Вы здесь

Методологічні засади статистики зовнішньоекономічної діяльності

Автор: 
Михайлов Володимир Сергійович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2005
Артикул:
3505U000427
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
2.1. Статистичні класифікації і групування, що застосовуються для аналізу
зовнішньоекономічної діяльності
Класифікації в статистиці поділяють загальну сукупність статистичних одиниць
спостереження на достатньо однорідні категорії за певними ознаками, тобто
являють собою систематизований розподіл на розділи, групи, класи явищ та
об’єктів, що вивчаються, на підставі їх схожості або відмінності. Слід
зазначити, що класифікації, що використовуються в галузі статистичних
досліджень зовнішньоекономічних зв’язків, тісно пов’язані з іншими
статистичними класифікаціями; зараз на міжнародному і європейському рівні
сформувалась певна система таких класифікацій. Нашою задачею є аналіз
класифікацій, класифікаторів і номенклатур, [1 Класифікація: стабільне,
загальноприйняте групування сукупності за певними ознаками, в якому в кожній
групі знаходяться декілька об‘єктів, що підлягають групуванню.
Класифікатор (номенклатура): стале групування сукупності за певними ознаками, в
якому кожній ознаці відповідає лише один об‘єкт (код).] що використовуються в
галузі статистики зовнішньоекономічної діяльності, виходячи із загальної
системи міжнародних статистичних класифікацій.
Разом з класифікаційною проблемою важливе місце в методології та практиці
статистики зовнішньоекономічної діяльності посідає також й проблема групування
статистичної інформації. На основі використання статистичних групувань можна
зробити висновки щодо якісних характеристик статистичної сукупності не тільки
на стадії первинного зведення даних, але й при виявленні взаємозв’язків між
соціально-економічними феноменами, а також при інтерпретації підсумкових і
розрахункових (відносних) статистичних показників. Оскільки в багатьох випадках
неможливо провести чітке розмежування між статистичними класифікаціями і
групуваннями, їх доцільно на наш погляд, вивчати комплексно, у взаємозв’язку.
Слід зазначити, що класифікації не можуть існувати окремо, вони завжди
пов`язані з певними визначеними функціями та задачами, що вирішуються на їх
основі. У зв`язку з цим не можна мати єдину універсальну класифікацію для
вирішення широкого комплексу задач. Отже, для багатоаспектного описання
економіки необхідно запропонувати взаємопов`язаний набір базових класифікації,
тобто систему економічних класифікацій.
Внаслідок відмови від створення окремих класифікацій без взаємної
функціональної ув`язки та переходу до системи класифікацій виникає задача
гармонізації (взаємного співставлення) класифікацій, яка може мати щонайменше
два розрізи: взаємопов`язання базових економічних класифікацій, що мають різні
функціональні призначення, та взаємопов`язання класифікацій залежно від
масштабу поширення їх функцій - міжнародних, міжнаціональних (регіональних) та
національних. Світовим співтовариством на основі багатого досвіду визначено
базові правила, за якими рекомендується здійснювати гармонізацію класифікацій.
Однак, з позиції вимог сучасних інформаційних технологій, ці правила
гармонізації потребують подальшого доопрацювання у напрямку конкретизації,
більшої чіткості та зменшення допустимих варіацій на національному рівні. Це
викликано насамперед тим, що проблема гармонізації класифікацій тісно пов`язана
з проблемою забезпечення інформаційної сумісності баз даних і у зв`язку з цим
заслуговує особливої уваги.
Фундаментальний перегляд міжнародних економічних класифікацій у статистичних
цілях, що здійснюється, наприклад, в рамках ЄС, ґрунтується на тому принципі,
що класифікації складають інтегровану систему, всередині якої гармонізуються
різні номенклатури продукції, базові номенклатури продукції визначаються у
взаємозв`язку з номенклатурою видів економічної діяльності на основі виробничої
ознаки. Крім того, номенклатури Європейського Союзу тепер також гармонізовані з
номенклатурами, що існують на міжнародному рівні. Ця гармонізація поширилась
також на національні номенклатури країн-членів Європейського Союзу.
Статистичні класифікації та номенклатури вважаються базовими інструментами, без
яких не можливо підготовити статистичні дані. Вони водночас визначають і якість
статистичної інформації, що збирається. Тому статистичні класифікації та
номенклатури потрібно час від часу переглядати та корегувати. Структурні
зрушення в економіці призводять до появи нових видів економічної діяльності,
нової продукції та нових послуг, та водночас спонукають до зникнення деяких
видів продукції та видів діяльності. Явища такого характеру зумовлюють постійні
труднощі при розробленні економічних класифікацій для статистичних цілей.
Інтервали між перегляданням номенклатур не повинні бути дуже великими; адже з
часом їх відповідність структурі економіки зменшується. З іншого боку, ці
інтервали не повинні також бути дуже короткими, оскільки від цього в подальшому
постраждає зіставність даних у динаміці.
Інтегрована система класифікацій та номенклатур видів економічної діяльності та
продукції бралася за основу під час проведення робіт щодо їх перегляду та
гармонізації.
Цей проект передбачав вирішення таких завдань:
- перегляд та гармонізація класифікацій видів економічної діяльності ООН та
тогочасного ЄЕС, а також, у разі можливості, аналогічних класифікацій колишньої
РЕВ;
- приведення у відповідність класифікацій видів економічної діяльності з
аналогічними номенклатурами продукції;
- гармонізація номенклатур продукції, що використовується для здійснення
контролю виробництва, з номенклатурами, що використовуються для здійснення
контролю зовнішньої торгівлі;
- розробка базової класифікації п