Вы здесь

Агроекологічний моніторинг та відтворення родючості ґрунтів північно-західного регіону України

Автор: 
Польовий Володимир Мефодійович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000534
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика проведення досліджень
Дослідження проводились на землях Рівненської державної сільськогосподарської
дослідної станції у 1996 – 2005 роках у стаціонарних польових дослідах на
домінуючих у північно-західному регіоні України дерново-підзолистому і
темно-сірому опідзоленому ґрунтах. При підготовці роботи нами також теоретично
узагальнено наукові дані цих стаціонарних дослідів, отримані в попередніх
ротаціях сівозмін, починаючи з 1960-го року, та результати суцільного
агрохімічного моніторингу ґрунтів регіону за 1966 – 2001 роки.
Вивчення впливу тривалого застосування різних рівнів органо-мінеральних добрив
у поєднанні з вапнуванням і окремо на агрохімічні властивості
дерново-підзолистого супіщаного ґрунту, врожайність культур сівозміни і її
продуктивність проводили у стаціонарному польовому досліді (табл. 2.1),
закладеному в 1978 році Н.О. Невірковець. Крім неї протягом 1978 – 2005 років
виконавцями досліджень були С.М. Голуб, Г.П. Мельник, М.М. Лаврук та автор.
Для вирішення поставлених в даній роботі завдань дослідження було зосереджено у
варіантах, системи удобрення в яких були найбільш стабільними протягом трьох
ротацій сівозміни, що дало змогу об’єктивно оцінювати зміну окремих показників
протягом тривалого періоду.
Дослід закладено у трьох полях з послідовним у часі їх введенням. Загальна
площа ділянки – 198 м2, облікової – 100 м2, повторність трьохразова. У 2005
році закінчилась третя ротація сівозміни. У першій і другій ротації дослідження
проводили у восьмипільній сівозміні з таким чергуванням культур: картопля,
вико-горохо-вівсяна суміш однорічних трав, озиме жито, льон-довгунець, кормові
буряки, ярий ячмінь з підсівом
Таблиця 2.1 – Схема досліду з вивчення впливу тривалого удобрення і вапнування
на продуктивність сівозмін та родючість дерново-підзолистого ґрунту у третій
ротації, 1998 – 2005 рр.
Варіант досліду (внесено добрив на 1 га площі сівозміни)
Чергування культур та їх удобрення
ІІ
ІІІ
ІV

Картопля
Озиме жито
Кормові буряки
Ярий ячмінь + конюшина
Конюшина
Озима пшениця
15 т гною – фон
(17 т гною – фон) *
40 т/га гною
без добрив
50 т/га гною
без добрив
без добрив
без добрив
Фон + Н58Р69К75
Н90Р60К90
Н60Р60К60
Н100Р120К120
Н40Р60К60
Р60К60
Н60Р60К60
Фон + Н58Р69К75 +
1 н. СаСО3
Н90Р60К90
Н60Р60К60
Н100Р120К120
Н40Р60К60
Р60К60
Н60Р60К60
Фон + Н88Р105К112
(Фон + Н96Р115К125) *
Н135Р90К135
Н90Р90К90
Н150Р180К180
Н60Р90К90
Р90К90
Н90Р90К90
Фон + Н88Р105К112 +
1 н. СаСО3
(Фон + Н96Р115К125 +
1 н. СаСО3) *
Н135Р90К135
Н90Р90К90
Н150Р180К180
Н60Р90К90
Р90К90
Н90Р90К90
* В середньому за три ротації сівозміни, 1979 – 2005 рр.
конюшини лучної, конюшина лучна, озима пшениця. Внаслідок виключення після
другої ротації із сівозміни однорічних трав і льону-довгунця у третій ротації
вона була шестипільною.
Згідно схеми досліду перед його початком проводилось основне вапнування, а
перед початком другої і третьої ротації сівозмін підтримуючі. Норми вапна
розраховувались за показниками гідролітичної кислотності. В якості меліоранта
використовували відходи Любомирського вапняно-силікатного заводу з вмістом 83 -
92 % CaСО3. В якості органічного добрива використовували гній, який вносили під
картоплю і кормові буряки. Мінеральні добрива під культури сівозміни протягом
1978 – 2005 років вносили в таких нормах: картопля – N90P80K90, однорічні трави
– N60P60K60, озиме жито – N40P60K60, льон – N30P60K90, кормові буряки –
N100P120K120, ярий ячмінь – N40P40K40 , озима пшениця – N60P60K60. У варіантах
4 і 5 норми мінеральних добрив збільшено в 1,5 рази.
На темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті дослідження проводили в
стаціонарному польовому досліді, закладеному в 1960 році С.Ф. Стадником. Дослід
був одночасно розгорнутий на десяти полях, де в 1960 – 1992 роках вивчався
вплив різних рівнів органо-мінерального удобрення на продуктивність
зерно-просапних сівозмін, а в 1995 – 2001 роках досліджували ефективність
органічних систем удобрення в зерно-просапній сівозміні. Наявність варіантів з
вирощуванням культур впродовж 1960 – 2001 рр. без удобрення і з внесенням в
середньому на 1 га сівозмінної площі N72Р64К65 + 10 т гною використано для
оцінки змін агрохімічного стану ґрунту за цей період.
Восени 2001 року у цих варіантах досліду пошарово до глибини 100 см відібрано
зразки ґрунту за результатами аналізу яких встановлено зміни гумусового стану,
фізико-хімічних властивостей та поживного режиму, які відбулися за 40 років.
Після закінчення ротації шестипільної сівозміни (1996 – 2001 рр.) наступні
дослідження проводили у чотирипільній сівозміні, внаслідок чого вивільнилось 2
поля, які мали варіанти: без добрив упродовж 1960 – 2001 рр. та з внесенням на
1 га сівозмінної площі N72Р64К65 + 10 т гною. На цих ділянках у двопільній
ячміно-кукурудзяній сівозміні протягом 2002 – 2005 років вивчали вплив
вапнування, рослинних решток і мінеральних добрив на відновлення родючості
агрохімічно деградованих ґрунтів (табл. 2.2). Крім автора у проведенні
досліджень брала участь Деркач Н.А.
Таблиця 2.2 – Схема досліду з вивчення впливу удобрення і вапнування на
продуктивність культур сівозміни і відновлення родючості темно-сірого
опідзоленого ґрунту, 2002 – 2005 рр.
Використання ґрунту
Удобрення у 2002 – 2005 рр.
(Фактор А)
(Фактор Б)
Без добрив впродовж 1960-2001 рр. (ділянка № 1)
Без добрив (контроль)
NРК рек. + побічна продукція
NРК рек. + побічна продукція + CaСО3
NРК запр. + побічна продукція + CaСО3
Внесено в середньому за 1960-2001 рр. N72P64K65 + 10 т гною на 1 га сівозмінної
площі (ділянка № 2)
Без добрив (контр