Вы здесь

Профілактика та корекція постдекомпресійних дисфункцій печінки у комплексному хірургічному лікуванні хворих на обтураційні жовтяниці

Автор: 
Ткачук Олег Любомирович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000610
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
Робота виконана на клінічній базі кафедри госпітальної хірургії
Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України. Дослідження
складалося з двох методологічно різних етапів: ретроспективного аналізу масиву
карт стаціонарного хворого, та проспективного етапу, який полягав у моніторингу
результатів клінічних спостережень, лабораторно-інструментальних та спеціальних
досліджень дослідних та контрольних груп хворих з патологією, яка є предметом
даного дослідження. Враховуючи багатовекторність задач дослідження, групи
порівняння формувалися окремо по кожному розділу роботи. При цьому у одних
випадках досліджували групи хворих, які послідовно поступали на лікування у
клініку, у інших випадках, відповідно до завдання з метою рандомізації
здійснювали відбір хворих за тяжкістю стану, тривалістю та інтенсивністю
жовтяниці та її етіологією.
2.1 Методика ретроспективного етапу дослідження
На ретроспективному етапі дослідження проведено аналіз 466 карт стаціонарних
хворих, які впродовж 10 років (1993-2002 рр.) знаходилися на лікуванні у
клініці з приводу обтураційної жовтяниці різної етіології. Відбір карт
тематичних хворих проводився за журналами реєстрації, а з 2001 року за
комп’ютеризованою системою обліку хворих Івано-Франківської обласної клінічної
лікарні.
Для вивчення поширеності тривалих обтураційних жовтяниць, їх статевої та
вікової структури, особливостей клінічної картини, алгоритмів загальноприйнятої
діагностичної та лікувальної тактики, а також для створення методу
прогнозування наслідку хірургічного лікування створено базу даних до якої
увійшли матеріали тематичних карт відповідних хворих. З цією метою
використовували програму Microsoft Excel 2000.
Відповідно до статистичних інструментів програми Microsoft Excel 2000 за
методикою С.Н.Лапач и соавт., 2000 [351], була створена електронна таблиця
кожний запис якої відображав інформацію по одному хворому, а поля були
сформовані відповідно до аналізованих текстових, параметричних та
непараметричних даних. Таким чином один рядок створеної таблиці містить усю
необхідну інформацію отриману з одної карти тематичного хворого, а один
стовпчик – розподіл варіантів кожного з показників, як паспортних, так і
клінічних даних. Створена таким чином реляційна база даних дозволяє
розраховувати середні величини, проводити основні методи статистичного аналізу,
сортувати внесені дані за будь-яким з необхідних критеріїв. Для первинної
статистичної обробки у останньому рядку бази даних внесли формули для
автоматичного обчислення середнього арифметичного кожного кількісного показника
та його стандартного відхилення. Шляхом фільтрування контингентів хворих за
діагнозом, віком, видом операції та іншими груповими ознаками формували
вторинні електронні таблиці для кожної групи. Вторинні таблиці також містили
підсумкові формули для обчислення середніх величин. Для обліку та архівування
інформації на паперових носіях була створена програма-макрос, яка автоматично
роздруковувала облікові картки на кожного досліджуваного хворого. Для
проміжного та кінцевого аналізу даних створювали інтерактивні зведені таблиці
та діаграми. Для оптимального проведення складних статистичних розрахунків,
зокрема для мультифакторного логістичного аналізу, регресійного та
кореляційного аналізу, електронні таблиці переносили у програму Statistica 5.0,
яка містить інструменти для такого аналізу [352].
2.2 Діагностика функціонального стану печінки
2.2.1 Визначення білкового спектру сироватки крові
Білковий спектр – це кількісне співвідношення фракцій загального білка крові,
що відбиває фізіологічні і патологічні зміни стану організму. Загальний білок
сироватки складається із суміші білків з різною структурою і функціями. Білкові
фракції визначали методом електрофорезу. Метод грунтується на різній рухливості
білків у поділяючому середовищі під дією електричного поля. Звичайно методом
электрофорезу виділяють 5-6 стандартних фракцій: 1 - альбуміни і 4-5 фракцій
глобулінів (альфа1-, альфа2-, бета- і гамма-глобуліни, іноді окремо виділяють
фракції бета-1 і бета-2 глобулінів). Глобулінові фракції більш різнорідні.
Фракція альфа1-глобуліну містить у собі гострофазні білки: альфа1-антитрипсин
(основний компонент цієї фракції) - інгібітор багатьох протеолитичних ферментів
- трипсину, хімотрипсину, плазміну і.т.д., а також альфа1-кислий глікопротеїн
(орозомукоїд). Він має широкий спектр функцій, у зоні запалення сприяє
фібриллогенезу.
До глобулінів відносяться транспортні білки: тироксинзвґязуючий глобулін,
транкортин (функції - зв'язування і транспорт кортизолу і тироксину
відповідно), альфа1-ліпопротеїн (функція - участь у транспорті ліпідів).
Фракція альфа2-глобулінів переважно включає гострофазні білки – альфа
2-макроглобулін, гаптоглобін, церулоплазмін, а також аполіпопротеїн В.
Альфа2-макроглобулін (основний компонент фракції) бере участь у розвитку
інфекційних і запальних реакцій. Гаптоглобін - це глікопротеїн, який утворює
комплекс із гемоглобіном, що вивільняється з еритроцитів при
внутрішньосудинному гемолізі, утилізується потім клітинами
ретикулоендотеліальної системи. Церулоплазмін - специфічно зв'язує іони міді, а
також є оксидазою аскорбінової кислоти, адреналіну, диоксифенілаланину, здатний
інактивувати вільні радикали. Альфа-ліпопротеїди беруть участь у транспорті
ліпідів.
Фракція бета-глобулінів містить трансферрин (білок-переносник заліза),
гемопексин (зв'язує гем, що запобігає й