Вы здесь

Критеріальні та організаційні основи формування циклу будівельних інвестицій на інноваційних засадах

Автор: 
Поколенко Вадим Олегович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000196
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА, ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МЕТОДУ БАЛАНСУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ КРИТЕРІЇВ .
§2.1. Концептуально-методологічні основи методу балансу інвестиційних критеріїв як методологічного інструменту формування інвестиційного циклу. Основні етапи організації досліджень.
В нинішніх умовах України досягнення стратегічної мети структурної перебудови економіки - оновлення виробничих потужностей підприємств, збільшення обсягів і розширення асортименту конкурентоспроможної продукції, інтенсифікація житлового будівництва за кошти населення - потребує значних інвестиційних ресурсів та оптимізації напрямків їх вигідного вкладення та раціонального використання, що потребує, як довів проведений в попередньому розділі аналіз джерел, перегляду моделей та підходів до формування складу і структури портфелю інвестицій, вимагаючи здійснювати це на новій критеріальній та організаційній основі.
Розробку єдиного методологічного інструменту для формування інвестиційного циклу та організаційного забезпечення його ефективного втілення обумовлене науковими, практичними та державно-правовими передумовами, його слід здійснювати на основі методології теорії ієрархій [193],[202],[209],[215], системного проектування, інвестиційного менеджменту та організації будівництва. Алгоритм системного проектування інвестиційного циклу подано структурно-логічною схемою на рис.2.1, яка включає : наукові , практичні та державно-правові передумови розробки єдиного методу формування інвестиційного циклу, його головну мету , об?єкт дослідження, базові принципи та необхідні організаційні складові методу.

Рис.2.1.а. Системно-алгоритмічна основа організації досліджень.
Для структуризації складових блоків системного алгоритму організації досліджень використаємо наступну ієрархічну схему [ ,с.612], подану на рис.2.1.б.
Рис.2.1.б. Системний алгоритм декомпозиції задач дослідження і зміни системи.
У відповідності з схемою 2.1.б здійснюємо декомпозицію складових організації дослідження, що визначають технологію започаткування, формування, апробації та використання методу балансу інвестиційних критеріїв як методологічного інструменту формування інвестиційного циклу (див. структурні схеми на рис.2.1.в ,2.1.д та е)).
Науковими передумовами створення методу є розвиток системно-пошукових, аналітичних, діагностичних , організаційно-технологічних методів та моделей організації інвестиційного процесу на різних стадіях та етапах інвестиційного циклу. Практична обумовленість створення зазначеного методу визначається потребою обґрунтованості аналізу, добору проектів та встановлення раціональних для інвестора умов їх підготовки і втілення.

Рис.2.1.в. Передумови організації дослідження та декомпозиція його предмету.
При формуванні основних вимог до методу організації досліджень слід поряд з науковими та практичними потребами врахувати й макро-економічні особливості розвитку інвестиційної сфери в Україні. До числа факторів, що гальмують розвиток інвестиційного процесу і відповідно виконання державних програм економічних перетворень [356],[90],[74],[232], на сучасному етапі становлення державності і економіки України відносяться вкрай обмежені можливості внутрішніх джерел фінансових ресурсів більшості підприємств і організацій та "побоювання іноземних інвесторів стосовно вкладень в економіку України" [232,с.221].
Незважаючи на зупинення падіння виробництва, лишається неефективною система податкового тиску на товаровиробника та недосконала амортизаційна політика, що спричинює сповільнення зростання обсягів прибутку та амортизаційних відрахувань, які є основним джерелом власних інвестиційних ресурсів підприємств і організацій. Не забезпечують в належній мірі зростання обсягів інвестицій в національну економіку також і діяльність банківської системи та спотворені механізми функціонування фондового ринку .
Суб?єкти господарської діяльності в країні, на жаль, не зацікавлені в нагромадженні ресурсів з подальшим вкладенням їх у виробничу та науково-технічну сфери, оскільки в цих сферах вкладення мали низьку прибутковість на загальному фоні гострого дефіцити у підприємств власних обігових коштів.
Для поліпшення фінансового становища підприємств вищі органи державної влади систематично роблять спроби здійснювати державне регулювання інвестиційного процесу в Україні, законодавчо сприяти іноземним інвестиціям .Однак, запроваджу вальні заходи на протязі понад 5 років не завдали значних якісних змін.
Слід зазначити, що завдання і основні напрями інвестиційної політики визначені Указом Президента України від 18.08.99 р. Сутність цієї політики полягає у сприянні застосуванню економічних механізмів стимулювання процесів накопичення інвестиційних ресурсів, ефективного використання їх у галузях відповідно до визначених пріоритетів. Передумовами зростання обсягів та вдосконалення структури інвестицій має стати макроекономічна та законодавча стабільність, оскільки економіко-правові фактори сприятимуть підвищенню довіри інвестора до економічної політики держави та зниженню рівня інвестиційного ризику.
До речі, до ризиків, що впливають на реальність інвестиційної політики, яка пропонується до втілення, належить ризик інвестиційної безпеки. Він пов?язаний з:
- фінансовою нестабільністю більшості підприємств ;
- наявністю неплатежів між суб?єктами підприємництва та державою ;
- невисокою часткою прибутку у джерелах фінансування інвестицій у зв?язку з високим податковим тиском на нього ;
- обмеженістю більшості підприємств у використанні джерел кредитних коштів ;
- відсутністю ефективних механізмів трансформації заощаджень населення в інвестиції ( що не стосується комерційного житлового будівництва у кількох великих містах України, яке здійснюється в рамках що недавно започаткованого іпотечного механізму) ;
- високим ризиком неповернення банками України настеленню їх довготермінов