Вы здесь

Променева терапія в комбінованому лікуванні злоякісних пухлин головного мозку

Автор: 
Лазар Дмитро Анатолійович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000674
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика пролікованих хворих
В розділі проведен аналіз комбінованого та променевого методів лікування 484
хворих первинними і метастатичними злоякісними пухлинами головного мозку. З них
403 дорослих пацієнта та 81 хвора дитина віком до 16 років. В групі 403
дорослих хворих у 317 пацієнтів діагностовано первинні пухлини головного мозку,
а в 86 хворих – метастатичні пухлини мозку. Діагноз злоякісної пухлини
головного мозку був встановлений за результатами морфологічного дослідження
біоптату, післяопераційного матеріалу з урахуванням комплексного
клініко-неврологічного та клініко-інструментального обстеження, котре включало
виконання комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії без
контрасту та з введенням контрастних речовин, а також радіоізотопну
сцинтиграфію. Усі хворі були попередньо консультовані нейрохірургами,
невропатологами, офтальмологами, терапевтами, при необхідності – педіатрами.
Нами безпосередньо проведена променева терапія всім вище зазначеним хворим за
період з 1995 по 2005 роки на базі радіологічного відділення Київської міської
онкологічної лікарні.
2.1.1. Загальна характеристика дорослих хворих з первинними злоякісними
пухлинами головного мозку.
Нами проліковано 317 хворих на первинні злоякісні пухлини головного мозку.
Розподіл пацієнтів за статтю був приблизно рівним, 160 чоловіків (50,9%) та 157
(49,1%) жінок (табл. 2.1). Як наведено в табл. 2.1, переважна частина хворих
була у найбільш працездатному віці від 41 до 50 років (28%) та від 51 до 60
років (20%). Трохи менша частка пацієнтів перебувала у віці від 31до 40 років
(18%) та у віці старше ніж 60 років (12%). Найменшу категорію склали пацієнти
віком від 16 до 20 років (7%) та хворі від 21 до 30 років (10%).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих первинними пухлинами
головного мозку за статтю та віком
Стать
Вік хворих (років)
Всього
16-20
21-30
31-40
41-50
51-60
60 і старші
Чоловіча
13
19
26
47
33
22
160
Жіноча
13
18
26
46
34
20
157
Всього
26
37
52
93
67
42
317
У більшості пролікованих хворих (рис. 2.1) пухлини локалізувались в правій
півкулі головного мозку – 123 пацієнти (38,8%), менше в лівій півкулі – 115
хворих (36,3%), значно менше в обох півкулях – 61 хворий (19,2%) та
безпосередньо в серединних відділах мозку – 18 хворих (5,7%).
Рис. 2.1. Локалізація первинних пухлин в півкулях головного мозку
(кількість хворих).
Як випливає з рис. 2.2 переважна більшість первинних пухлин головного мозку
(21%) вражала лобову частку, скроневу частку (13%) та лобово-скроневу частки
(14%). Лобово-тім’яна частки і шлуночки мозку вражались у 9% випадків,
лобова-скронево-тім’яна частки – 8% хворих, стовбур мозку - 6%, потилична та
інші частки – по 5% хворих. Таким чином, у 44% хворих патологічний осередок
займав одну частки головного мозку, у 48% хворих – дві частки та у 8% три
частки мозку.
Рис. 2.2. Локалізація пухлин в відділах головного мозку (у відсотках).
За анатомо-топографічними ознаками (рис. 2.3) більшість діагностованих пухлин
мали супратенторіальну локалізацію – 225 хворих або 70,9%. Значно менше
пацієнтів мали субтенторіальну локалізацію патологічного осередку – 72 хворих
(22,7%) та локалізацію пухлини в стовбурі мозку – 20 хворих (6,0%).

Рис. 2.3. Локалізація пухлин головного мозку за анатомо-топографічними
ознаками (кількість хворих).
Гістологічна структура пухлини у 270 хворих (85,2%) була встановлена при
морфологічному дослідженні матеріалу отриманого під час хірургічного втручання,
в інших 47 пацієнтів (14,8%) діагноз злоякісної пухлини головного мозку
встановлений за даними КТ, МРТ досліджень та радіоізотопної сцинтиграфії з
туморотропними радіофармпрепаратами.
Серед 317 пролікованих хворих на первинні пухлини головного мозку (рис. 2.4)
при патолого-гістологічному дослідженні у 89 пацієнтів (28,1%) було
діагностовано гліобластому, 85 хворих (26,8%) були з анапластичною астроцитомою
III ст.зл., 28 пацієнтів (8,8%) – астроцитомою II ст.зл., 24 (7,6%) – з
олігодендрогліомою II-III ст.зл., 18 хворих (6%) – медулобластомою, 13
пацієнтів (4,1%) – епендимомою II-III ст.зл., 13 (3,8%) – пухлинами
шишкоподібної залози (пінеобластомою, герміномою), та 47 хворих (14,8%)
злоякісною пухлиною мозку (без гістологічно верифікованого діагнозу). Тобто
більшість пролікованих хворих (221 пацієнт або 69,7%) мали радіорезистентні
пухлини високого ступеня злоякісності.

Рис. 2.4. Розподіл хворих первинними пухлинами головного мозку
в залежності від гістологічної форми (кількість пацієнтів).
З 317 хворих первинними пухлинами мозку 233 пацієнтам (73,5%) проведено
хірургічне втручання з післяопераційною променевою терапією та 84 хворим
(26,5%) – тільки променеву терапію. Із загальної кількості прооперованих хворих
(233 пацієнти) тотальне видалення пухлини виконано 85 хворим (36,5%),
субтотальне – 72 хворим (30,9%) та парціальне видалення – 43 хворим (18,4%).
Паліативні лікворошунтуючі операції проведені 33 пацієнтам (14,2%).
При променевій терапії, що одержав 317 чоловік, більшість (196 хворих або
59,8%) опромінювали за гіперфракціонованими методиками з просторово-часовою
оптимізацією дози, інші (121 хворих або 40,2%) за традиційною методикою
опромінення (рис. 2.5). З них 150 хворим гіперфракціоноване опромінення
проводили після хірургічного втручання, а 46 пацієнтам - як самостійний метод
лікування. 44 хворих опромінювали за краніоспінальною методикою лікування.
Рис. 2.5. Розподіл хворих первинними пухлинами головного мозку
в залежності в