Вы здесь

Обґрунтування технології репродукції бджолиних маток

Автор: 
Броварський Валерій Дмитрович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000520
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
матеріал і методика досліджень
2.1 Загальна схема досліджень
Експериментальні дослідження виконувались протягом 1992–2005 рр. на кафедрі
бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного аграрного університету.
Досліди з окремих питань проведені в НДІ екології і токси­кології
ім. Л.І. Медведя, а також на базі плембджолозаводу “Мед Поділля” Вінницької
області, виробничо-навчальної пасіки Навчально-дослідного господарства
ім. О.В. Музиченка “Великоснітинське” Фастівського району Київської області,
пасіки дослідного господарства УААН агрофірми ім. М. Грушевського Заліщицького
району Тернопільської області.
У розділі описані основні методи досліджень використаних в дисертаційній
роботі. Деякі з них для кращого розуміння окремих питань наведено у відповідних
розділах роботи. Обладнання, прилади та апаратура використані в дослідах
пройшли метрологічний контроль, а також мали позначки щодо їх походження.
Вимірювання проводили за системою Si.
Загальну схему досліджень показано на рис. 2.1. Дослідження проводили на
материнських, батьківських сім’ях, сім’ях-виховательках, відводках, нуклеусних
сімейках української породи бджіл. Використовували бджолині матки і трутні
української, італійської та сірої гірської кавказької порід бджіл. Всього
проведено 33 досліди, в т.ч. наукових – 12, науково-господарських – 10 і
виробничих – 11. Для досліджень було використано 305 бджолиних сімей
української породи, 2927 бджолиних маток одержаних від природного та штучного
осіменіння, виготовлено та проаналізовано 9850 гістологічних зрізів і 52200
препаратів частин екзоскелету робочих бджіл. Застосовано зоотехнічні,
анатомо-гістологічні, біохімічні, інженерно-технічні та статистичні методи
вивчення біологічних особливостей розмноження бджіл, на основі чого розроблено
потокову технологію репродукції плідних бджоли-

Рис. 1. Загальна схема досліджень
них маток за штучного осіменіння.
Дослідження виконували в три етапи. На першому – відпрацьовували
загальноприйняті методики штучного осіменіння бджолиних маток [359] та
розробляли новий спосіб ін’єкції сперми трутнів у статеві шляхи матки. На
другому – розробили й апробували потокову технологію штучного осіменіння маток,
вивчили вплив різних факторів на відтворну здатність племінного матеріалу,
окремі питання, які стосувались будови і функціонування статевих органів матки,
а також конструювали нове обладнання. На третьому етапі удосконалили способи
репродукції, збереження, використання бджолиних маток, а також теоретично і
економічно обґрунтували застосування потокової технології штучного осіменіння.
2.2 Методи досліджень
На першому етапі досліджень, відповідно до поставленої мети і завдань
дисертаційної роботи, вивчали причини незадовільних результатів щодо виходу
плідних маток після штучного осіменіння при застосуванні загальноприйнятої
технології [25, 32, 49, 280]. На основі отриманих результатів нами було
запропоновано спосіб ін’єкції сперми в зону піхви, який усував причини
травмування статевих органів бджолиної матки за штучного осіменіння,
обґрунтовано оптимальні дози сперми трутнів, встановлено кратність і тривалість
її введення.
Розробка нового способу ін’єкції сперми. Для відпрацювання нового способу
ін’єкції сперми штучно вивели неплідних бджолиних маток, яких після статевого
дозрівання розподілили на 6 груп. У кожній групі досліджували по 15 маток. При
цьому порівнювали три варіанти введення сперми - протягом 1-5 хв, 10-15 та
25-30 хв. У дослідах застосували як одноразове, так і дворазове осіменіння. За
одноразового осіменіння об’єм уведеної сперми становив 12-15 мкл, при
дворазовому – 5-6 мкл. Після осіменіння бджолиних маток зберігали разом з 15-20
бджолами в пересильних кліточках протягом 36 год, а потім підсаджували в
нуклеуси. Аналіз якості розплоду проводили тричі з інтервалом 12 днів від
початку відкладання яєць матками. До однієї із сторін стільника, де компактно
розміщувався печатний розплід, прикладали рамку-сітку з квадратами 5х5 см і
підраховували в одному з квадратів кількість бджолиного та трутневого розплоду
й пропущених комірок. Отримані дані після біометричної обробки аналізували і на
їх основі відбирали найбільш ефективні варіанти щодо введення сперми при
штучному осіменінні маток.
Для визначення впливу об’єму та різних способів ін’єкції сперми на
інтенсивність заповнення спермоприймача матки статевою продукцією трутнів за
принципом аналогів сформували три групи неплідних бджолиних маток з урахуванням
живої маси, породної приналежності та віку. В перших двох групах використали по
75, а в третій - п’ять бджолиних маток. У першій і другій групах маток
розподілили на три підгрупи (n=25). Бджолиним маткам першої групи вводили
сперму штучно з використанням загальноприйнятого способу [224, 397, 389] - в
непарний яйцепровід, другої – в зону піхви, застосовуючи запропонований нами
спосіб осіменіння [62, 63]. У першій і другій групах маток осіменяли одино-
дво- і триразово різними дозами сперми 8, 10, 12, 15 і 18 мкл. При застосуванні
багаторазової ін’єкції сперми кожне наступне осіменіння проводили з інтервалом
24 год. Загальну кількість статевої продукції розподіляли на однакові порції
залежно від кратності введення порцій сперми. Після осіменіння маток утримували
в садках з 50 бджолами до початку відкладання ними яєць. Бджолиних маток
третьої групи підсаджували у відводки, де їх утримували до початку
репродуктивної діяльності.
Інтенсивність заповнення спермоприймачів сперматозоїдами визначали за
загальноп