Вы здесь

Оцінка і наукове обґрунтування технологічних ознак розвитку молочної залози у корів та методів визначення якості молока.

Автор: 
Костенко Василь Іванович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2005
Артикул:
0505U000526
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Питання вивчення технологічних властивостей молочної залози у корів хвилює
дослідників з двох позицій: підвищення її продуктивності та визначення
оптимальних параметрів функціонування для створення машин, які б найкраще
виводили накопичене молоко. Для цього, безумовно, необхідно детально знати
параметри функціонування як вим’я, так і окремих його часток у корів різних
порід, породних поєднань, віку в лактаціях.
Не менш важливим, на наш погляд, є й питання визначення якісного складу молока,
яке проводилося б бажано в потоці, без використання хімічних реактивів і з
мінімальними витратами часу та матеріалів.
Експериментальні дослідження виконувалися протягом 1981–2004 рр. на базі
провідних господарств України. За цей період проведено 12 серій досліджень на
поголів’ї понад у 900 корів п’яти порід та семи породних поєднань, їх зміни з
віком в лактаціях, залежно від кратності доїння та походження за батьком.
Параметри технологічних ознак розвитку вим’я у корів симентальської та її
поєднань з монбельярдською і голштинською червоно-рябою вивчали на базі
племферми радгоспу “Гребінківський” Гребінківського району Полтавської області;
чорно-рябої та її поєднань з голландською і голштинською чорно-рябою – у
племзаводі “Митниця” Васильківського та навчально-дослідному господарстві
“Великоснітинське” Фастівського району Київської області; червоної степової та
її поєднань з англерською і голштинською чорно-рябою на базі племферми
агрофірми “Дружба народів” Червоногвардійського району АР Крим; породи пінцгау
і її помісей з голштинською червоно-рябою – у племзаводі “ХХ партз’їзд”
Вижницького району Чернівецької області; української чорно-рябої молочної – у
племзаводі “Плосківський” Броварського району Київської області за схемою
поданою на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема проведення досліджень
Технологічні ознаки розвитку вим’я у корів вивчали відповідно до Методичних
рекомендацій [266] в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди. Тварини для
оцінки відбиралися за методом випадкової вибірки, тобто оцінку технологічних
параметрів вим’я проводили у всіх корів, які на час дослідження знаходилися на
другому – третьому місяцях лактації, мали здорову молочну залозу та не були
хворими або в охоті. Дослідження проведено з використанням одного доїльного
апарата для роздільного видоювання часток вим’я – ДАЧ-1 (заводський номер 0351)
з пультом управління ДАЧ-1М. Вказаний доїльний апарат дозволяє: визначати
величину надою з кожної частки вим’я з точністю ±50 г та тривалість видоювання,
з точністю ±5 с; при зниженні надою менше 200 г/хв апарат автоматично подає
сигнал про необхідність виконання машинного додоювання і визначає як його
величину, так і тривалість, по кожній частці вим’я; облік часу тривалості
доїння проводиться в автоматичному режимі, незалежно від людини, по кожній
частці окремо, розпочинаючи з моменту одержання першої порції молока (сигналу
від датчика). Виконання підготовчих операцій по доїнню оператором, який
постійно доїть тварин та вказані конструктивні особливості апарата дозволили
ставити корів практично в однакові умови експерименту.
Оскільки дослідження проводили на кількох типах доїльних установок, то кожного
разу, перед їх початком, перевіряли рівень вакуумметричного тиску у системі, і,
в разі відхилень від технічних характеристик, проводили регулювання. В усіх
випадках величина вакуумметричного тиску у системі була в межах: при доїнні у
доїльні відра – 50 – 53 кПа, молокопровід – 47 – 49 кПа та на установці УДС-3Б
– 48 – 50 кПа.
Для вивчення спектральних характеристик молока та його компонентів
використовували молоко кімнатної температури, одержане від клінічно здорових
корів чорно-рябої породи навчально-дослідного господарства
“Великоснітинське” Фастівського району Київської області. При вивченні
спектральних характеристик окремих компонентів молока використовували: гранули
очищеного казеїну; лінетол (розчин суміші окислених і не окислених лінолевої,
ліноленової і арахідонової кислот); розчини вітамінів С, В2, В6, В12;
ненасичені і насичені розчини хімічно чистої лактози; знежирене молоко
(відвійки); вершки із вмістом жиру 10%; сметану із вмістом жиру 20%; топлене
масло (молочний жир); сухе молоко та молочну суміш для дитячого харчування.
При визначенні вмісту компонентів у молоці традиційними методами застосовували:
для визначення вмісту жиру – метод Гербера; білка – методи формольного
титрування та рефрактометричний (АМ-2); сухої речовини – висушуванням (за ГОСТ
3626 – 73) у відповідності з притаманними для цих методів методиками.
Дослідження спектральних характеристик компонентів молока проводили
застосовуючи оптико-спектральні методи.
1. Метод люмінесцентної спектроскопії, який оснований на дії ультрафіолетових
або лазерних променів на досліджувану речовину, збудженні молекул цієї
речовини, та перевипромінюванні світла у вигляді флуо- або фосфоресценції.
На першому етапі флуоресцентні характеристики молока і його компонентів при
кімнатній температурі вивчали використовуючи спектрофотометр СДЛ-2 в діапазоні
хвиль 280ч700 нм. У процесі досліджень ширина щілини у монохроматора збудження
досягала 2,86 нм, а монохроматора реєстрації випромінювання – 9,6 нм. При цьому
абсолютні похибки вимірювань становили: визначення положення максимуму лінії ±2
нм, а напівширини лінії ±5 нм. Відносна похибка при вимірюваннях інтенсивності
±2,0%.
В подальших дослідженнях використовували два прилади. Принципова
схема одного зображена на рис. 2.2. У ньому випромінювання лампи (ДРК-120) 1
конденсором, який склад