Вы здесь

Закономірності морфофункціональних змін судинного русла та оболонок тонкої і товстої кишок в умовах обтураційного холестазу та різних способів його корекції (експериментальне дослідження)

Автор: 
Шульгай Аркадій Гаврилович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000523
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика операцій
Для виконання поставлених завдань експериментальні дослідження виконані на 68
безпородних різностатевих собаках з масою тіла від 16 до 20 кг і віком від 2 до
5 років. В залежності від термінів механічної жовтяниці і характеру
оперативного втручання тварини були поділені на 7 експериментальних груп (табл.
2.1).
Всі дослідження проводилися з дотриманням „Правил проведення робіт з
використанням експериментальних тварин”. Операції на зовнішньопечінкових
жовчних шляхах проводилися за умов асептики і антисептики під загальним
дроперидол-кетаміновим наркозом із додатковою інфільтраційною анестезією кореня
брижі тонкої кишки та печінково-дванадцятипалої зв’язки. Виведення тварин з
експерименту проводили швидким внутрішньовенним введенням великих доз 10 %
розчину тіопенталу натрію.
Після двотижневого карантину, за 30-40 хв до проведення оперативного втручання
тваринам внутрішньом’язово вводили 0,25 % розчин дроперидолу з розрахунку 0,2
мг/кг маси і підшкірно 0,1 % розчин атропіну (0,05 мг/кг). За 10-15 хвилин до
початку операції внутрішньом’язово вводили 5 % розчин кетаміну із розрахунку 5
мг/кг маси (0,3 мл на кг маси тіла). При необхідності підтримання наркозу
додатково повторювали введення кетаміну із розрахунку 3 мг/кг маси.
Виконували верхню серединну лапаротомію, а потім, обережно, відсунувши долі
печінки, субперітонеально, в ділянці гепатодуоденальної зв’язки вводили 15 мл
0,5 % розчину новокаїну, як для додаткової анестезії, так і для гідравлічного
препарування елементів останньої. Механічну жовтяницю моделювали шляхом
перев’язування та перерізання між двома лігатурами загальної жовчної протоки.
Корекцію різної по важкості механічної жовтяниці проводили для порівняльного
вивчення ефективності декількома способами.
Таблиця 2.1
Розподіл тварин по серіях і термінах експерименту
№ п/п
Характер експерименту
Розподіл тварин за термінами спостереження

Всього
3 доби
7 діб
14 діб
21 доба
30 діб
180 діб
1.
Контрольна група
2.
Лапаротомія
3.
Механічна жовтяниця
14
4.
Холедоходуоденостомія при двотижневій механічній жовтяниці
10
-
5.
Холедоходуоденостомія при місячній механічній жовтяниці
12
-
6.
Холедоходуоденостомія і озоновані ентеросорбенти при місячній механічній
жовтяниці
12
-
7.
Зовнішнє дренування жовчних шляхів при місячній механічній жовтяниці
10
4
У тварин першої серії експерименту вивчали структурно-просторову організацію
судинного русла та особливості морфофункціонального стану оболонок тонкої і
товстої кишок інтактних собак і після лапаротомії (тварини другої серії
експерименту). Для цього у 10 контрольних собак були виведені середні показники
норми для досліджуваних явищ (4 тварини перенесли лапаротомію).
У тварин третьої серії досліджували морфофункціональні зміни судинного русла та
оболонок тонкої і товстої кишок в динаміці розвитку обтураційного холестазу. З
цією метою у 14 собак моделювали механічну жовтяницю. Тварин виводили з
експерименту через 3, 7, 14, 30 діб.
Четверту серію експерименту склали тварини у яких вивчали особливості
відновлення патологічних і функціональних змін зі сторони судинного русла та
оболонок кишок після декомпресії жовчних шляхів при двотижневій механічній
жовтяниці. Декомпресію жовчних шляхів здійснювали шляхом формування анастомозу
між супрадуоденальною частиною загальної жовчної протоки та дванадцятипалою
кишкою за способом Jurash-Виноградова [145].
До п’ятої серії увійшли тварини, яким декомпресію жовчних шляхів проводили при
місячній механічній жовтяниці.
У тварин шостій серії експерименту вивчали ефективність поєднаного застосування
озонованих ентеросорбентів, в якості корекції ендогенної інтоксикації, разом із
холедоходуоденостомією, в комплексі попередження морфофункціональних змін в
судинному руслі та оболонках кишок при місячній механічній жовтяниці. Суть
поєднаного способу полягає у застосуванні протягом 7 діб перед декомпресією
жовчних шляхів та впродовж 3 діб після холедоходуоденостомії,
внутрішньокишкового введення озонованого ентеросорбенту „Полісорб”
(Деклараційний патент на винахід № 53024 А [85]), із розрахунку 0,7 г/кг маси
тіла на добу. Озонований ентеросорбент готували безпосередньо перед
застосуванням шляхом барботажу озонокисневої суміші через розчин ентеросорбенту
за допомогою скляної магістральної трубки, введеної в посудину з розчином
ентеросорбенту з експозицією, яка дозволяє досягти рівня концентрації озону 7
мг/л. Для цього використовували озонатор фірми „Медозон”.
До сьомої серії експерименту увійшли тварини, яким проводилося в якості
корекції біліарної гіпертензії зовнішнє дренування жовчних шляхів за
запропонованим нами способом (Патент України № 10040 А [244]), який полягає у
дренуванні жовчних шляхів через куксу міхурової протоки (рис. 2.1). Причому
кукса інвагінується у просвіт загальної жовчної протоки, а дренажна трубка
розташовується і ізолюється між листками міхурової очеревини. При затрудненні
проведення дренування через куксу міхурової протоки, аналогічного результату
досягали при дренування жовчних шляхів (рис. 2.2)

Рис. 2.1. Схема канюлювання загальної жовчної протоки: загальна жовчна протока
(1), кукса протоки жовчного міхура (2), кисетний шов, накладений біля основи
кукси жовчного міхура (3), дренажна трубка (4), листки міхурової очеревини (5,
6), накладені шви між листка