Вы здесь

Біологічне обгрунтування застосування регу-ляторів життєдіяльності комах для обмеження їх чисельності

Автор: 
Черній Анатолій Мусійович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2005
Артикул:
0505U000023
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана у лабораторії генетичного методу боротьби і
відділі екології і технології застосування ентомофагів та біологічно активних
речовин Інституту захисту рослин УААН в 1968-2000 рр. Польові дослідження та
виробнича перевірка результатів проведена у господарствах Київської,
Житомирської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей України.
2. 1. Об’єкти досліджень
Дослідження проведені на наступних сільськогосподарських культурах: яблуневий
сад, капуста, картопля.
При вивченні феромонів комах об’єктами досліджень були широко розповсюджені в
Україні види шкідників із ряду лускокрилих Lepidoptera. В яблуневому саду:
яблунева плодожерка Laspeyresia pomonella L., розанова Archips rosana L.,
сітчаста Adohophyes orana F.R., плодова Hedya nubiferana Hb., всеїдна, Archips
podana Sc.строкато - золотиста Archips xylosteana L., вербова кривовуса
Pandemis heparana Denn. листокрутки; на капусті – капустяна совка Mamestra
brassicae L., капустяна міль Plutella xylostella L.
Статеву стерилізацію провадили на лабораторній і природній популяціях яблуневої
плодожерки.
При вивчені регуляторів росту і розвитку комах – інгібіторів синтезу хітину і
ювеноїдів, об’єктами досліджень були: в яблуневому саду – яблунева плодожерка,
сітчаста і розанова листокрутки, нижньобокова мінуюча міль; на капусті –
капустяна совка, капустяний і ріпний білани, капустяна міль; на картоплі –
колорадський жук Leptinotаrsa deсemlineata Say., картопляна міль Phtorimaea
operculella Zeller.
2.2. Матеріали досліджень
Використовували синтетичні статеві феромони комах виробницва Тартуського
державного університету та фірми “Флора” (м.Тарту, Естонія), “Інтербав”
(м.Кишинів, Молдова), фірм “Зоекон” (США), “Хехст” (Німеччина). Феромонні
пастки виробництва фірм “Флора”, “Зоекон”, “Хехст”, ентомологічний клей
“Пестифікс” виробництва фірми “Флора”.
Регулятори росту і розвитку комах – інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25%
з.п. (діфлубензурон) фірми “Юніроял Кемікл” (США), Алсистін, 25% з.п.
(трифлумурон) фірми “Байєр Кроп Саєнс” (Німеччина), ЕЙМ, 12% к.е. (хлор-
флуазурон) фірми “Сингента” (Швейцарія), Номолт, 15% к.с. (тефлубензурон) фірми
“БАСФ АГ” (Німеччина), Сонет,10% к.е. (гексафлумурон) фірми “Доу Агро
Сайенсіс”; синтетичні аналоги ювенільного гормону Інсегар, 25% з.п.
(феноксікарб) фірми “Сингента” (Швейцарія), ОК–84 синтезу Інституту
біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України.
Хемостерилізатори –Діматіф і Тіотеф виробництва Рижського фармза-воду (Рига,
Латвія), хімічні сполуки серії КОХ синтезу Московського педінституту (Москва,
Росія).
2.3. Методи досліджень
2.3.1. Дослідження феромонів і феромонної комунікації комах
Лабораторні дослідження біологічної активності синтетичних феромонів та
феромонної комунікації комах здійснювали електрофізіологічним методом,
розробленим Д. Шнайдером [303]. Реєстрацію електроантенограм (ЕАГ) -
біоелектричних реакцій хемосенсорних рецепторів комах на запах природних і
синтетичних феромонів проводили за допомогою електротрофізіологічної установки
(В.П.Приставко, В.М.Чайка [304]; В.П. Приставко [305]).
Кількість діючої речовини феромону в препаративній формі і динаміку зміни її
вмісту з часом аналізували методом газорідинної хроматографії (ГРХ) на
хроматографі “Цвєт-106” в лабораторії аналітичної хімії ВНІБМЗР, м. Кишинів,
Молдова [306].
В польових умовах атрактивність препаративних форм синтетичних феромонів комах
вивчали за допомогою феромонних пасток за загальноприйнятими методиками (В.М.
Буров, О.П. Сазонов [14]).
Застосування феромонних пасток для нагляду за розвитком і динамікою чисельності
популяцій лускокрилих шкідників плодового саду і овочевих культур та
оптимізації захисних заходів проводили за розробленими з участю автора
методиками (В.П. Приставко і ін. [307]; О.П. Сазонов і ін. [308]).
Добову активність льоту на феромонні пастки вивчали шляхом послідовного обліку
виловів метеликів через кожні 30 хвилин, сезонну - по 5-ти денним виловам на
протязі вегетаційного періоду. Оцінку впливу погодних умов на приваблення
метеликів в феромонні пастки проводили при аналізі виловів комах пастками і
даних температури і вологості повітря в період льоту метеликів. Просторовий
розподіл метеликів і картування заселеності лускокрилими шкідниками в саду і на
полях встановлювали з допомогою сітки феромонних пасток.
Відстань міграцій метеликів та ефективну зону дії феромонних пасток вивчали
методом випуску маркірованих комах (В.П. Приставко, А.М.Черній [309]) і
розміщенням маркіруючих феромонних пасток з люмінофорами (А.М.Черній, В.М.Чайка
[310]). Для вилову метеликів в часи активного льоту використовували феромонну
пастку з регульованим виділення феромону (А.М.Черній, К.Г.Фехтел [311]).
Польові дослідження сезонної динаміки чисельності популяцій лускокрилих
шкідників і оптимізації захисних заходів та виробничу перевірку рекомендацій
автора з авторським наглядом проводили в спеціалізованих садових господарствах
Донецької (радгосп ім. 18 Партз’їзду, Велико-Новесельківський р-н 1982-1988
рр.) і Запорізької (радгосп “Іванівка” Кам’янка-Дніпроський р-н 1987-1995 рр.)
областей.
2.3.2. Розробка та оцінка методу статевої стерилізації комах
Екологічні дослідження з впливу основних факторів на розвиток, життєвість і
репродуктивну здатність комах проводили за удосконаленою методикою (В.П.
Приставко, А.М.Черній [309]). Для підтримки необхідних параметрів температури і
вологості повітря використовували кліматичні камери “Feutron” та термостати Ц
1241М з послідуючою їх модифікацією (А.М.Черній, К.Г.Фехт