Вы здесь

Етномовний та соціолінгвістичний аспект острівного писемного дискурсу

Автор: 
Стоянова Ельза Петрівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000096
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

глава 25-хилядника
мязаше на непобедимия лъв”. Далі концепція автора закріплюється описом фактів
голослівних звинувачень куркулів у шкідництві, прийомів шантажування найбільш
слабких осіб, що сприймається борцями з куркульством як успішне розкриття
підступних шкідників. Він саркастично змальовує їхній стан: „Дядо Дамян и
комсомолците бяха толкова наелектризирани от успешния разговор с вдовицата...;
комосомолците побързаха да съобщат в партийната ядка за случилото се; Тя още
нищо не е разказала, но вече е в нашите ръце, – възторжено заявиха
комсомолците”. Групи присудка у наведених реченнях, що включають оціночні
лексеми: бяха наелектризирани от успешния разговор побързаха да съобщат,
въсторжено заявиха, неоднозначно свідчать про негативне ставлення автора до
„слідопитів”, залучених у цю брудну гру.
Абсурдність оцінки подій, що відбуваються з боку дійових осіб, посилюється
свідомою алогічністю авторської оповіді. Так, наприклад, повідомляється, що
після проповіді у сільській церкві, де піп Методій відслужив подячний молебень
на честь вдалого гасіння пожежі, на много от присъстващите стана по-ясно, кого
защитава попа, че с името на бога той иска да прикрие кулашкото вредителство.
Або: Дошлите ветеринарни лекари организираха изолатори за болните коне. За
лекарите бе ясно, че масовите и внезапни заболявания от талаф се явяват
резултат на вредителство. Через неадекватну оцінку автор навмисно переміщає
позитивно-оціночні акценти зі справжніх подій на несправжні і перекручені,
завдяки чому пусті розмови вважаються конкретними фактами, примітивні виступи
напівосвічених ораторів оголошуються переконливими, брак трудової напруги під
час сільських жнив оспівується як трудове піднесення. Підміна реальних
критеріїв дійсності вигаданими представлена не тільки на текстовому, але й на
словотворчому рівні. Змальовуючи сільськогосподарську виставку, автор вдається
до конотативних дериватів, з одного боку, і експресивних епітетів, з іншого: В
кътчето на артеля «Победа» бе показана зимка…, Артелите…имаха на изложбата
своите кътчета. Але: Над вратата на последната стая с криви но внушително
големи букви бе написано: “Тука се намира отдела на селскостопанските
вредители” (с. 22). Тобто для опису реальних досягнень колгоспного виробництва
використовуються лексеми із зменшувальними суфіксами: кътче, кътчета, чувалче,
а боротьби із сільськогосподарськими шкідниками - лексеми із значенням великого
обсягу: внушително големи. Крім того, напис «Тука се намира отдела за
селскостопанските вредители» повторено у тексті двічі, причому один раз його
виділено особливою рамкою. У цьому виявився ще один засіб своєрідної
організації тексту – графема [Кухаренко В. 1988. - С. 22]. Автор вдався до
зазначеного засобу, звертаючи увагу читачів на ідею боротьби з
сільськогосподарськими шкідниками, що на тлі всієї оповіді набувало значення
алегорії. Наприкінці оповідання рамкою було виділено текст оголошення: Днес, в
8 часа вечерта, в театъра ще се състои общо сїбрание на сички колхозници с
дневен ред: Доклад «Октомври и колективизация». След събранието – бесплатен
спектакъл. Графічне виділення тексту оголошення, розміщеного наприкінці
оповідання, набуває іронічно-узагальнюючого змісту. Надуманість і брехливість
подій, що відбуваються, усвідомлюються читачем під впливом іронічних сигналів,
що розташовані на різних рівнях тексту, починаючи з графічного і закінчуючи
стилістичним. Але у текст вмонтовані компоненти хронікального характеру, від
оцінки яких автор ухиляється: Пролетарския съд им е дал заслуженото; преди
няколко дена въф вестниците бе, между другото, съобщено че в град
Днепропетровск, по решението на съда вредителя е расстрелян; Кулака Хаджи
Митро… уловен бе като вредител и наказан по революционата законос; Същата вечер
бе утвърден списъка на кулаците за изселване зад пределите на Украйна. Остання
фраза завершувала аналізований твір. Вона, на перший погляд, не містила жодної
авторської конотації, завдяки чому іронічний підтекст проступав через
недоладність змісту з точки зору пресупозиції. Все, що становило
імпліцитно-оцінну інформацію, набувало експліцитної сили. Це давало право
вважати оповідання М. Фуклева “Вредители” сатиричним літературним твором, який
викриває спотворену суспільно-політичну дійсність, де суцільній брехні автор
протиставляє власну правду, втілену ним в іронічну форму.
ПІДСУМКИ РОЗДІЛУ 4
Прагнення болгарської етнічної спільноти до збереження генетичних коренів
знайшло свій вияв на початку ХХ ст. у відновленні фольклористичної діяльності,
пристосованої до сучасних можливостей, і було скероване на поширення усної
форми художнього мовлення не лише в сільській місцевості, але й у місті. Ця
форма мовлення ввібрала в себе твори популярних авторів, була пов’язана з більш
повною поінформованістю народних співаків стосовно мовних багатств етнічної
культури, їхнім намаганням використовувати засоби масової інформації,
насамперед газети національною мовою, з метою культурного і соціального єднання
етнічної меншини, що сприяло не лише збереженню, але й подальшому розвиткові
рідної мови.
У 20-30-х рр. вилилося в створення стилістично диференційованого
функціонального етномовного дискурсу. Цьому сприяли, з одного боку, такі
екстралінгвістичні фактори, як масштабність культурної революції, досягнення в
галузі технічного прогресу в Україні, з іншого – експліцитне дистанціювання
суспільно-політичних систем: монархічної Болгарії і Радянської України.
Соціальне замовлення, що з’явилося за таких умов, знайшло втілення в
оригінальних підручниках і г