Вы здесь

Медико-соціальна експертиза при вестибулярній дисфункції, реабілітація, реадаптація і реінтеграція інвалідів у суспільство

Автор: 
Клименко Дмитро Іванович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000294
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБСЯГ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ
2.1. Загальні питання методології проведення дослідження та обсяг виконаної роботи.
У відповідності з метою та завданнями дисертаційної роботи визначені об'єкт і предмет дослідження, розроблені методи та методики дослідження.
Об'єм досліджень: кількість спостережень (n), необхідних для отримання достовірних результатів, розрахований на етапі планування НДР згідно з методичними підходами Ю.П.Лисицина [401].
Для вирішення поставлених завдань було визначено чотири основні напрямки дослідження:
- вивчення методичних підходів ЛПЗ і МСЕК до добору хворих для МСЕ, встановлення тяжкості ураження вестибулярного аналізатора, проведення експертизи і встановлення інвалідності, визначення потреби і обсягу реабілітаційних заходів хворим та інвалідам за висновками МСЕК;
- визначення особливостей клінічних проявів ВД при периферійних і центральних ураженнях аналізатора, обґрунтування діагностичних тестів і технологій для забезпечення об'єктивної діагностики ВД стосовно завдань МСЕ, медичної, соціальної і професійної реабілітації інвалідів з ізольованими і поєднаними захворюваннями вестибулярного аналізатора;
- обґрунтування критеріїв оцінки впливу вестибулярних розладів на ступінь обмеження життєдіяльності і професійну працездатність хворих;
- клінічна і експертна оцінка реабілітаційного потенціалу інвалідів з ВД, розробка структури і змісту проектів технологічних стандартів надання медико-соціальної експертної допомоги хворим з патологією вестибулярного аналізаторів, що спричиняє інвалідність.
Обсяг виконаних досліджень включав:
- проведення суцільної вибірки і аналіз медико-експертної документації хворих з інвалідизуючими захворюваннями і ураженнями вестибулярного аналізатора із числа осіб, які пройшли експертний огляд у 7 МР МСЕК у 1992 році і 5 МР МСЕК у 2000 році у 5 областях України (Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій). Вивчені результати експертного огляду 25191 хворого та проаналізовано 667 медико-експертних справ інвалідів, у яких були зареєстровані порушення вестибулярної функції.
- у оториноларингологічному відділенні Укр. Держ. НДІ медико-соціальних проблем інвалідності здійснено клінічне і клініко-експертне обстеження 412 хворих та інвалідів з порушеннями вестибулярної функції, у тому числі 190 осіб з віддаленими наслідками ЧМТ, 122 - з хронічною НСПІГ та 100 - з ХГСО та його наслідками.
Під час вивчення функціонального стану вестибулярного аналізатора виконано кефалографічних досліджень - 998, "крокуючих" тестів за Fukuda [256] та з нашими модифікаціями - 887, електроністагмографій (ЕНГ) спонтанного і позиційного ністагму - 412 хворим, обертальних проб за Barany [364] - 334, калоричних холодових проб - 132, проб із ступеневою оптокінетичною стимуляцією - 1890, проб на встановлення порогів збуджуваності і реактивності лабіринтів на обертальну стимуляцію - 168.
У процесі клініко-функціонального дослідження присінково-завиткового органа хворих проведено 628 аудіологічних досліджень, у тому числі у 216 випадках повторних аудіометрій.
Для оцінки впливу вестибулярної стимуляції на функціональний стан інших органів і систем організму виконано у динаміці 412 пульсографій методом електрокардіографії (ЕКГ), 712 тензометрій артеріального тиску (АТ) та ін.
Дослідження медичної і медико-експертної документації хворих та інвалідів , які проходили експертний огляд у МСЕК, а також знаходилися на клініко-експертному обстеженні в клініці інституту, включало:
- вивчення показників, які характеризують стан здоров`я хворого; відомостей щодо етіології, перебігу захворювання; аналіз ефективності використаних діагностичних тестів для оцінки ступеня функціональних розладів слухового та вестибулярного аналізаторів; дослідження інформації про використані медичні реабілітаційні заходи та їх ефективність;
- вивчення показників, які характеризують соціальний статус хворого, його професійну належність, професійну придатність, ефективність раціонального використання залишкової працездатності у залежності від віку, статі, основної професії, умов праці та ін.
Для клініко-функціональної діагностики патології ЛОР органів у клініці інституту застосовані методики, які дозволяли виявити ті функціональні порушення організму, що обмежували життєдіяльність хворого і його працездатність. Досліджували стан анатомічних структур ЛОР органів; спонтанні вестибулярні реакції, чутливість, збудливість, реактивність та стійкість функції присінково-завиткового органа; порушення інших органів і систем організму, які функціонують у співдружності із слуховим та вестибулярним аналізаторами і патологія яких впливає на стан компенсаційно-адаптаційних механізмів організму [ 52, 402 - 404].

2.2. Методи дослідження функціонального стану вестибулярного аналізатора та суміжних функціональних систем організму.
При формуванні комплексу вестибулометричних досліджень виходили з того, що головним функціональним призначенням органа рівноваги є його участь у визначенні положення тіла людини у просторі, підтримання пози, рівноваги, здійснення координації рухових рефлексів та підтримання певного гомеостазу організму під впливом екзогенних і ендогенних факторів [52,54,95,205,233,237,267, 277,317].
При розробці алгоритму діагностичних технологій для визначення тяжкості патології вестибулярного аналізатора до уваги бралися такі методики, які були доступні з метою застосування у широкій клінічній практиці [39,52,54,97,115,248,264, 265,435,436] і дозволяли об'єктивно оцінити його діяльність за основними фізіологічними напрямками функціонування.
Напрямками, за якими проводилося дослідження функціонального стану вестибулярного аналізатора, були:
- вивчення спонтанної активності вестибулярного апарату;
- дослідження чутливості, збуджуваності і реактивності вестибулярного аналізатора;