Вы здесь

Значення взаємодії факторів внутрішнього і зовнішнього середовища в регуляції функціональної активності пінеальної залози

Автор: 
Бондаренко Людмила Олександрівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2003
Артикул:
0503U000491
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Роботу виконано на 2962 самцях щурів популяції Wistar, в окремому випадку
популяції Крушинського-Молодкіної у м.Харкові (50° північної широти) в різні
пори року і в різні часи доби. Контрольні тварини перебували в умовах природної
зміни дня і ночі при кімнатній температурі на звичайному раціоні. Для
піддослідних тварин умови утримування (світловий та температурний режими,
рівень іонізуючої радіації) змінювали відповідно до задач експерименту.
Загальну схему проведення експериментів наведено на рис. 2.1.
З метою вивчення добових і сезонних ритмів функціонування пінеальної залози
обстежені молоді статевозрілі щури, які утримувались в умовах природної зміни
дня і ночі. Декапітацію цих тварин проводили опівдні і опівночі в різні пори
року – узимку (світловий режим 8 год світло: 16 год темрява), улітку (світловий
режим 16 год світло : 8 год темрява), навесні і восени (світловий режим 12 год
світло : 12 год темрява) в дні весіннього та осіннього рівнодення.
Вивчення впливу тривалого цілодобового освітлення або темряви проведено на 105
статевозрілих щурах узимку. Світловий режим для контрольних тварин складав 8
год 30 хв світло: 15 год 30 хв темрява. Протягом 30 діб піддослідні тварини
утримувались в умовах цілодобового освітлення (удень – природне сонячне світло,
уночі – електричне світло з використанням стельових світильників ЛПД-4-20-001
із люмінесцентними лампами денного світла при освітленості 150-200 лк в різних
куточках кімнати віварію) або в умовах постійної темряви. На період харчування,
прибирання або роботи експериментаторів з піддослідними тваринами вмикали
червоне світло. Декапітацію проводили опівночі.

Наступну серію досліджень проведено на 105 статевозрілих щурах популяції
Wistar, на яких вивчали вплив дискомфортних температур на метаболізм індолів в
пінеальній залозі у тварин, що утримувались при різних світлових режимах,
обумовлених порою року. Дослідження були проведені узимку (світловий режим 15
год світло : 9 год темрява). Контрольні тварини утримувались при кімнатній
температурі (+20 °С), піддослідні – в холодовій камері (+4 °С). З метою
визначення динаміки біохімічних перетворень індолів і морфологічних змін в
пінеальній залозі тварин забивали через 15, 30 і 180 хв після початку дії
гіпотермії. Окрему серію представлено дослідженням, в якому піддослідні тварини
утримувались при +10 °С протягом 10 діб. Декапітацію проводили наприкінці
світлової фази доби.
Реакцію пінеальної залози на дію малих доз іонізуючого випрмінення вивчено на
168 статевозрілих щурах, які утримувались в умовах природної зміни дня і ночі
при кімнатній температурі в різні пори року. Піддослідних тварин піддавали
однократному або трикратному опромінюванню при використанні
рентгенотерапевтичного апарата РУМ-17. Умови опромінення: U = 150 кВ, I = 7 mA,
фільтр 1 мм Cu + 1 мм Al. Для опромінення щурів використовували спеціальний
тубус, F - 40 см, поле (20х20) см2. Вимірювання потужності дози проводили
клінічним дозиметром УА-1-18. Потужність середньої дози по фантому поглинання у
мўяких тканинах складала 1,06 рад/хв = 1,06 х 10-2 Гр/хв. Сумарна доза складала
0,25 Гр при однократному і 0,75 Гр при трикратному опроміненні. Контрольну
групу складали псевдоопромінені щури. Контрольних і піддослідних тварин
знеживлювали через 1, 7, 14, 30, 45, 90 і 180 діб після опромінення, удень,
окремі серії - уночі. Коливання світлового режиму - від 16 год світло: 8 год
темрява до 8 год світло : 16 год темрява, оскільки тривалість експерименту
складала 180 діб. Приймаючи до уваги, що концентрація епіфізарних індолів
значною мірою залежить від світлового режиму, обумовленого порою року, в кожній
підсерії експерименту використовували індивідуальний контроль.
З метою встановлення ролі спадкового фактору в механізмі функціонування
пінеальної залози обстежено групи тварин різних популяцій. Цю серію досліджень
виконано на 30 статевозрілих щурах, яких утримували в стандартних умовах
віварію при природній зміні дня і ночі (світловий режим 10 год світло: 14 год
темрява). Рівень збудливості головного мозку тварин виявляли за допомогою
аудіогенного подразника – електричного дзвоника силою 96 дБ протягом 120 с.
Оцінку результатів тестування проводили за загальновідомою методикою [102]
згідно зі шкалою бальної оцінки. Залежно від реакції на звук тварин було
розподілено:
1 – щури популяції Wistar з низьким рівнем аудіогенної збудливості,
патологічна реакція на дію звуку відсутня;
2 - щури популяції Wistar з високим рівнем аудіогенної збудливості,
рухова реакція яких у відповідь на звук супроводжувалась падінням і
клонічними судомами, що вказувало на судомну готовність;
3 - щури популяції Крушинського-Молодкіної з дуже високим рівнем
аудіогенної збудливості, генетично схильні до аудіогенної епілепсії у
відповідь на незначний звичайний побутовий звук.
Досліди проводили через 14 діб після аудіогенного тестування. Декапітацію
проводили вдень.
З метою вивчення вікових особливостей функціонування пінеальної залози
обстежено 245 тварин, розподілених на 8 груп відповідно до класифікації [66], а
саме, тварини віком 1, 1.5, 2, 3, 6, 12, 24 і 36 місяців. Дану серію досліджень
виконана на самцях щурів популяції Wistar навесні (світловий режим 13 год
світло : 11 год темрява). Окрема серія досліджень присвячена вивченню добових
та сезонних особливостей формування нічного піка мелатоніну на етапі спадного
онтогенезу, в якій обстежено взимку (січень-лютий) та влітку (липень-серпень)
молодих статевозрілих (4-6 міс), старих (20-24 міс) та дуже старих (36 міс)
щурів. Декапіт