Вы здесь

Методи моделювання аналітичних систем економічних об'єктів

Автор: 
Порохня Василь Михайлович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
3504U000078
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПЦІЯ ТАКТИЧНОГО ТА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ВИРОБНИЦТВОМ НА ОСНОВІ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО
СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Поєднання стратегічного та оперативного моделювання економічного стану підприємства
Сучасні технології оперативного планування виробництвом не відповідають вимогам ринкової ситуації [30,142,165], де, як правило, маркетингова стратегія підприємства не співпадає з стратегією управління компанією [63,82,199-201].
Недоліки традиційного підходу розглянемо на прикладі промислового підприємства "Сатурн", основною сферою діяльності якого є сільськогосподарське машинобудування. Баланс цього підприємства на кінець звітного періоду мав такий вигляд - табл. 2.1 (для спрощення розглянемо тільки баланс, поданий в агрегованому вигляді):
Таблиця 2.1
Баланс підприємства "Сатурн"

АктивСумаПасивСумаI. Необоротні активи29,4I. Власний капітал15,6II. Оборотні активиII. Забезпечення наступних витрат і платежів1,5Запаси7,1III. Довгострокові зобов'язання20,8Короткострокова дебіторська заборгованість5,2IV. Поточні зобов'язання4,7Грошові кошти0,7V. Доходи майбутніх періодів9,3III. Витрати майбутніх періодів9,5Баланс51,9Баланс51,9 Коефіцієнт незалежності, котрий дорівнює відношенню власного капіталу до загальної суми господарських ресурсів, приймає значення 0,3. Але ж нормативне значення цього коефіцієнту має бути не менше 0,5. Підприємство не в змозі виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власного капіталу. Керуючими діями у даному випадку може бути збільшення власного капіталу або часткове погашення довгострокової та короткострокової кредиторської заборгованості. Приймати рішення в умовах ситуації, що склалась, досить важко, тому що необхідно оцінити вплив керуючих дій на весь комплекс економічних показників, які використовуються на підприємстві. Також необхідно враховувати стратегію розвитку підприємства на майбутнє: збільшення обсягу власного капіталу при незмінному рівні кредиторської заборгованості веде до збільшення загальної суми господарських ресурсів, тобто росту масштабів підприємства; погашення кредиторської заборгованості при незмінному рівні власного капіталу призведе до вилучення обігових коштів та зменшення загальної суми господарських ресурсів.
Ми можемо стверджувати, що використання інформаційних технологій при виконанні аналізу фінансового стану і є вихід до рішення цієї проблеми. На жаль, це не зовсім так. До сих пір ми не маємо аналітичних систем підтримки прийняття рішень для формування, управління портфелем інвестицій та іншими фінансовими інструментами. Тому системний підхід до побудови алгоритму системи моделювання економічних процесі, насамперед, потребує створення методичних основ об'єднання різноманітних задач, з'ясування фінансового стану підприємства під кутом теоретичного осмислення технології обробки аналітичної та виробничої інформації для прийняття остаточних рішень.
Головним стержнем цієї проблеми є вирішення завдань поєднання стратегічного та оперативного моделювання економічного стану підприємства [52,63]. Стратегічний план багато в чому розглядається як інвестиційний проект (бізнес-план) підприємства на довгостроковий період [64]. В ньому інвестиційний план впроваджується в діюче виробництво під новітній операційний план з досягненням прогнозних фінансових показників на основі можливих зрушень в макроекономіці держави та маркетингових досліджень сегментів ринку. Звичайно, цей проект не відтворює можливого економічного становища підприємства в майбутньому і є набагато приблизним. Натомість ми ще не маємо ефективної оперативної системи моделювання діяльності підприємств, в якій чітко були б регламентовані процеси взаємодії оперативних та стратегічних рішень по управлінню виробництвом [131,132].
Якщо розглядати тільки оперативний контур моделювання економічного становища, то можна встановити, що в економіці ще не існують системи моделювання, які б розглядали процес аналізу та прийняття рішень на рівні журналу операцій бухгалтерського обліку. А це, в свою чергу, не дозволяє оперативно змінювати стан економічного становища шляхом впровадження результатів моделювання в вигляді проводок журналу операцій [110,113]. Тому першочерговим завданням створення аналітичної системи моделювання може бути тільки включення в оперативний контур системи бухгалтерського обліку (рис.2.1).
Наступною ланкою задач є створення модуля оцінки економічного стану підприємства, який би на основі зформованої звітності, в оперативному режимі, розрахував би низку економічних показників, які використовувалися для інтегральної оцінки [113,188]. Оцінка впливу кожного показника на інтегральну оцінку в аналітичному чи графічному вигляді дозволяє підійти до створення системи моделювання економічного стану підприємства.
Показники, які були використані при моделюванні економічного стану підприємства, згруповані у 6 груп за їх економічним змістом:
- показники ліквідності;показники платоспроможності;

- показники ділової активності;
- показники прибутковості (рентабельності);
- показники фінансової стабільності;
- показники стану цінних паперів (акцій) підприємства.
Для чисельної оцінки міри досягнення певним показником оптимального значення було проведено нормування кожного коефіцієнта до інтервала (0; 1) з використанням логістичної функції.
Модель розрахунку інтегральної оцінки надає нам можливість поєднати в одному показнику велику кількість різних за найменуванням, одиницями виміру, ваговими коефіцієнтами та іншими характеристиками нормованих показників. Це, в свою чергу, дозволяє дати кількісну порівнювальну (рангову) оцінку всіх підприємств регіону певної галузі. Підприємства, які мають максимальне або близьке до нього значення інтегрального показника, назвемо ідеальним прототипом.
Особливу увагу необхідно звернути на те, що абсолютні значення статей форм звітності