Вы здесь

Фізіологічний статус і продуктивність великої рогатої худоби на різних етапах постнатального онтогенезу за впливу інсуліну

Автор: 
Головач Павло Ількович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
3504U000684
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фізіології і бджільництва
Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького
протягом 1985-2003 рр. на тваринах навчально-дослідних господарств академії
“Давидівське” Пустомитівського району і “Комарнівське” Городоцького району
Львівської області та ТзОВ "Прометей" Зборівського району Тернопільської
області.
Об’єктом для досліджень була велика рогата худоба української чорно-рябої
молочної породи різного віку (від народження до 12-13 років). За принципом
аналогів з врахуванням віку, маси тіла, статі, фізіологічного стану та рівня
продуктивності було сформовано 8 груп піддослідних тварин різного віку
(1-денні, 1, 3, 6, 18 місяців, 3-4, 6-7 та 12-13 років). Всі піддослідні
тварини були клінічно здоровими, годівля тварин проводилась за збалансованими
раціонами згідно з рекомендованими нормами [285]. У кожну вікову групу було
підібрано по 5 тварин.
Телята до 7-денного віку отримували молозиво, а в період 8-45 доби - незбиране
молоко, сіно, комбікорм, до 90-денного віку - збиране молоко, сіно, комбікорм,
кормовий буряк, а у наступні вікові періоди тварини отримували сіно, солому,
комбікорм, силос із кукурудзи в зимовий період, комбікорм і зелену масу - в
літній сезон.
Експериментальна частина роботи проведена у вигляді трьох серій дослідів.
У першій серії дослідів вивчали вікові особливості впливу інсуліну на обмін
вуглеводів, білків та газоенергетичний обін, газовий склад артеріальної і
венозної крові, морфофункціональні показники крові (гематокрит, кількість
еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, вміст гемоглобіну, кольоровий показник,
лейкограму, ШОЕ) і чинники клітинної та гуморальної ланок імунного статусу у
великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи на різних етапах
постнатального онтогенезу.
Усім дослідним тваринам різних вікових груп після ранкової годівлі підшкірно
вводили інсулін великої рогатої худоби в дозі 0,5 ОД / кг живої маси.
Концентрацію глюкози у венозній крові визначали за допомогою ортотулоїдинового
реактиву за методикою E.Hultmana [890], молочну кислоту – параоксидифеніловим
методом J.B. Barkera, W.H. Summersona [729], суть якого зводиться до того, що
молочна кислота з сірчаною кислотою при нагріванні перетворюється в оцтовий
альдегід, який визначається колориметрично по реакції з лужним розчином
параоксидифеніламіну при наявності іонів міді.
Вміст піровиноградної кислоти визначали за методикою T.E. Fridemana et G.E.
Haugena [833], суть якої базується на реакції піровиноградної кислоти з
2,4-динітрофенілгідразином утворювати гідрозан, який з лугом дає сполуку
коричнево-червоного кольору. Інтенсивність кольору прямо пропорційна вмісту
піровиноградної кислоти в розчині і визначається фотоколориметрично.
Активність фосфофруктокінази (КФ 2.7.1.11) досліджували за методикою M.A. Lea,
D.C. Walker [947], активність фосфоглюкомутази (КФ 2.7.5.1) – за методикою
O.Bodanski [746], а активність фруктозодифосфат-альдолази (КФ 4.1.2.7) – за
методикою J.Sibley, A.Leninger [1088] в модифікації В.С.Асатіані [21].
Активність фосфофруктокінази та фруктозодифосфатальдолази виражали в мікромолях
утворених фосфотріоз в розрахунку на 1 хв. інкубації на 1 мл. крові.
Активність фосфоглюкомутази виражали в мікромолях утвореної фруктози в
розрахунку на 1 хв. інкубації на 1 мл. крові.
Дослідження названих вище показників обміну вуглеводів у венозній крові
дослідних тварин проводили до введення інсуліну, а також через 0,5, 1, 3, 6 та
9 годин після ін’єкції дослідного препарату.
У сироватці венозної крові визначали вміст загального білка за допомогою
рефрактометра ІРФ-22, співвідношення білкових фракцій – методом електрофорезу в
агаровому гелі в модифікації С.А. Карпюка [293], активність
аспартатамінотрансферази (КФ 2.6.1.1) та аланінамінотрансферази (КФ 2.6.1.2) –
за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г.Капетанакі [288].
Інтенсивність газоенергетичного обміну досліджували відкритим масковим методом
Дуглас-Холдена [456], який дозволяє визначати газообмін у тварин в умовах
тваринницького приміщення у звичайній для них обстановці.
Дослідження газообміну у великої рогатої худоби різного віку за методикою
Дугласа-Холдена складається із слідуючих етапів:
- вимірювання хвилинної легеневої вентиляції у дослідних тварин із допомогою
респіраторної маски, мішка Дугласа і газового лічильника;
- взяття проби видихуваного повітря із мішка Дугласа у скляний реципієнт
(приймач);
- аналіз газів проби видихуваного повітря з допомогою газоаналізатора Холдена.
Для вимірювання об’єму видихуваного повітря використовували спеціальні
респіраторні маски, запропоновані співробітниками кафедри фізіології і
бджільництва Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького. Причому, для кожної вікової групи тварин виготовляли і
використовували маски відповідної величини [585]. Від видихуваного клапану
респіраторної маски відходить гофрована трубка, яку з допомогою 3-х ходового
крану з’єднували з мішком Дугласа (об’ємом від 100 до 500 літрів).
Проведенню дослідів передував період приручення тварин до умов експерименту,
особливо до дихання через респіраторну маску. Збирання видихуваного повітря у
мішок Дугласа проводили протягом 5-10 хвилин. У цей час визначили частоту
дихання, а також температуру повітря в приміщенні і величину барометричного
тиску.
Для визначення складу видихуваного повітря із мішка Дугласа забирали пробу
повітря в реципієнт (скляний спеціальний резервуар) через гумову трубку,
вмонтовану в горловину мішка.