Вы здесь

Теоретико-методологічні засади товарознавчої експертизи ювелірних коштовностей

Автор: 
Артюх Тетяна Миколаївна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000691
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкти дослідження, методика та організація експерименту
Об’єктами дослідження обрано ювелірні коштовності різного функціонального та
соціального призначення, які представлені типовими та унікальними зразками
Музею історичних коштовностей України (філіал Національного музею історії
України), з приватних колекцій, з аукціонів світу та сучасними художніми
виробами.
Дослідження об’єктів - ювелірних коштовностей є основою експертної методології.
Більшість об’єктів дослідження - це унікальні пам’ятки, що мають повну історію
побутування та документальне супроводження. Ідентифікацію об’єктів дослідження,
згрупованих у фотокаталозі за функціональним та соціальним призначенням,
наведено в дод. Б.1, табл. Б.1.1-1.19. Її результати дозволили визначити
тотожність та подібність прототипів та об’єднати за певними хронологічними
періодами. Досліджувані предмети належать до епохи бронзи, кімерійського,
скіфо-сарматського періоду, епохи раннього середньовіччя, Київської Русі,
періоду XVII–початку XX ст. та сучасних. Ювелірні коштовності, переважно
особисті, виготовлені із золотих, частково із срібних сплавів, а також
позолочені. Як вставки використовуються скло, різні види дорогоцінного та
напівдорогоцінного каміння. Основними методами виготовлення є ручні та
комбіновані, що зустрічаються в одиничних екземплярах, незначна частка –
тиражованих. Ювелірні коштовності характеризуються всіма можливими видами
художньої обробки металу, належать до різних ювелірних шкіл та майстрів, країн,
відрізняються національними та стильовими ознаками. У роботі вперше досліджені
всесвітньовідомі вироби скіфського періоду, зокрема пектораль, вироби фірми
Фаберже, Маршака тощо.
Експериментальні дослідження виконані в лабораторіях кафедри товарознавства та
експертизи непродовольчих товарів КНТЕУ. Окремі етапи досліджень, зокрема,
дослідження структури, хімічного складу зразків коштовностей виконувались
спільно із співробітниками лабораторії фізичних досліджень Інституту надтвердих
матеріалів ім. В.М. Бакуля, хімічній лабораторії Пробірної служби України,
гемологічній лабораторії ДГЦУ, атрибутивні дослідження в Музеї історичних
коштовностей України.
Організація постановки експерименту та здійснення наукового аналізу експертиз
коштовностей наведена на рис. 2.1. Практична доцільність товарознавчих
експертиз коштовностей обумовила здійснення наукового аналізу проблемних питань
і теоретичних досліджень щодо розробки їх теоретико-методологічного
забезпечення, визначення напрямів реалізації програми дослідження. Теоретично
обґрунтувано сутність, принципи, критерії, процедури товаро­знавчих експертиз
коштовностей, зокрема, ідентифікаційної, автентичності, оціночної. Виокремлення
ідентифікаційної експертизи, експертизи справжності та оціночної засновано на
відмінностях щодо їх сутності, понятійного апарату, регламентів та основної
мети. Розробка загальних критеріїв, показників, методів їх визначення, а також
процедур експертиз наведено у розд. 3.
Експериментальна частина роботи базувалася на виявленні закономірностей впливу
будови, вмісту дорогоцінного сплаву, технологічних та стилістичних ознак,
конструкції, на визначенні ідентифікаційних ознак коштовностей відповідного
хронологічного періоду та розробці на основі цих залежностей наукових засад
формування теорії експертизи ідентифікації та автентичності, які полягають у
встановленні тотожності, граничних показників, міри справжності, видів
фальсифікації.
Дослідження коштовностей були спрямовані також на виявлення впливу визначених
критеріїв цінності на рівень їх споживної цінності та оціночної вартості.

Рис. 2.1. Структурно-організаційна схема здійснення теоретичних
та експериментальних досліджень
При здійсненні теоретичних досліджень запроваджені загаль­нонаукові методи
оптимізації, порівняльного і системного аналізів, а також методи математичної
логіки. В експериментальних дослідженнях застосовані об’єктивні методи, зокрема
діагностичні, а також суб’єктивні, з використанням інформаційно-аналітичних
методів, в тому числі математичних, експертних, логічних та ін. При
використанні стандартних вимірювальних методів, враховувалися результати
досліджень, похибка яких не перевищувала допустиму абсолютну сумарну
погрішність. Розширені додаткові дослідження структури, зокрема, фазового стану
проводилися на фрагментах для поглибленого вивчення технології виробництва,
тривалості та умов зберігання, змін якості археологічних виробів, встановлення
відмінностей виробів різних періодів.
Розробка та апробування нових методів і методик експертизи та оцінки споживної
цінності, а також прогнозування оціночної вартості представлено у розділах 4–5.
Системи підтримки прийняття рішень для науково-обґрунтованого управління
конкретними об’єктами дослідження на основі розробленої дисертантом методології
експертиз коштовностей за різними видами, наведено у розділі 4. Апробацію
наукових розробок щодо оцінювання коштовностей здійснено в Державному
гемологічному центрі України; Міжнародній академії оцінки та консалтингу РФ;
Музеї історичних коштовностей України; Державній службі контролю по переміщенню
культурних цінностей через Державний кордон України, Державному підприємстві
«Державна скарбниця дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння».
2.2. Методика дослідження ідентифікаційних ознак ювелірних коштовностей
На попередньому етапі дослідження використано візуальні методи (монохроматичні
та з використанням оптичних систем), які дозволили з’ясувати подальші дії
експе