Вы здесь

Експресний полісистемний моніторинг саногенезу як захід об'єктивізації санаторно-курортного лікування

Автор: 
Паненко Анантолій Васильович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2005
Артикул:
0505U000499
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Контингент, матеріали та методи дослідження
2.1. Досліджуваний контингент
Проведено обстеження, верифікація патологічних станів та визначення
інформативності тестів щодо перебігу захворювання під час медичної
реабілітації. Результатом досліджень традиційними методами діагностики 1221
пацієнта (зних 438 чоловіки - 36%; 783 жінки - 64%) у віці від 18 до 85 років,
був розподіл на 10 груп відповідно до нозологічної форми основної патології:
1) особи без чітко встановленого діагнозу;
2) особи з патологією опорно-рухової системи (ОРС);
3) особи з патологією серця;
4) особи з патологією судин;
5) особи з патологією ВНС;
6) особи з патологією верхніх дихальних шляхів (ВДШ);
7) особи з патологією ендокринної системи;
8) особи з патологією КШТ;
9) особи з патологією імунної системи;
10) особи з іншими захворюваннями.
Окремо, з метою апробації алгоритму обстежені 162 пацієнта у динаміці
санаторно-курортного лікування. Рівень клінічної обтяженості оцінювався
наступним чином:
1) мінімальна обтяженість – клінічно діагностовано тільки одне - основне
захворювання;
2) припустима обтяженість – випадки коли основне захворювання супроводжується
додатковим супутнім патологічним процесом;
3) підвищена обтяженість – основне захворювання супроводжується двома і більше
супутніми патологічними процесами.
Таблиця 2.1
Розподіл обстеженого контингенту згідно нозологічних груп захворювань
№ зп
Найменування нозологічної групи
Рівень клінічної обтяженості
Всього
Внесок
мінімальний
припустимий
підвищений
Без чітко встановленого діагнозу
41
41
3,4%
Захворювання ОРС
48
120
60
228
18,8%
Патологія міокарду
12
72
62
146
12%
Судинні захворювання
60
58
124
10,2%
Вегетативні розлади
116
154
58
328
27%
Захворювання ВДШ
38
92
18
148
12,2%
Ендокринні захворювання
16
14
34
2,8%
Захворювання КШТ
14
52
10
84
6,3%
Аутоіммунні захворювання
18
10
30
2,5%
10
Інші захворювання
14
32
12
58
4,8%
Всього
1221
100%
Нагадаємо, що в силу специфіки добору в санаторно-курортній практиці більшість
пацієнтів знаходилося в неактивній (чи малоактивній) стадії захворювання, що,
природно, обмежувало можливості диференціації ступеня клінічної обтяженості
основного захворювання вище того рівня, що охоплений викладеними критеріями.
З метою поліфункціонального саногенетичного моніторингу різних патологічних
станів згідно їх диференціації за ідентифікованими нозологічними групами нами
було проведено 817 ідентифікацій методом САКР. Структура обстежень відповідно
нозологічних груп представлена у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Розподіл первинних ідентифікацій методом САКР за нозологічними групами
№ зп
Найменування нозологічної групи
К-ть
%
Без чітко встановленого діагнозу
41
Захворювання ОРС
167
20
Патологія міокарду
95
12
Судинні захворювання
81
10
Вегетативні розлади
236
29
Захворювання ВДШ
79
10
Ендокринні захворювання
38
Захворювання КШТ
39
Аутоіммунна патологія
17
10
Інші захворювання
24
Разом
817
100
Відразу відзначимо, що дві останні групи в порівнянні з іншими помітно менш
референтно значущі як за кількістю спостережень, так і за гетерогенністю
представлених у них захворювань. Необхідно так само відзначити особливості 1-ої
групи. У її склад увійшли переважно особи, що проходили курс так званих
загальнооздоровчих заходів. Разом з тим, чіткому поняттю групи здорових осіб
дана група не відповідає, тому що не зовсім чіткі ознаки, переважно
нейрогенного походження, в більшості осіб цієї групи були. Тому вірніше цю
групу визначати як менш патологічно обтяжену, ніж інші.
Крім того, чисельний склад окремих референтних груп (з урахуванням САКР) не
завжди дозволяв диференціювати всі три критеріальні рівні, у силу чого в
окремих випадках ми повинні були 1 і 2 підгрупи поєднувати. Нарешті, у досить
представницькій групі пацієнтів з розповсюдженим остеохондрозом хребта варіанти
третього рівня (з урахуванням САКР) практично були відсутні, у силу чого ми
обмежилися порівняльним аналізом тільки 1 і 2 рівня.
Для оцінки та аналізу стану гуморального та тканинного гомеостазу методом ЛКС
був досліджений біологічний матеріал 476 осіб, структура обстежень яких за
відповідними нозологічними групами представлена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Розподіл ідентифікацій методом ЛКС за нозологічними групами
№ групи
Найменування нозологічної групи
ЛКС крові
ЛКС сечі
К-сть
К-сть
Захворювання ОРС
52
17,7%
156
21,0%
Патологія міокарду
36
12,2%
84
11,4%
Судинні захворювання
42
14,3%
96
12,9%
Вегетативні розлади
84
28,6%
190
25,5%
Захворювання ВДШ
36
12,2%
100
13,4%
Ендокринні захворювання
14
4,8%
38
5,1%
Захворювання КШТ
16
5,4%
39
5,2%
Аутоіммунна патологія
2,1%
17
2,3%
10
Інші захворювання
2,7%
24
3,2%
Разом
294
100
744
100
2.2. Традиційні методи верифікації патологічного стану
З метою уточнення та диференціації клінічної обтяженості нами використовувались
традиційні клінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження: ЕКГ,
ІРГТ, реографія верхніх і нижніх кінцівок, РЕГ, спірографія, УЗД, ФКГ,
клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові,
рентгенографія хребта, суглобів, грудної клітини, сечовивідних шляхів тощо[128,
157, 166, 172, 204, 300].
Дослідження показників фізичного розвитку та стану проводилось за
загальноприйнятими методиками. Визначались: зріст, вага тіла, обсяг грудної
клітини [9, 29, 167].
Вагу тіла (в кг) визначали на медичних вагах з точністю до 0,5 кг.
Зріст стоячи (в см) визначали зростоміром з точністю до 0,1 см.
Обсяг грудної