Вы здесь

Магнітно-резонансна томографія в діагностиці легеневої гіпертензії.

Автор: 
Мягков Олександр Павлович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000164
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
За допомогою МРТ обстежено 261 хворого, з яких було 100 хворих на ХОЗЛ, 4 -
ПЛГ, 77 - ГХ, 30 - НВС (МС), 30 - ВВС (ДМПП) і 20 хворих - з об’ємними
утвореннями серця (ОУС). Серед останніх були хворі з пухлинами серця - 6
первинних пухлин ЛП (доброякісні міксоми - 4, злоякісна міксома й
рабдоміосаркома), та 2 - ПП (первинна ліпома й метастаз раку шлунку), а також
12 пацієнтів із підозрою на міксому ЛП (за даними ЕхоКГ) серед яких було 2 - з
міксоматозом стулок МК, 7 - із тромбами у ЛП, 3 - різними варіантами
гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП). Розподіл всіх обстежених хворих і хворих
з ОУС наведено на рис. 2.1 и 2.2.
Критеріями відбору хворих на МРТ-обстеження були рекомендації Європейського
товариства кардіологів (Clinical indications for cardiovascular magnetic
resonance (CMR): Consensus Panel report, 2004) [6].
Дослідження хворих на ХОЗЛ проводилося у пульмонологічному відділенні КУ
“ЗОКЛ” – клінічній базі кафедри шпитальної терапії-2 Запорізького державного
медичного університету. Там же обстежено 30 практично здорових осіб (контрольна
група). Діагностику ХОЗЛ, визначення стадії захворювання проводили відповідно
до вимог „Інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування
хронічних обструктивних захворювань легень” (Наказ МОЗ України № 499 від 28.10.
2003 року).
Хворі, які мали поєднаний перебіг ХОЗЛ та захворювання нирок, печінки,
цукровий діабет, ожиріння, нейроциркуляторну-дистонію в обстеження не
включались.
Рис. 2.1. Розподіл обстежених хворих за нозологічними формами захворювань (n =
261)
Рис. 2.2. Розподіл хворих з об’ємними утвореннями серця за нозологічними
формами (n = 20)
Виявлення ХОЗЛ проводили на підставі аналізу скарг на задишку (при звичайному,
незначному фізичному навантаженні, у вигляді дискомфорту, скутості в грудній
клітці), на кашель (вранці при пробудженні, протягом дня), на виділення
мокротиння (кількість, колір, час виділення), на підвищення температури тіла,
на хрипи в легенях, біль у ділянці серця та його характер, на периферичні
набряки, кровохаркання, а також даних анамнезу життя (паління, контакт із
шкідливими полютантами, алергійні реакції, респіраторні захворювання,
пневмонії, супутні хвороби, гіперреактивність дихальних шляхів,
соціально-економічні, побутові умови життя, праці, зловживання алкоголем, вага
при народженні), анамнезу хвороби (тривалість захворювання, періодичність
загострень, поява та особливості прогресування ускладнень, вплив ліків на
перебіг хвороби), а також результатів додаткових методів дослідження (загальний
аналіз крові, мокротиння, мікробіологічне дослідження мокротиння із визначенням
титру бактеріальних збудників, біохімічний аналіз крові, рентгенографія органів
грудної порожнини, аналіз кривої „потік-об`єм„ форсованого видиху, газовий
склад крові, фібробронхоскопія, електрокардіографія).
При розподілі хворих на ХОЗЛ за стадіями перебігу захворювання враховували
важкість перебігу хвороби, наявність задишки, гіперкапнії, необхідність у
проведенні оксигенації, виразність порушення якості життя.[31]. Розподіл
обстежених хворих за стадією перебігу ХОЗЛ наведено на рис. 2.3. Переважання
хворих із II стадією хвороби обумовлене метою та завданнями дослідження, адже
саме в цих пацієнтів на тлі формування стабільної стадії ВЛГ, створюються умови
для розвитку морфофункціональних змін ССС.
Більшість обстежених пацієнтів (89,17 %) була чоловічої статі. В усіх групах
основна частина хворих знаходилася у віці 40 – 60 років.
Головними чинниками розвитку ХОЗЛ були – паління, інфекційні, фізичні та
хімічні фактори.
Стадія перебігу хвороби істотно залежала від тривалості анамнезу
Рис. 2.3. Розподіл хворих за стадією перебігу ХОЗЛ (I стадія ХОЗЛ - 11, II
стадія ХОЗЛ - 75, III стадія - 14)
захворювання, наявності рестриктивних уражень легеневої тканини, зокрема,
внаслідок перенесених пневмоній.
Так, якщо у хворих із 1 стадією ХОЗЛ у середньому на одного пацієнта припадало
1,23 пневмонії в анамнезі, то в III групі аналогічний показник складав 3, 34.
Скарги хворих у цілому відповідали класичному перебігу ХОЗЛ. У більшості
хворих, навіть за наявності гнійного запалення бронхіального дерева,
температура тіла не перевищувала 37,0 градусів Цельсія, що свідчить про
зниження загальної реактивності організму. Легеневе кровохаркання найчастіше
зустрічалося у хворих із III стадією ХОЗЛ (майже в кожного п`ятого) і було
обумовлено розвитком бронхоектазій або вазопатією легеневих судин.
Для класифікації хворих за стадією ЛГ визначали СТЛА. У хворих, які під час
загострення ХОЗЛ мали підвищення значення СТЛА більш ніж 30 мм рт. ст. та його
зниження (менше 30 мм рт. ст.) після проведення лікування, діагностували I
стадію (транзиторну) ВЛГ. При підвищенні СТЛА як у спокої, так і у фазі ремісії
запального процесу, констатували II стадію (стабільну) ВЛГ. При виявленні у
хворих із стабільною стадією ВЛГ ознак СН відзначали присутність III стадії ВЛГ
[26]. Усього ВЛГ зафіксована в 82 (82 %) хворих на ХОЗЛ. Cеред них - у 9 (11 %)
вона була транзиторною , у 58 (70,7 %) - стабільною, у 15 (18,3%) стабільною зі
СН. Розподіл хворих на ХОЗЛ за стадіями ВЛГ наведено на рис. 2.4.
Ступінь вентиляційних порушень (ВП) визначали на підставі градації відхилень
показників функції зовнішнього дихання від норми за критеріями Кривенко В.І.
[31]. Так, у хворих з I стадією ХОЗЛ мали місце помірний (96 %) та значний (4
%) ступінь ВП, у хворих II групи в 76,20 % було виявлено значний і лише в 17,80
% - помірний, а у хворих II