Вы здесь

"Залізодефіцитна анемія в клініці внутрішніх хвороб: метаболічні порушення та їх корекція"

Автор: 
Видиборець Станіслав Володимирович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000415
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих і здорових осіб

Було обстежено 312 хворих (143 чоловіків і 169 жінок), серед яких - 191 хворих на ЗДА (86 чоловіків і 105 жінок), решта - 121 хворий (57 чоловіків і 64 жінки), мали відповідне захворювання внутрішніх органів, але нормальні показники периферичної крові та параметри, які характеризують обмін заліза. Всі обстежені хворі лікувалися у відділеннях терапевтичного профілю, поліклінічному та гематології Київської обласної клінічної лікарні, Головного військового госпіталю Міністерства оборони України, ендокринології Київського обласного ендокринологічного диспансеру. Для зручності систематизації і відтворення отриманих результатів наукового пошуку, об'єктивізації при співставленні данних досліджень всі обстежені хворі залежно від знаявності ЗДА та захворювання внутрішніх органів на фоні якого спостерігався розвиток ЗДА, були об'єднані у одинадцять груп.
І група - 27 хворих (15 чоловіків і 12 жінок) на виразкову хворобу з нормальними параметрами периферичної крові та показниками метаболізму заліза;
ІІ група - 40 хворих (16 чоловіків і 24 жінок) на ЗДА, у яких наявність захворювання була обумовлена хронічними крововтратами на фоні виразкової хвороби;
ІІІ група - 23 хворих (11 чоловіків і 12 жінок) на цукровий діабет з нормальними параметрами периферичної крові та показниками метаболізму заліза;
ІV група - 41 хворий (19 чоловіків і 22 жінки), у яких ЗДА поєднувалась із цукровим діабетом;
V група - 17 хворих (8 чоловіків і 9 жінок) на ЗДА, у яких ЗДА поєднувалась із цукровим діабетом, що був ускладнений хронічною нирковою недостатністю;
VІ група - 25 хворих (11 чоловіків і 14 жінок) на аутоімунний тиреоїдит з нормальними параметрами периферичної крові та показниками метаболізму заліза;
VІІ група - 42 хворих (18 чоловіків і 24 жінки) на ЗДА, перебіг якої поєднувався із аутоімунним тиреоїдитом;
VІІІ група - 22 хворих (9 чоловіків і 13 жінок) на хронічний необструктивний бронхіт з нормальними параметрами периферичної крові та показниками метаболізму заліза;
ІХ група - 20 хворих (10 чоловіків і 10 жінок) на ЗДА, у яких хвороба перебігала на фоні хронічного необструктивного бронхіту;
Х група - 24 хворих (11 чоловіків і 13 жінок) на хронічний обструктивний бронхіт з нормальними параметрами периферичної крові та показниками метаболізму заліза;
ХІ група - 31 хворий (15 чоловіків і 16 жінок) на ЗДА, у яких хвороба перебігала на фоні хронічного обструктивного бронхіту.
Наведена нами стуктура обстежених пацієнтів в жодному разі не відображає поширеність захворювання і захворюваність як на ЗДА, так і на захворювання внутрішніх органів, на фоні яких вона перебігала. Більшість обстежених хворих була віком від 20 до 49 років. Групи обстежених хворих є однорідними за віковою та статевою структурою. У контрольній групі вік обстежених, в основному, становив в межах від 20 до 49 років, і лише 8 донорів були віком понад 50 років (3 чоловіки - віком 50, 51 і 52 роки та 5 жінок віком 50 років).

2.2. Характеристика обстежених здорових осіб та методів дослідження

Контрольна група представлена 45 здоровими первинними донорами Центру крові Міністерства оборони України. Донори проходили комплексний медичний огляд. Усі 45 осіб були практично здорові. При дворазовому лабораторному дослідженні у них не було виявлено маркерів гепатитів В і С, а також ВІЛ-інфекції/СНІДу. Всім обстеженим донорам було зроблено розгорнутий аналіз периферичної крові та визначено біохімічні показники.
У табл. 2.1 наведено дані щодо показників кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, концентрації гемоглобіну та еритроцитарні індекси у обстежених нами здорових осіб.
Таблиця 2.1
Показники периферичної крові у контрольній групі (М±m)
Вивчений показник,
одиниця вимірувсі донори
(n=45)чоловіки
(n=25)жінки
(n= 20)достовірність
різниці (р)Кількість еритроцитів,·1012/л4,48±0,054,55±0,054,31±0,07р128,70±0,99рретикулоцитів,%0,88±0,050,87±0,050,88±0,04р>0,05МСН, пг30,63±0,2531,13±0,2429,39±0,42р>0,05МСV, fl93,41±0,9192,29±1,0194,22±1,69р>0,05МСНС, %34,38±0,2334,41±0,4134,35±0,31р>0,05Кількість лейкоцитів,·109/л6,04±0,355,99±0,716,15±0,21р>0,05Кількість тромбоцитів,·109/л197,43±0,93199,07±1,33196,01±0,73р>0,05

Примітка. р - достовірність різниці між показниками залежно від статі.
Із наведених в табл. 2.1 даних видно, що кількість еритроцитів у обстежених донорів-жінок, в середньому, становила (4,31±0,07) ·1012/л , а у донорів-чоловіків (4,55±0,05) ·1012/л , що достовірно більше, ніж у жінок (р Концентрація гемоглобіну у обстежених донорів-чоловіків, в середньому, становила (143,32±1,82) г/л при індивідуальних коливаннях показника від 131 до 160 г/л, а у жінок - (128,70±0,99) г/л, при індивідуальному коливанні параметра від 124 до 132 г/л. Концентрація гемоглобіну у обстежених нами донорів-чоловіків також є достовірно вищою, ніж у жінок (р Показник МСН у донорів, в цілому, становив (30,63±0,25) пг, при коливанні показника від 27 до 33 пг. У донорів-жінок даний показник, в середньому, складав (29,40±0,42) пг, при індивідуальних коливаннях від 27 до 31 пг, а у чоловіків, відповідно - (31,13±0,24) пг, при індивідуальних коливаннях від 28 до 33 пг. Достовірних відмінностей показника МСН у обстежених нами донорів залежно від статі не виявлено (р>0,05).
Показник МСV у всіх донорів, в цілому, становив (93,41±0,91) fl, при коливанні показника від від 84 до 97 fl. У донорів-жінок означений по