Вы здесь

Податковий потенціал у механізмі регулювання економічного зростання

Автор: 
Каламбет Світлана Валеріївна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000188
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ НА ОСНОВІ ПОДАТКОВОГО
ПОТЕНЦІАЛУ

Податкове регулювання - один із найбільш важливих елементів сфери державного менеджменту. Стрижень податкового регулювання утворює система методів та інструментів утручання в хід виконання податкових зобов'язань суб'єктів господарювання. Принципові підходи щодо регулювання податковими інструментами в багатьох країнах визначені основним податковим законом - Податковим кодексом, а також законодавством, регулюючим правові відносини майнового характеру, зовнішньоторговельну діяльність, торгівлю тощо.
Зміст і мета податкового регулювання об'єктивно визначені регулюючою функцією системи оподаткування. Отже, цей процес об'єктивно потрібний, і його результат залежить від адекватності застосовуваних методів та важелів стану реальної економіки. Використання податкового регулювання пов'язано з вирішенням суперечностей, що випливають, з одного боку, із фіскальних традицій оподаткування, а з іншого - з позицій максимальної реалізації регулюючих можливостей податку.
Податкове регулювання окремих сфер фінансово-господарської діяльності відрізняється від регулювання доходів бюджету. Тому при виборі засобів податкового регулювання необхідно виходити з того, які цілі переслідуються.
Податкове регулювання - найскладніша конструкція податкових правовідносин, оскільки в ній стикаються економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин, прогнозувати які досить складно. У той же час вітчизняними фахівцями у сфері оподаткування та вченими проблеми взаємозумовленості економічних інтересів держави, суб'єктів господарювання та громадян майже не обговорюються.
Також серед питань, дослідження яких не стало предметом пильної уваги вчених, - підвищення ефективності механізму формування й використання податкового потенціалу. Нечисленні спроби сформулювати визначення податкового потенціалу, відомі нам з української та російської економічної літератури, як правило, або дають дещо спрощене уявлення про податковий потенціал як про територіальну податкоспроможність, або намагаються подати його як сукупність податкових надходжень, визначених на основі різнорідних баз оподаткування. Ці дослідження, формально спираючись на сучасні методологічні підходи, не забезпечують повного розкриття даного поняття. Тому в наступному розділі розглядаються існуючі погляди на методи та інструменти податкового регулювання економічних процесів в Україні, визначаються основні аспекти розвитку методології оподаткування на основі формування податкового потенціалу, теоретичні основи оцінки податкового потенціалу.

2.1. Методи та інструменти податкового регулювання економічного
зростання

У практиці податкового регулювання широко застосовуються такі терміни, як "метод", "засіб", "інструмент". Далі, вживаючи їх у дослідженні, ми будемо розглядати метод регулювання як засіб практичного здійснення того чи іншого заходу у сфері оподаткування [174, с.309]. Слово "інструмент" означає засіб, що застосовується для досягнення чого-небудь [174, с.223]. Отже, даний термін буде вживатися нами для характеристики того чи іншого засобу, що застосовується в податковому виробництві. І нарешті, слово "засіб" означає дію або систему дій, що використовуються для здійснення чого-небудь [174, с.674]. Тому термін "засіб" буде нами вживатися як узагальнююче поняття двох інших (методу та інструмента).
В Україні податкове регулювання доходів бюджету здійснюється різними методами з використанням спеціальних інструментів, переслідуючи, як правило, цілі збалансування доходів та видатків бюджетів. А тому найбільш обговореною галуззю суперечностей, які часом постають, є встановлення пропорцій розподілу (закріплення) податкових надходжень по ланках бюджетної системи, а також визначення бюджетно-податкових повноважень центру й місцевого рівня. Українська податкова практика потребує інтегрованих правил вирішення проблем правового регулювання бюджетних та податкових правовідносин. Деякою мірою це можуть забезпечити Податковий і Бюджетний кодекси. Основу державних фінансів становлять податки, позики й видатки. Значення цих категорій зумовлюється станом економіки. А саме тому вони повинні розглядатися як основні елементи державного управління й регулювання економіки в цілому. Норми такого регулювання повинні визначати саме вищезгадані кодекси для запобігання різному тлумаченню вимог до податків, позик і видатків.
Залежно від інструментів податкове регулювання поділяється на дві взаємозумовлені сфери: податкові пільги й податкові санкції. Оптимальне поєднання цих підсистем може забезпечити гнучкість оподаткування й в кінцевому підсумку результативність податкової політики.
Система методів та інструментів податкового регулювання наведена на рис. 2.1.
Наведені на рис. 2.1. важелі податкового регулювання вже давно широко застосовуються в країнах з ринковою економікою при вирішенні інвестиційних проблем, проведенні протекціоністської політики, регулюванні попиту й пропозиції, упровадженні державних соціальних програм.
Необхідність поточних податкових корегувань через систему пільг і санкцій диктується динамічним характером відтворювальних процесів. Економічні реалії, що склалися на час законодавчого прийняття оновленої податкової техніки, можуть істотно відрізнятися від тих, що складуться до кінця фінансового року. Ураховувати цю рухливість економіко-соціальних і суспільно-політичних відносин і покликана сукупність заходів податкового регулювання.

м
е
т
о
д
и
і
н
с
т
р
у
м
е
н
т
и
Рис. 2.1. Методи та інструменти податкового р