок між значеннями 1 клінічної шкали (Соматизація тривоги) та
показниками 2, 3, 4, 6, 7 та 8 шкал. Однак у жінок (табл. 3.10) подібних
виражених взаємозв’язків 1 клінічної шкали з іншими ми не виявили.
Таблиця 3.9
Коефіцієнти кореляції між показниками клінічних шкал ММРІ тесту здорових
чоловіків
Коефіцієнти кореляції між показниками шкал ММРІ

Шкали
8

0.71

0.61
0.55

0.70
0.36
0.79
5
0.21
0.18
0.03
-0.1
0.72
0.39
0.49
0.76
-0.1
0.79
0.45
0.24
0.32
0.37
0.47
0.82
0.61
0.39
0.47
-0.03
0.6
0.87
0.46
0.16
0.08
0.17
0.09
0.61
0.43
0.42
0.25
0.56
-0.2
-0.3
0.25
-0.3
0.29
0.27
-0.1
Значення за 2 клінічною шкалою (Тривога та депресивні тенденції) у чоловіків
значно позитивно корелювали з 8 (Аутизація), а у жінок з 0 (Соціальні
контакти); за 4 (Реалізація емоційної напруги у безпосередній поведінці) у
чоловіків – з 3 (Витіснення факторів, що викликають тривогу) та 6 (Ригідність
афекту). Значення за 6 (Ригідність афекту) та 7 (Фіксація тривоги) з
послідуючими шкалами у чоловіків та жінок були зв’язані приблизно однаково, а
показники за 8 шкалою (Аутизація) у жінок виражено були зв’язані з 9
(Заперечення тривоги).
Приведені результати кореляційного аналізу вказують на те, що у чоловіків,
порівняно з жінками, виявлені більш виражені зв’язки між клінічними шкалами.
Перш за все це стосувалося 1 клінічної шкали, тобто вираженість соматизації
тривоги у чоловіків була позитивно зв’язана з показниками за більшістю інших
шкал. У жінок таких зв’язків не спостерігалося.
Таблиця 3.10
Коефіцієнти кореляції зв’язку між показниками клінічних шкал ММРІ тесту
здорових жінок
Коефіцієнти кореляції між показниками шкал ММРІ

Шкали
8

0.36

0.42
0.11

0.56
0.13
-0.1
5
0.34
0.59
0.04
0.12
0.22
0.23
0.01
0.36
0.19
0.43
0.55
-0.1
0.52
0.45
0.63
0.4
0.46
-0.2
0.58
0.44
0.71
0.86
0.44
0.04
-0.1
0.57
0.01
0.58
0.62
0.6
0.46
0.8
0.11
0.16
0.49
0.19
0.5
0.39
0.09
Тривога та депресивні тенденції у чоловіків більше корелювали з аутизацією
(відхід у внутрішній світ, уникання реальності, тенденція до емоційної
холодності, при цьому соціальні контакти можуть бути і не обмеженими але
поверхневими), а у жінок – з соціальною інтроверсією (труднощі у здійсненні
міжособистих контактів, соціальна замкнутість). У чоловіків тенденція до
незадоволеності життям та відчуття непорозуміння зі сторони оточуючих були у
значній мірі позитивно зв’язані з тенденцією до демонстративної поведінки та
регідності афекту, чого не спостерігалося у жінок.
Загальний рівень тривожності за Спілбергером у контрольній групі склав:
33,2±2,5 балів за S-STAI (стан тривоги у обстежуваного на даний момент) і
38,3±2,2 бали за T-STAI (рівень занепокоєння у обстежуваного взагалі). Рівень
депресії за тестом Бека у контрольній групі становив 6,5±0,9 балів. У чоловіків
як рівень тривожності (31,4±2,4) балів за S-STAI, так і рівень депресії
(5,7±0,9) балів в контрольній групі були нижчими порівняно з жінками, але не
вірогідно: відповідно (35,0±3,8) та (7,3±1,3) балів. Однак за тестом
Спілбергера T-STAI бали були дещо вищими у чоловіків, ніж у жінок, але теж не
вірогідно: відповідно (38,4±2,0) та (36,0±3,4) балів. Разом з тим, значення за
Т-STAI у здорових чоловіків, на відміну від жінок, були вірогідно вищими, ніж
за S-STAI (рніж на даний момент.
Таким чином, при обстеженні практично здорових осіб за ММРІ тестом виявлені
статеві відмінності у психологічних профілях. За 1,4,7 та 8 клінічними шкалами
у чоловіків виявлені вищі значення, порівняно з жінками, але ці вищі значення у
чоловіків були в межах загальновизнаної норми, а у жінок бул