Вы здесь

Анкілозивний спондиліт (хвороба Бехтерєва) та його комплексне ортопедичне лікування

Автор: 
Полулях Михайло Васильович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000310
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Загальна характеристика хворих

В основу роботи покладено аналіз комплексного обстеження та ортопедичного лікування 266 хворих на анкілозивний спондиліт, які знаходились на лікуванні в клініках Інституту ТО АМН України, віком від 10 до 62 років, що становило в середньому (М±?) 34,70±12,90 років. З І стадією захворювання було 33 хворих, ІІ - 59 та ІІІ - 174 хворих. Центральна форма захворювання була у 48 та периферична - у 218 хворих. Жінок було 19 та чоловіків - 247. Хворих всебічно обстежували, проводили загально-клінічне, рентгенологічне, ультразвукове сонографічне, ультразвукове денситометричне, термографічне, гістоморфологічне, серологічні й інші лабораторні обстеження та лікування. Діагноз встановлювався за Нью-Йоркськими діагностичними критеріями.
Консервативне лікування проведено 107 хворим та хірургічне - 159 хворим, у тому числі: біологічна артропластика кульшового суглоба - 118, тотальне ендопротезування кульшового суглоба - 24, коригувальна вертебротомія - 5 та синовектомія колінного суглоба - 12 хворим.
Під нашим наглядом знаходилось чотири сім'ї, у яких захворювання носило сімейний характер. Так, у одній сім'ї на анкілозивний спондиліт хворіли батько і син (рис.2 а.), у другій сім'ї - брат і сестра (рис.2 б.), третій і четвертій - два брати.
У першій сім'ї батько мав ІІІ стадію захворювання з ураженням хребтового стовпа та кульшових суглобів. Він потребує ендопротезування кульшових суглобів та оперативної корекції деформації хребтового стовпа. Син із І стадією захворювання знаходиться під диспансерним наглядом ревматолога й ортопеда. У другій сім'ї сестра і брат із ІІІ стадією захворювання з переважним ураженням кульшових суглобів. Сестрі вже виконано ендопротезування обох кульшових суглобів, брат також потребує у найближчий час ендопротезування обох кульшових суглобів. У третій сім'ї обидва брати з ІІІ стадією захворювання: в одного переважає ураження хребтового стовпа та суглобів стоп, у другого уражений хребтовий стовп, кульшові та правий колінний суглоби, з приводу чого проведено ендопротезування обох кульшових суглобів. У четвертій сім'ї обидва брати із ІІІ стадію захворювання, в одного з них переважає ураження хребтового стовпа, у другого уражений хребтовий стовп і кульшові суглоби.

а б
Рис. 2. а - батько і син іст. хв. № 402646; б - брат і сестра іст. хв. № 436687 хворіють на анкілозивний спондиліт.
Хворі не можуть пригадати, щоб ще хтось у попередніх поколіннях або близькі родичі хворіли на анкілозивний спондиліт.
Наші спостереження в якійсь мірі підтверджують дані літератури відносно генетичної детермінованості цього патологічного процесу.
Консервативне лікування проводилося 107 хворим. Жінок було 12 та чоловіків - 95. З І стадією захворювання було 34, ІІ - 45 та ІІІ - 28 хворих. З 0 ступенем активності було 4 хворих, І - 27, ІІ - 45 та ІІІ - 31 хворих. Центральна форма захворювання була у 46 та периферична - у 61 хворих. Середній вік хворих (М±?) становив 33,10±11,58 років. Лікування було спрямоване на профілактику та корекцію розвитку деформацій опорно-рухового апарата, зменшення активності запального процесу.
Хірургічне лікування хворих на анкілозивний спондиліт в Інституті ТО АМН України проводиться з 1961 року, коли були розроблені і впроваджені в практику методи біологічної артропластики суглобів [69]. Нами проведено аналіз результатів біологічної артропластики кульшового суглоба. За цей період прооперовано 118 хворих, яким виконано 147 біологічних артропластик кульшового суглоба, 113 з них чоловіки і 5 жінок. Вік хворих коливався від 17 до 56 років і складав у середньому (М±?) 35,75±9,47 років. Від початку захворювання до оперативного втручання біологічної артропластики кульшового суглоба пройшло (М±?) 14,5±8,5 років.
З 1995 року в Інституті ТО АМН України для відновлення опорно-рухової функції у кульшовому суглобі у хворих на анкілозивний спондиліт почали застосовувати тотальне ендопротезування кульшового суглоба. За цей час ендопротезування виконано 24 пацієнтам, встановлено 30 первинних і один ревізійний ендопротези кульшового суглоба. З 24 хворих було 22 чоловіки і 2 жінки. Вік хворих коливався від 22 до 62 років, що становило в середньому (М±?) 36,90±11,60 років. У всіх хворих була ІІІ стадія захворювання і ІІІ ступінь функціональної недостатності опорно-рухового апарата. За ступенем активності патологічного процесу хворі розподілилися наступним чином: І ступінь активності був у 3 хворих, ІІ - у 7 і ІІІ - у 14 хворих. Час, що минув від початку захворювання до оперативного втручання по ендопротезуванню кульшового суглоба, становив від 5 до 40 років і складав у середньому (М±?) 15,10±9,40 років. Протези фірми "Biomet" застосовано у 21 випадках, "Інмед" - у 8 і "Zimmer" - у 2-х випадках. Цементне протезування застосовано у 29, безцементне - у 2 випадках. Двобічне ендопротезування кульшового суглоба виконано у 7 (22,6 %) хворих.
Двобічне ураження кульшових суглобів спостерігали у 16 хворих, семи виконано тотальне ендопротезування обох кульшових суглобів. З них одному хворому в 1994 році вже була виконана операція біологічної артропластики на іншому кульшовому суглобі, одному хворому виконано тотальне ендопротезування кульшового суглоба з приводу несправжнього суглоба шийки стегнової кістки, оскільки двічі проведені операції металоостеосинтезу шийки стегнової кістки не привели до її зрощення. На час оперативного втручання у 6 випадках у кульшовому суглобі вже розвинувся анкілоз, у 16 випадках була тугорухомість та контрактури. У двох пацієнтів в одному кульшовому суглобі був кістковий анкілоз, а в другому ще зберігалися рухи. В інших дев'яти хворих зміни в другому кульшовому суглобі були незначними, тому лікування обмежили комплексом консервативної терапії. Ревізійне ендопротез